Справжній рух шанувальників латиноамериканських ритмів створило в Ужгороді подружжя Поліщуків. Інна та Ярослав відкрили першу закарпатську соціальну школу “Uzhgorod Salsa LA” і просто закохали закарпатців у пристрасні танці. Сальса й бачата не потребують спеціальної підготовки. Школу відвідують жінки і чоловіки найрізноманітніших вікових категорій та професій. Одні за допомогою занять здійснили давню мрію про танці, другі позбулися невпевненості, а дехто навіть знайшов свою половинку. Тож світовий бум на латино накрив Ужгород і місто залюбки поринуло в запальне шаленство.
Спробували і ми відчути смак домініканської бачати та заодно послухали чергову захоплюючу історію про те, як хобі перетворилося на справу життя.
Ужгородка Інна Поліщук (дівоче прізвище Жабко) після школи поїхала до столиці здобувати юридичну освіту. Та там і залишилася. Змалку любила танцювати, відвідувала різні студії, тож підшукувала в Києві танцювальну студію до душі. Якось побачила рекламу уроків популярної сальси й купила купон на пробні заняття. Сподобалося. Згодом, познайомившись на дискотеці з Яриком, привела на сальсу і його.
Ярослав Поліщук, корінний киянин, за фахом юрист, за покликом душі – затятий рок-н-роллщик. 10 років був в аматорському рок-гурті бас-гітаристом. Познайомившись з Інною, не відразу зізнався друзям-металістам, що відвідує уроки танців.
Ярослав: Інна потягла мене на бачату, але я навіть не розповідав про це друзям. Близько року приховував своє нове захоплення, тому що в колі металістів вважається, що бальні танці і метал – несумісні речі. Тим не менше, з 2010-го року ми займаємося разом. Причому, вже через 3 місяці брали участь у міжнародному конкурсі для початківців.
Інна: Саме сальса і бачата нас зблизили. У нас з’явилося спільне захоплення, зникло питання, куди піти ввечері, разом ми брали участь у майстер-класах та змаганнях і потім одружилися.
Сальса – один із найпопулярніших клубних соціальних танців, який завоював любов усього світу. Появу класичної сальси пов’язують з Кубою, хоча сучасні її варіації поєднують в собі не тільки пуерто-риканські та кубинські ритми, але й поп, джаз, рок, r’n’b. Танець романтичний і, в той самий час, динамічний, запальний, має складний ритмічний малюнок. Сальса буває колова й лінійна. В Ужгороді навчають лінійній сальсі, тобто стиль “Лос-Анджелес”, звідки і походить назва школи.
Бачата – дуже ніжний чуттєвий танець. Дослівний переклад – “музика гіркоти”. Зародився в Домініканській Республіці серед дуже бідного населення, уособлюючи сум і надію на щастя. Виконується в парі. Ведучим є партнер, задаючи ритм і тон усього танцю. Хореографічна композиція вирізняється пристрасним інтимним характером.
Інна: І сальса, і бачата – дуже близькі пристрасні танці з пластичними рухами. Вони соціальні. Тобто люди будь-якого віку можуть прийти і почати займатися без спеціальної підготовки. Є, звичайно, шоу-номери і показові програми, але якщо ти хочеш, то можеш просто прийти і танцювати. Головне – щоб лежала душа. Тут немає занадто строгих правил. Як зручно, так і танцюєш. Головна задача – щоб партнерка зрозуміла партнера, і навпаки. Ми вчимо людей взаємодіяти в парі, слухати і чути один одного.
Навчалися Інна і Ярослав у відомих київських танцюристів Євгенії Васіної, Олега Левенчука та Павла Климента. Але так склалися обставини, що після Києва довелося переїхати до Ужгорода. Після роботи дуже не вистачало танців. Тож вечорами почали відвідувати заняття в клубі “Родем”. Побачивши, як танцює сальсу ця пара, керівниця клубу Вікторія Іваницька запропонувала їм відкрити свою групу. Так розпочався новий етап у житті Інни і Ярика.
