Люди

Віктор Ганущин: колекціонер подорожей, вулканів і рослин

3 Квітня 2020 497

Цей матеріал ми підготували до світової пандемії коронавірусу та до впровадження карантину в Україні. Ми віримо, що світ та країна незабаром одужає від вірусу та ми знову будемо подорожувати, кордони будуть відкритими, а можливість бачити красу цього світу цінуватимо ще дужче. Тому розповідаємо вам історії, які надихають, мотивують та додають віри. Одна з них про мандрівника Віктора Ганущина, яким щиро захоплюємося!



Ботанік за освітою Віктор Ганущин після виходу на пенсію реалізовує давню мрію – подорожує світом. Він колекціонує свої сходження на вулкани, пірнав у всі океани, відвідує національні парки кожної країни і привозить звідти екзотичні рослини для свого саду.

Ужгородський Паганель, як його жартома називають товариші за окуляри й енциклопедичні знання, перетнув понад пів сотні кордонів, однак не рахує кількості штампів у паспорті. Головна ціль його мандрів — пізнання країни вглиб, тому може багато разів повертатися в одну державу і щоразу відкривати щось нове.

Dscf2378

Віктор створив у фейсбуці групу «Цікаві подорожі», де ділиться власними фото та враженнями від побаченого, та закликає інших пізнавати світ. Спільнота швидко стала популярною і вже об’єднала понад шість тисяч учасників.

Img 0404

Засмаглого непосидючого мандрівника ми впіймали в Ужгороді саме після його повернення з В’єтнаму і Камбоджі. Втомленого, щасливого, натхненного і з купою вражень від чергової поїздки.

Як почуваєтеся після перельоту? Чи сподобалася Камбоджа і Південно-Східна Азія? Взагалі – що це була за мандрівка?

— Дорога додому трохи виснажила. Летіли вісім годин до Катару, потім — ночівля в аеропорту, далі п’ять годин до Будапешту і вже звідти додому. До речі, тільки на українському кордоні нам міряли температуру, остерігаючися коронавірусу. Але враження від Східної Азії варті того, щоб витримати будь-які випробування на втому. Це була тривала подорож на два тижні до В’єтнаму і на тиждень до Камбоджі.


Хоча б коротко: де побували, що побачили?

— Основна увага була зосереджена на природних цікавинках: в’єтнамська бухта Халонг, її острови, трек по національному парку, плавання на каяках вздовж в’єтнамських «фйордів», печери Фонгня-Кебанг, знаменитий міст «Руки бога». В Камбоджі – Ангкор. Ми поставили за мету обов’язково знайти та сфотографувати всі дерева-велетні, що ростуть на стародавніх будівлях. Потім дісталися до міста Баттамбанг, а одного вечора спостерігали, як протягом 30 хвилин із печери вилітали мільйони кажанів, причому, вишикуваних у колону. Словом, було цікаво.

Уявляю, як з вами цікаво подорожувати, враховуючи ваші знання з біології та географії.

— Ну, не знаю, наскільки цікаво, але в групових поїздках дійсно ділюся інформацією, якою  володію. До того ж, перед мандрівкою я завжди додатково щось підчитую.

Img 0680

Це тільки мені ви нагадуєте ученого Жака Паганеля, одного з героїв роману Жюля Верна «Діти капітана Гранта»?

— Ні, часто чую стосовно себе це порівняння. Особливо від товаришів, з якими потрапляю у спільні експедиції. Багато розповідаю наукових фактів про ті чи інші речі, можливо, це і наводить на такі паралелі з відомим літературним персонажем.

Img 1570

Розкажіть трохи про себе.


— Мені 60 років. Маю двох дорослих дітей і двох онучок. За професією – біолог, трохи попрацював в університеті, потім — у Палаці дітей та юнацтва. Але, зрозумівши, що ця професія не прогодує, очолив філіал однієї великої будівельної фірми, яка торгувала будматеріалами. Зібрав трохи грошей, а після економічної кризи 2008 року, коли бізнес занепав, полишив цю роботу. Тепер, як порядний англійський джентльмен на пенсії, вирощую свій сад і отримую задоволення від життя.

