Життя

Діана Ілько: 10 фактів про Міс Ужгород 2014

18 Серпня 2014 5 306

Школярка, відмінниця, красуня. При зрості 178 сантиметрів, в неї майже ідеальні параметри: 86 – 61 – 90. Нова Міс Ужгород виявилася позитивною, усміхненою дівчиною, яка жодного разу не курила і не має часу на кохання.

Діана Ілько встигає приділяти увагу не тільки красі, але і навчанню. Прагне закінчити школу із золотою медаллю, здобуває перші місця на шкільних та обласних олімпіадах та мріє стати психологом. А наступного року ця дівчина представлятиме наше місто на конкурсі "Міс Україна".  Справді, де знайти час ще й на хлопців? Далі, пряма мова: 


Про перемогу в конкурсі


Не знаю точно, чому перемогла саме я. Кожна з учасниць була, по-своєму, гарною і розумною. Скажу чесно, я не сподівалася на перемогу. Хоча, коли знаходишся в атмосфері конкурсу, то у якийсь момент розумієш, що є певна конкуренція. У цей момент в тобі прокидається відчуття азарту і ти намагаєшся показати все, на що здатен.

Я справді дуже старалася. Навіть вдома не знімала каблуків, намагалася навчитися гарніше на них ходити. Дуже важливу роль, на мою думку, зіграв конкурс талантів (Діана читала власні вірші українською, англійською та російською мовами, – авт.). Коли після нього члени журі задавали учасницям різні каверзні запитання, то дехто дуже сильно розгубився. Мені здається, що я впоралася.

А ще, можливо, на журі вплинула банальна усмішка. Мені про це говорили. У нас на конкурсі була одна проблема: мало хто з учасниць посміхався. Організатори дуже багато разів попереджали нас: дівчата, посміхайтеся – це ж конкурс краси. Цим я, фактично, і виділилась. Коли на сцені серед не усміхнених облич хтось посміхається – це привертає увагу. Я і у житті часто посміхаюся.


Формула краси


Дієти не потрібні. Можна їсти все, але у нормальних, здорових пропорціях. Хоча, до конкурсу солодкого в моєму раціоні все-таки було менше, ніж дозволяю собі зазвичай. Також, 2-3 рази на тиждень займалася у залі. Перед конкурсом, коли вже зовсім часу не було, я намагалася тренуватися вдома: качала прес, бігала по сходах, стрибала на скакалці. Нічого не їм за 3 години до сну, п’ю багато води і часто посміхаюся.

В модельному бізнесі заохочують до натуральності. До конкурсу нас попередили, що нам не можна надмірно засмагати, фарбувати чи коротко зістригати волосся. Все це – мінус для модельної кар’єри. Дівчатам не радять навіть вищипувати брови. Всі ці нюанси часто прописуються в контрактах з модельним агентством. Татуаж також небажаний. Все повинно бути справжнім.


Про Ужгород


Колись я думала, що дуже класно жити десь там, скажімо, у Києві. Поїхала туди, походила і зрозуміла, що у великих містах губиться той затишок, який є у мого Ужгорода. Тут я знаю кожну-кожну вуличку, куди б не пішла. Обожнюю нашу Набережну. Там гарно в будь-яку пору року. Це все-таки, найдовша липова алея у Європі: є чим пишатися. Також, люблю гуляти на Корзо. Пройдешся, і зустрічаєш всіх-всіх-всіх.

Тут всі усіх знать. Кожен кожному родич-сват-брат. Всі пов’язані між собою якимось невидимим ланцюжком. Немає такої людини в Ужгороді, з якою у вас не буде бодай одного спільного друга чи знайомого. Це стовідсотково. Мабуть, через це люди тут дружні. Для мене Ужгород – це фактично одна велика родина.


Про вечірки


На дискотеки ходжу переважно у свята. День Святого Валентина, 8 березня, закінчення школи, після конкурсу "Міс". Літом, мабуть, мене можна буде частіше побачити в клубах. В цю пору весь Ужгород гуляє, все місто веселе. Думаю, всі в цей час кудись ходять. Але до другої – я вже повертаюся додому. А якщо просто йду кудись гуляти – то не довше, ніж до десятої.

Вперше я пішла на дискотеку минулого року. Фактично, це було за 2 тижні до мого 16-річчя. У нас в школі був якийсь конкурс, і після нього на дискотеку йшли всі мої друзі. Багато хто з нас був в клубі вперше. Я довго думала, чи йти мені, а потім попросила маму відпустити мене. Вона підвезла мене, щоб подивитися, куди саме я йду. Звісно, всюди ходила з однокласниками, бо самій небезпечно. 


Є двоє людей, які знають про мене все


Мамі я розповідаю все. Навіть такі речі, які можливо діти і не мають розповідати батькам. Мої батьки завжди намагалися виховувати мене самостійною. І мене, і братика вони виховували на принципах довіри. Просто пояснювали, що добре, а що погано. Не хочуть, щоб я щось робила, бо так треба. Мабуть тому ніколи не перевіряють щоденника. Я сама повинна відповідати за те, що мені потрібно в житті. Навчання і різні інші цілі потрібні не для них, а для мене, в першу чергу. Я вважаю, що такий підхід правильний. Певною мірою вони мене балують. Я завжди знаю, що якщо про щось гарно попрошу, то швидше за все, вони це зроблять.

