Життя

Дилер вінілу: Знати про музику все – неможливо

28 Жовтня 2013 3 470

У залежному від Інтернету та цифрових технологій суспільстві, люди тікають у минуле, щоб отримати душевне задоволення від речей, про які всі потроху забувають. Такі подорожі приводять до змін починаючи з гардеробу і закінчуючи світоглядом.

Хтось вдягає бабусині сукні, інші заплітають квіти у волосся, дехто пересідає за кермо старенької Волги, комусь кортить зібрати власну колекцію з касет, бабін або платівок.

Сьогодні музика лунає звідусіль. Зранку ви їдете на роботу в авто або в маршрутці – грає музика. Ви йдете у кав’ярню, де теж грає музика. Ввечері ви стоїте у заторі і чуєте, як у сусідній машині гримить савбуфер. Ви заходите в супермаркет де між рекламними вставками теж можна почути музику. А дехто взагалі не розлучається з навушниками.

Є люди, які створюють музику, є ті хто її чує, слухає, любить і залежний від неї. Цікаво, що останніх стає дедалі більше. З одним із таких меломанів ми мали нагоду поспілкуватися. Його звуть Женя, йому 19, він працює в єдиному в Україні магазині, де продають вініл і він чудово на ньому розуміється. Далі пряма мова.

Мій шлях у світ музики розпочався коли мені було 15. Я придбав акустичну гітару, далі все переросло в бас. Одного разу на мій день народження мені подарували програвач і пішло-поїхало.

В магазин "Дискультура" я потрапив випадково. Побачив вивіску, зайшов придбати платівку, до речі, свою першу, поцікавився чи не потрібен їм продавець і вже більше двох років як я продаю вініл.

Коли я почав працювати, вважав, що добре розуміюся на музиці. Якщо я знав тоді, що є рок і електроніка, то зараз я розумію, що є багато часових рамок у тій самій рок-музиці, чому все переросло в електроніку і як воно все між собою пов’язане.

Знати все про музику неможливо. Навіть, якщо ти почнеш детально щось вивчати, рано чи пізно можеш забути про це. Я завжди знаходжуся на стадії пошуку, вивчення, повторення.

В моїй колекції приблизно 400 вінілів, в магазині їх біля 3 тисяч.

Я завжди слідкую за рейтингами продаж платівок. Якщо у минулому році найбільше вінілів реалізували Jack White і the XX, здається 35 і 30 тисяч, а загальний рейтинг добігав до півмільйона, то в цьому році лише за останні 2 місяці було продано 537 тисяч копій і це вдалося зробити двом гуртам – Daft Punk та Arctic Monkeys.

В основному в магазин приходять люди яким за 40 років, які вже добре заробляють і хочуть зібрати колекцію з платівок, які вони не могли собі дозволити у молоді роки. Інша категорія покупців – меломани, яким від 20 до 30, вони збирали компакт-диски і вирішили перейти на вініл. Такі персонажі заходять досить рідко і купують те, що не можуть знайти в Інтернеті. Час від часу з’являються діджеї з метою придбати гральні платівки – матеріал, за допомогою якого вони заробляють.

Ціна платівки становить приблизно 20-30 доларів. Це залежить від кількості дисків на альбомі, адже може бути один LP, а бувають двійники. Також в "Дискультурі" є sale і можна придбати вініл за 20-60 грн. Такі ціни ми виставляємо на диски, в яких може бути пошкоджений один трек, адже тоді руйнується цілісність запису. Деколи дешево продаємо альбоми, у яких проблеми з конвертом, він, наприклад подряпаний або надірваний.

Перевага платівки над іншими звуковими носіями, у першу чергу, відображається в якості запису. Проте, дехто може не відчути різниці, тому що на програвачі погана голка, невдало підібрані підсилювач і колонки. Тільки правильно обравши апаратуру можна відчути весь сік і сутність вінілу.

Найдорожча платівка в магазині від Massive Attack "100th Window", яка була видана невеликим тиражем у 2003 році і дуже швидко розкуплена. Ціна на цей альбом варіюється від 70 до 100 євро.

В середньому за місяць ми продаємо біля 200 платівок і це єдиний вініловий магазин в Україні. В Києві щось подібне можна знайти на Петрівці, проте там здебільшого продають альбоми, які легко знайти в Інтернеті і часто можна придбати пошкоджений запис. Це місце, так би мовити, для новачків.

Особисто для себе я завжди купую альбоми, які вважаю, свого роду, класикою, які дуже цінні і звісно збираю улюблені платівки, які хотів би мати у власній колекції.

Моя колекція складається здебільшого з року. Найцінніший вініл, з яким багато чого пов’язано – перший альбом The Libertines, а найдорожчий – "West Ryder Pauper Lunatic Asylum" Kasabian з автографами всіх учасників групи.

Я прибічник того, що не важливо, скільки у тебе грошей, якщо ти знайдеш платівку дуже близьку для себе, ти її придбаєш. А для того, щоб колекціонувати, потрібно відштовхуватись від цін 200-250 гривень за нові альбоми, які з’являються у вініловому форматі.

Олександр Кіпа, Varosh

Фото: Микола Романовський

0 #