88982439 1574219719401222 952077804369870848 N

Із чим пов’язана ваша пристрасть до подорожей?

— З біологією і ландшафтним дизайном. Справа у тому, що після буремних бізнесових справ я купив заміський будиночок у селі Кам’яниця й заходився втілювати у життя давні мрії. Напевно, кожен біолог, коли йде вулицею, каже собі: «О, який гарний кущ! Я посадив би його у себе. О, яка гарна гірка! І я би таку зробив». І от я купив незакінчений будинок з 30-ма сотками землі. Було де розвернутися фантазії, тож я оформив будинок у кантрі-стилі, зробив прерію, відновив луку. Ще мені у спадок залишилося каміння від колишніх господарів, і з нього я створив альпійську гірку, яку потрібно було чимось засаджувати. Звідти і з’явилися подорожі.  Спочатку я поїхав за досвідом у Чехію та Німеччину — подивитися на їхні ботанічні сади. Потім були подорожі у горах, аби набрати посадкового матеріалу. Далі взимку вирушив у теплі краї – Індонезію, Шрі-Ланку, Індію, Таїланд. Як ботаніку мені цікаво, що, де росте, і як його можна культивувати на моїй ділянці.

India 697 1

І скільки ж країн ви відвідали?

— Я не рахував. Розумієте, мене не цікавить заїхати в якусь країну, щоб поставити штамп у паспорті. Побувати в крихітному Люксембурзі і пройти пішки австрійські Альпи – це різні речі. В Норвегію можна їздити десять разів і щоразу відкривати цю країну, відвідуючи нові місця. До речі, там мене найбільше цікавить Тромсьо – єдине місце в Європі, де чудово натуралізувалися гімалайські рослини. Ну, але якщо вже ви запитали, то близько 50 країн я все ж таки відвідав.

Rptnb

А що потрібно в країні побачити, щоб ви поставили власну галочку?

— Це має бути довга подорож, щонайменше два тижні. Цікаві місця. Скажімо, багато хто був на Шрі-Ланці, але мало хто відвідував плато Хортон, де збереглися унікальні ліси з часів Гондвани. Це первинний субконтинент, який об’єднував всю Африку, Південну Америку, Малайзію. Знаходиться на висоті дві тисячі метрів над рівнем моря і називається Кінець Світу. Та ось це на Шрі-Ланці у мене було обов’язковим пунктом, щоб вважати, що я відвідав цю країну.


Дайте відгадаю, неймовірні пейзажі спонукали вас захопитися ще й фотографією?

— Абсолютно вірно. Спочатку я робив аматорську зйомку рослин, далі більше, це вимагало кращої техніки для крупних планів. А коли приїхав у красиве місце, починаєш фотографувати пейзажі, потрібен вже інший об’єктив. Але я не професійний фотограф. Бо професійний фотограф – це той, який заробляє цим на життя. А я просто джентльмен на пенсії. Маю чотири об’єктиви, які використовую залежно від задачі.

Dscf4001

Як обираєте країну для подорожі?

— Починається все з перспективи, куди ти хотів би поїхати, а потім працюєш в інтернеті. А він так побудований, що якщо ти чимсь цікавився, тобі починають вистрибувати картинки і надходити пропозиції. І тут опа – квиток у Північну Америку за 350 доларів в обидва боки! Як не поїхати?!

Dscf8197

З ким подорожуєте?

— О, у мене вже сформована чудова компанія тих, хто, як і я, легкий на підйом. Лиш свисни – і група готова. Я вже відмовився від великих професійних груп і подорожую у складі невеличких експедицій.

Img 1538

Як розгорталася географія ваших подорожей?


— Почав з Європи. Це не завжди пішохідні маршрути. Є машина – ти їдеш. А далі робиш або «радіалки», або великі походи.

Dscf6824

Найдовший похід?

