Люди

Іван Довгань про мистецтво flair та коктейлі з прелюдією

7 Квітня 2014 4 084

Кілька хвилин, протягом яких серцебиття прискорюється, а дихання завмирає. Кілька хвилин, коли емоції переповнюють, погляд фокусується лише на одному об’єкті, а все інше якось уже і не має значення. Всього кілька хвилин, а у тебе відчуття якоїсь завершеності, післясмаку і брак слів. Так, вони зайві, тут ключові — візуалізація, драйв і музика.

Йдеться про flair, який в Ужгороді вже можуть презентувати на якісному рівні. А прелюдія flair — магічні кулі, які ведуть вас у легкий приємний транс перед справжнім шоу, кульмінація якого, до речі, може бути смачною і неочікуваною.

Іван Довгань демонструє в Ужгороді flair, а нам розповідає про тонкощі такого шоу. До речі, незабаром в Ужгороді працюватиме новий нічний клуб, який показуватиме бурхливе життя і у контексті flair. Це той випадок, де ключові фото й відео, а головне, реальне шоу, яке ми бачили вживу, але і невеличкий лікбез не завадить. Далі — пряма мова.


5-6 годин щоденних тренувань


У мене трішки більше, ніж бармен-шоу і окрім бармен-шоу. Бармен-шоу — це стиль роботи бармена, і називається він flair. І коли ти кажеш це слово іншому бармену, то він на тебе подивиться, типу, о-о-о, це своя людина. Для того, щоб мати успіх у flair, досягати вершин, показувати хороше шоу, не просто заробляти гроші, тим більше, коли бачиш інших хлопців з їхнім шоу, від яких надихаєшся, то потрібно тренуватися не менше 5-6 годин кожного дня. І я тренуюся щодня.

Насправді, кожен може робити такі рухи, просто комусь треба більше часу, аби опанувати (якщо говорити, наприклад, про приготування коктейлю, коли ложка стоїть на передпліччі, а склянка на ложці, куди вливаються інгредієнти — ред.), це і ти можеш зробити, просто, може, у тебе на це піде трішки більше часу, ніж у мене. Хоча, коли ми щось починаємо робити, ми всі на одному рівні. Інша справа, скільки ти готовий приділити цьому уваги.

Припустімо, з балансами… Досягнути перших результатів можна за 2 тижні, зібрати перший коктейль, якщо щодня тренуватися. Перший день взагалі ставиш — нічого не виходить. Другий день — дві секунди зміг втримати. Третій день — 3 секунди. І так з кожним днем по секунді, по півсекунди. А потім ти вже починаєш довіряти своєму тілу.


Прелюдія — контактне жонглювання кулями


Окрім flair у мене зараз ще з’явилося захоплення — контактне жонглювання з кулями. Я ці кулі не підкидаю, вони завжди у руках, або котяться по тілу, це створює хорошу ілюзію. Тут також треба пальці розвивати, над балансом працювати. "Нет худа без добра" — почав займатися кулями, коли не можна було активно рухатися, тренуватися, а у flair це постійно необхідно. І я, щоб не закисати, бо це було десь на місяць, на два, почав працювати з кулями. Мені це зараз подобається. Більшість часу приділяю flair, але також кілька годин приділяю контактному жонглюванню. У своєму шоу поєдную ці дві речі — спочатку починаю з куль, акцентуючи на увазі людей. Якщо починати одразу з flair, то люди не одразу відволікаються від свого спілкування, а половина шоу уже минула. А кулі — це своєрідна прелюдія, аби "слинка потекла".


Тандем, костюмоване шоу, тематичний коктейль


У цьому мистецтві є така штука, як зв’язки, коли ти багато разів робиш якийсь рух і відпрацьовуєш одні й ті самі рухи — це основа, з цього все починається. Потім треба створювати свою програму. Логічна кульмінація — це завжди смачні й красиві коктейлі. У мене початок — це кулі. Весь процес… Класно, коли він добре взаємодіє з музикою, це десь 50% видовища.

