В епоху швидкісного інтернету та безперервного споживання різноманітної інформації у величезних кількостях, не завжди знаходиться час та сили на читання книжок. Утім, ми знаходимо тих, хто не зраджує книжкам та продовжує їх читати, незважаючи ні на що.
—
Віталій Попович, поет
Мирослав Дочинець "Вічник"
Коли я читав цю книгу, то хотілося цілими абзацами ділитися з друзями. Писати у всіх соціальних мережах: "Друзі, подивіться, який тут зміст захований!". Дуже багато відкриттів я для себе зробив. Відповіді на запитання, які так давно шукав, виявляється, були зовсім поруч. До того ж, ще й у роботі земляка.
Мирослав Дочинець розповідає про духовні людські істини – те, чого ми усі так потребуємо. Я навмисне читав її дуже довго, аби осмислити все, обдумати, проаналізувати, пропустити через себе. Чому я раджу її прочитати? Тому, що вона несе добро і світло, якого сьогодні нам усім так не вистачає.
—
Сергій Паллаг, музикант, співак
Володимир Яворівський "Марія з полином у кінці століття"
У цій книзі йдеться про Чорнобильську трагедію та те, що їй передувало. Раджу її прочитати кожному небайдужому українцеві. Я сам народився у 1985 році і усе моє дитинство тим чи іншим чином перегукувалося з подіями, про які йдеться у книзі – поруч з нами був будинок, у якому жили постраждалі від чорнобильської трагедії. Але лише зараз я зміг перейнятися цією історією по-справжньому.
Якщо говорити про книгу, то у ній максимум сто сторінок виділено безпосередньо трагедії. Все решта – розповідь про повсякденне життя людей, які й не могли подумати, що їх спіткає те, що сталося. Ця книга і сама подія є дуже повчальною, бо люди були переконані, що вони підкорили атом. Пан Александров – конструктор, навіть казав, що реактор настільки безпечний, що його можна тримати навіть удома під ліжком або на Червоній площі. Напевно, такі зухвалі слова життя ніколи не пробачає.
—
Сергій Пішковцій, засновник видання Inspired
Кейт Феррацци, при участии Тала Рэза "Никогда не ешьте в одиночку"
Книга, яку я тримаю у руках, називається "Никогда не ешьте в одиночку". Вона не про кулінарію, як ви вже могли подумати, а про те, наскільки спілкування є важливим у нашому житті.
Прочитавши її, може скластися враження, що автор занадто корисливо використовує свої зв’язки або ж занадто педантично ставиться до ведення контактів. Проте, насправді знайомства з новими людьми завжди є корисними для нас – хтось це намагається приховати, а хтось просто живе, допомагаючи своїм друзям і знайомим, та очікуючи на аналогічну допомогу при потребі.
Книга навчила мене більш ширше дивитися на світ та розуміти, що саме від спілкування з людьми можна отримати багато нового – і це стосується не лише бізнесу, а й особистого життя.
Росана Бісьмак, Varosh.com.ua
Фото: Віктор Дьомін