— Це ще давно, коли я був студентом-практикантом, тоді ми весь тиждень блукали Далеким Сходом.  Тепер — два-три дні максимум. Вже почав обережніше ставитися до ризиків, екстриму, і то не вберігся. От позаминулого року після Ефіопії мусив зробити перерву. Бо на висоті 4,5 тисяч зробив собі проблему з оком — сталося відшарування сітківки. Думав, молодий-здоровий: з двох тисяч метрів стартували, далі до трьох тисяч нас різко закинули машиною, а потім ми за день ще до чотирьох тисяч піднялися. Тобто за день був різкий підйом протяжністю дві тисячі метрів. Цього категорично не можна робити в Гімалаях, бо організм не встигає адаптуватися. Я спустився, прокидаюся вранці в наметі і відчуваю ніби крапельку води на оці. Я її змахувати – не допомагає. А це все, пішло відшарування сітківки. Після цього місяць пролежав у клініці Філатова в Одесі, операцію зробили, але цілком зір наразі так і не відновився.

Чи хотіли би здійснити навколосвітню подорож?

— Ні. Немає такої мети. Мене не цікавить туризм «галопом по Європах».

India 719

Більше любите гори чи моря?

— І те, і те. Хоча, я не альпініст, тому не прагну здійнятися на найвищі вершини. А от пірнав я у водах всіх океанів. У всіх морях поплавати не зможу, бо їх забагато, зате точно знаю, яке з них найкрасивіше. І тут я цілком солідарний із Жак-Івом Кусто, який сказав, що красивішого за Червоне море він не бачив ніде. Навіть Великий Бар’єрний риф йому поступається красою підводного світу.


Img 1356

А які пейзажі справили на вас найбільше враження?

— США. Це був похід із професійним гідом. Уявіть собі: 21 день, 12 національних парків, у мене був шок. Ми проїхали весь Дикий Захід від Каліфорнії до Денвера. Побачили все. І ось вишенька на торті: 6 червня, сидимо в кемпі, раптом наче шматки попелу почали летіти з вогню. А це не попіл, а сніг на висоті 2300 метрів. Сніг посеред літа, уявляєте? Після цього переїхали Йосеміті – долину, водоспади, гори. Триденний трек з ночівлею. Я був у захваті.Так само культурним шоком був Китай — це повний розрив шаблону. Почали з Гуанчджоу, поїхали в провінцію Юннань, де 50 національностей. Рисові поля, Кам’яний ліс, монастирі… Фантастика!  А Ладакх, Північний Тибет?! Космос! Це найбільш доступний для автомобілів перевал. Ти дивишся на все це – і бачиш перед собою картини Реріха наживо. Ці насичені кольори, яскраво-синє небо, голі гори, де видно всю геологію: одна гора жовта, інша охряна, рожева, чорна, фіолетова. Я коли обробляв фото, то зменшував насиченість. Бо люди не повірили би, що такі кольори були насправді. Вони просто нереальні, це треба бачити!

Img 20200214 102838

Чи часто побачене ламає стереотипи про місце, яке раніше ви уявляли якось інакше?

— Залежить від країни. Шрі-Ланка, наприклад, не поламала стереотипи, бо я побачив те, що очікував. А от Китай цілком порвав. Це дійсно дуже розвинута промислова країна. У мене є фото, де я їду у потязі, на вказівнику швидкість 250 км на годину, у мене в руці пляшка з водою і вона навіть не колихнеться. У китайських магазинах немає ширвжитку, який продається у нас, бо вони це виробляють виключно на імпорт. Або, наприклад, Індія: перша наша уява, що там брудно. А там різні штати, ментальність, народ, мови. Є штати, де люди спілкуються виключно англійською, бо один одного не розуміють.

Мсьє Паганель у Жюля Верна часто потрапляв у халепу через свою неуважність. Як у вас із цим?

— Поки, слава Богу, все гаразд. Але я дійсно можу по-дитячому захоплюватися чимось і не помічати в цей час нічого навкруги. Пригадую, як вперше потрапив в Індію. Це був Південний Гоа, величезний пляж протяжністю 25 км. Я взяв велосипед і на цілий день поїхав оглядати місцевість вздовж берега. І раптом дивлюся – чорна хмара на горизонті. Під’їжджаю ближче, а це індуси. Це місце, куди до моря проведена асфальтна дорога, вони з віддалених штатів у суботу ввечері приїхали на вікенд на море. Плавати ніхто не вміє. Всі заходять по коліна у воду, чоловік 300, роблять селфі. І ось ця чорна хмара стоїть у воді. Я наче зачарований дивився на все це і виглядав, напевно, диваком на велосипеді.