Друга людина, якій я повністю довіряю – моя найкраща подруга. Я з нею вже давно дружу, і ми з нею ще ні разу не сварилися. Звуть її також Діана.


Кращі друзі


Вони мене дуже підтримували і не сумнівалися в перемозі ні на хвилинку. Вірили в мене і казали, що я завжди себе недооцінюю. Я ніколи ні перед конкурсами, ні олімпіадами не вірю у те, що бодай щось там займу. Тому і на цей раз вони казали: "Якщо ти кажеш, що нічого не займеш, то чекаємо перше місце". Зараз мої друзі стали мені ще ближчими. Вони надихали мене впродовж всього періоду, і що особливо цінно, вони мене любили і до Міс, і після. 


Про любов


Це для мене "хвора тема". Хлопець – це відносини, а відносини потребують часу. Який час? В мене зараз максимум є час прийти зі школи додому, з дому до репетитора. Піти зустрітися з подругами.

Звісно, прихильників вистачає.  Після "Міс" вони особливо активізувалися. Не буду приховувати, до конкурсу мені також писали, але після нього стався якийсь "бум". В день і по 70 хлопців могли написати в соцмережах. Наприклад, за вчорашній день мені написали більше 60 людей. Дуже багато хто додається "в друзі". Всі хочуть зустрітися. З одного боку, це приємно. А з іншого, трошки дратує. Виходить, мене помітили тільки тоді, коли я стала "Міс Ужгород". Це виглядає трохи нещиро. Багато з них і до того мене знали, бачили. А коли я стала "Міс Ужгород", вони почали писати про те, яка я гарна, запрошувати зустрітися. А де ж ви раніше були?

Не люблю статус, поняття: це модно. Це жахливо. Не хочу, щоб мене сприймали, як "Міс Ужгород", а не Діану Ілько. Хочу, щоб бачили мене, а не мою "корону". Це не приємно, коли тебе так сприймають. Тому, стараюся, щоб ніхто про мене не сказав, що я задерла носа. Скромність і непоказовість – це дуже важливо.


Не уявляю життя без кави


Привчилася від мами в свої 15. В неї проблеми з тиском, тому вона часто п’є цей напій. От я і перейняла цю звичку від неї. Спочатку трохи, а потім – чашку-дві на день. У минулі місяці помітила за собою, що можу випивати по 4-5 кав на день: сильних, подвійних. Як і всі напої, п’ю каву без цукру. Солодке обожнюю, але напої цукрити не люблю. Тож коли мої друзі помітили цю мою слабкість, почали робити мені зауваження. Дітям же пити каву не бажано. Бувало, що я замовляю чергову каву в кафе, а вони скасовують замовлення і просять принести сік. (посміхається) Зате, я не вмію курити. Ніколи не пробувала навіть кальян.


Про кар’єру


Я представлятиму наше місто на "Міс Україна" наступного року. Хочу подивитися, наскільки далеко зможу зайти. Тому, зараз є час почати до нього підготовку. Працюватиму над мімікою і вмінням позувати. Також, займатимусь спортом, щоб тіло було у гарній формі. Можливо, моє агентство підшукає для мене якісь контракти.  

Але в професійному житті я мрію стати психологом. Мені подобається розмовляти з людьми. Не тільки близькі, але навіть малознайомі люди розповідають мені про свої переживання. Коли людина просить поради, я намагаюся так з нею поспілкуватися, щоб вона сама знаходила вірний вихід з ситуації. Я думаю, що добре розуміюся на людях. По людині одразу видно, хороша вона чи погана. Звісно, все показує час. Я зрозуміла, що мені це дуже подобається, тож почала читати спеціалізовані книжки.

Раджу почитати книжку американського автора Даніеля Гілберта "Спотыкаясь об счастье". Я читаю її англійською мовою. Там про щастя, емоції, як людина їх розуміє. А інша – "Influence" – "Вплив" Роберта Калдіні. Психологія впливу, переконання. Дуже цікаво. Там фактично весь маркетинг, всі трюки, починаючи з того, як правильно зробити пропозицію і закінчуючи різними магазинними знижками, акціями.

Переконана, що модельну кар’єру можна поєднувати і з психологією.


В мене є недоліки


Я буваю лінивою в домашніх справах. Деколи краще перечитаю цілу книжку, ніж візьмуся за хатню роботу. А ще – завжди кудись поспішаю.

А от до критики ставлюся нормально. Після конкурсу читала певні думки в Інтернеті про себе, на щастя, не надто критичні. Бачила не дуже приємні коментарі на деяких сайтах. Намагаюся не злитися на людей, адже люди мали своїх фавориток на конкурсі, тож я їх не звинувачую. Хоча, не люблю, коли пишуть про речі, які не знають. У цей момент хочеться написати людині: давай просто з тобою познайомимося, ти ж нічого про мене не знаєш.

Аліса Квич, Varosh

Фото люб’язно надала Діана Ілько

0 #