Інна: Довго вагалися, але врешті наважилися. Ми розмістили всюди по місту рекламу і на перше заняття прийшло 20 людей. Навіть не очікували такого зацікавлення. Було страшно. Я дуже хвилювалася. Навіть плакала ввечері, бо мені здавалося, що не впоралася із заняттям. Одна справа танцювати, а зовсім інша – пояснювати. Але з кожним разом ставало все легше.
І ось уже три роки Поліщуки відкривають ужгородцям романтичну красу сальси і бачати. Невеличка група переросла у самостійну повноцінну школу соціальних танців. Школа набула надзвичайної популярності в місті. Сьогодні її відвідують близько сотні людей. Щодня проходить мінімум 3 заняття для груп різної підготовки і спрямування, які тривають трохи більше години.
Інна та Ярослав навчають інших та розвиваються самі, постійно відвідують майстер-класи відомих танцівників. Іноді групи їздять на навчання до Будапешта та інших міст Європи. У планах – потрапити на майстер-клас до засновника лінійної сальси Johny Vazquez, а також професійних пар Karen і Ricardo, Ataca і Alemana, Kiko і Cristina.
“Salsa Uzhgorod LA” – не закрита школа. Раз на місць дівчата і хлопці влаштовують відкриті вечірки в клубах, виступають на сцені під час міських заходів святкових концертів, благодійних вечорів. Відгукуються на запрошення виконати шоу-номер на весіллі чи дні народження.
Ярослав: Популярність сальси легко пояснити. Це не тільки гарно. Ти розвантажуєшся після важкої роботи. Сюди приходять познайомитися, стають сміливішими по відношенню до протилежної статі. Складаються пари. Є вже навіть такі, що одружилися.
Інна: З іншого боку, до нас приходять і сімейні пари, які переживають якийсь складний психологічний період. І це змінює взаємовідносини. В Ужгороді мало місць, куди можна прийти потанцювати в парі, тим більше, побачити танцювальну програму. А тут ти гарно проводиш час. На вечірки всі красиво одягаються і виглядають фантастично.
Навіть новачок на першому занятті може досягти певних успіхів. Синхронні кроки ліворуч-праворуч та розворот вже дозволяють відчути смак танцю. Через якийсь час тіло стає більш слухняним, піддатливим. Досвідчений партнер вміло задає ритм і тон рухам. Так виникає бачата.
Ярослав: Інна більше займається дівчатами. Я маю справу з партнерами. Хлопцям важче дається, їм більше потрібно пояснювати танець, бо вони ведучі. Спочатку всі затиснені. Тут важливо зрозуміти, як рухатися, як підтримувати партнерку. Маємо намір відкрити man-style-групу, щоб розкачати пацанів.
Інна: Я веду lady-style- і шоу-групи. Обожнюю сальсу і бачату. Бачата – це романтика, чуттєвість, хвилі, близькість. Спочатку всі новачки соромляться, бо потрібно подолати бар’єр близькості до незнайомої людини. Але вже скоро ти танцюєш і просто насолоджуєшся танцем. А от сальса – це енергія, настрій, запальничка. Її неможливо дотанцювати сумно. Танцювати сальсу фізично складніше, бо вона стрімкіша, але це дуже драйвово.
Один із секретів соціального танцю у тому, що він кожного разу звучить і відкривається по-новому. Ти щоразу отримуєш відчуття, відмінне від попереднього. Тому неможливо зробити висновок про сальсу чи бачату після першого заняття. Та все ж, стовідсотково навіть після години тренування ви відчуєте неймовірні заряд і емоції.
Інна: Сальса – це багато знайомств, друзів, обміну інформацією. Ми разом ходимо в кіно, на концерти, святкуємо Новий рік, дні народження. Це вже не просто школа танцю, а щось більше. Це чудова компанія однодумців і друзів.
Ярослав: А я би хотів звернутися зараз до хлопців: не соромтеся, приходьте танцювати соціальні танці – у нас багато гарних дівчат. Знайте: якщо ви вмієте танцювати сальсу і бачату – ви матимете успіх серед протилежної статі і станете королем будь-якої вечірки. Це круто, перевірено. Драйв і емоції зашкалюють. І це варте того, щоб йому присвятити дозвілля.