Чи після стількох подорожей Земля не здається вам маленькою? Крихітною кулею, яку, за бажанням, можна всю об’їздити, вивчити, зрозуміти?


— Ні, навпаки – вона величезна, дивовижна, цікава. Її можна пізнавати не стільки вшир, як углиб. І робити це безкінечно. І для цього не потрібна якась неосяжна сума грошей. От, наприклад, Єгипет. Я був там десять разів, але не розумію людей, які десять років відпочивають в одному й тому ж готелі, і навіть не виходять за його межі. А в Єгипті розташовані найперші у світі християнські монастирі. 350-й рік! Святий Антоній там був! А чи були люди на горі Мойсея, зустрічали схід Сонця? Трохи далі від пірамід є Чорна і Біла пустелі. Туди доїжджають хіба 1-2% туристів, які відпочивають у Єгипті. Я вже мовчу про оазу Сіва. Це місце, де вперше оракул сказав Олександру Македонському: «Іди і станеш володарем світу». Там є залишки цього храму і величезне прісне озеро, але ніхто туди не доїжджає. То як можна вважати, що ти був у Єгипті? Ти лише заїхав, побув в «оллінклюзиві» і поїхав. А Земля – вона неймовірна!

Знаю про вашу незвичайну колекцію вулканів. Які «експонати» до неї входять?

— Так, я колекціоную вулкани. Перший діючий вулкан, який я відвідав, – це в Індонезії Бромо на острові Ява. Поруч – Іджен, де сірку добувають. Це взагалі – філія пекла на Землі, пари насичені сіркою, все клекоче, кипить… В Ефіопії побував на Ертале з космічним пейзажем. Наступний вулкан – Даллол. Це хімічний вулкан, на великій площині виливаються розчини солей, ти йдеш, а з-під ніг пара, пил стріляє. І це у впадині, яка нижча рівня моря. Потім Ісландія, Єллоустоунська кальдера – вулкан, про який говорить увесь світ, – вибухне чи ні? Потім – Етна на Сицилії. Тобто якщо в країні або поруч є вулкан, я вважаю святим обов’язком на нього вилізти.

Що ще, на вашу думку, обов’язково треба побачити в країні?

— Мій must see – це щось, пов’язане з біологією: якийсь парк, заповідник, щось рідкісне, цікаве. Не відвідати таке місце – це все одно, що не поважати себе. Обов’язково знайомлюся із місцевими жителями. А для цього треба жити не в крутому готелі, а краще у чомусь простішому і тоді ти йдеш в люди – спілкуєшся, тусуєшся, перебуваєш з ними на рівних, розпитуєш, слухаєш. Це найкращий спосіб побачити справжню країну.

Dscf3493

Не хочете написати книгу?

— Ні, але щоб не забувати враження, я створив групу у фейсбуці «Цікаві подорожі». Бачу велике зацікавлення людей подорожами, порадами. У першу чергу, це робилося для співвітчизників, людей, які мають менше можливостей подорожувати. Для них я намагаюся відкрити світ і показую його таким, як сам бачу. Але вже приєдналося багато інших туристів, які також діляться своїми мандрівками. І це чудово!


Dscf9218

Скільки часу можете витримати без подорожей?

Місяць максимум. А далі вже п’яти сверблять і треба негайно кудись вирушати. Хоча би до тої ж Словаччини в Татри. Ще теплої пори мене виручають моя дача, сад. Я тікаю до природи, до рослин, де немає інтернету, телефону, телевізору. І мені там добре. Кожна людина шукає своє щастя. Для мене воно криється у природі і подорожах. Ти весь час розширюєш межі свого сприйняття. Подорожі дають можливість відчути щось нове. І це така «голка», що коли ти вже «підсів», зупинитися неможливо – хочеться ще і ще. От і зараз: трохи передихну після В’єтнаму та Камбоджі й почну планувати щось нове.


Прочитайте кілька наших тревел-історій:

Лариса Липкань, Varosh

27 #
# куди поїхати # подорожі # Сергій Ганущин