Виступ може бути тематичним. На День закоханих, на Новий Рік. Можна залучити ще кілька людей, що створює свою історію. Особливо класно, коли є тандем, коли двоє чи навіть троє. Це може бути костюмоване шоу та тематичні коктейлі, театралізація. Одне шоу в середньому триває від 7 до 10 хвилин — цього достатньо для гарної програми і задоволення публіки.

Є така штука — ковбаса — бармени так називають мультиналивання коктейлів — для цього потрібно кілька склянок, які утворюють піраміду. Як це робиться? Наливаємо коктейль і вибудовуємо: коктейль на коктейль, коктейль на коктейль. Так само в ряд ставимо склянки, потім беремо і акуратно переливаємо. Тоді виходить такий дощик. Як правило, у барменів так закінчується шоу. Виходить синтез кольорів веселки.


З самонавчанням далеко не підеш…


Близько 2 років тому вчився у школі барменів "Planet Z" — це найкращий в Україні інтернаціональний центр барменів. Навчання там триває місяць майже щодня. Там подають і практику, і теорію. Серйозно цим займаюся майже 2 роки. До школи як я цим займався — купив собі якісь незрозумілі шейкери, купив хороші пластикові пляшки, але я не знав, як ними користуватися, я просто виходив десь на стадіон і починав там елшалемаєм. (сміється)

Ще на першому курсі, десь 7 років тому я побачив, як хлопці з "Planet Z" працюють на виставці готельного і ресторанного обслуговування у "КиївЕкспоПлаза", там був виїзний шоу-бар. Була барна стійка, вони робили коктейлі під час шоу-програми. Тоді гостям можна було заходити за бар і готувати коктейлі. Вони підказували, що куди, а ти готуєш. Я прийшов, побачив, шейкер за голову кинув, приготував коктейль, мені дали візитку, і я якось забув про це все. Але зернятко вже отримав. А потім минуло кілька років, я купив собі пляшки для тренування, шейкери, і просто почав кидати, не запам’ятовуючи рухи, просто кидав, вище, щоб не стояло на місці, це був хаос. І я ось так кидав-кидав-кидав, потім закинув це. Я тоді ще взагалі ніде не працював, не знав, що це таке робота за баром.

Коли закінчував університет, до речі, готельно-ресторанний бізнес, пішов працювати офіціантом у кав’ярні в Києві (Double coffee), в якій працювали бармени, які теж намагалися кидати. Я інколи просто клав рознос, заходив за бар, і показував їм якісь елементарні штуки. Вирішив назбирати гроші і піти на курси (це коштує близько 5 тисяч гривень). Закінчив курси, де дали основи, знання.


У десятці барменів Києва


Брав участь в "Україна має талант", але, на жаль, тоді був застуджений і виснажений після Євромайдану. Відтак не було ні фізичного, ні морального настрою. Але це був урок — спробував, побачив, над чим далі працювати.

Постійно проходять конкурси барменів у Києві, Львові. А чемпіонати проводяться щороку у 6-7 великих містах України. У відбіркових турах відбирають кращих фіналістів, а згодом десятка найкращих змагаються у Києві за звання кращого бармена України.

На виступ дають 4 хвилини, за які треба приготувати 2 коктейлі, налити шот і загалом показати свій flair. Під час фіналу бармени мають 6-7 хвилин, там уже більше складних елементів. Складність полягає, до прикладу, у кількості предметів — замість чотирьох, кидають 6 предметів — це можуть бути шейкери, пляшки, совки для льоду, мадлери, склянки. Можна кидати все, що є під рукою — за різноманітність є навіть бал у листі оцінок.

Пам’ятаю, показував шоу в одному ужгородському клубі, і щось у мене випало з рук. Я тоді розгубився якось. Наступного дня телефонує мені Саша — один із двох чемпіонів у парі світу, у них краще парне шоу в Україні і, мабуть, у світі. Кажу йому, Санька, я взагалі розгубився, воно впало і все, і питаю у нього, як перестрахуватися. А він каже, що байдуже, головне — настрій, шоу показати. А те, що падає, не страшно, бо у всіх так, головне — шоу. Не варто акцентувати увагу на якісь такі моменти, адже все рухається далі, ніхто вже на це не зважає.


Евеліна Гурницька, Varosh

Фото: Сергій Мазур

0 #