Ужгородцям не звикати до аромату свіжозвареної кави, натомість традиція обсмаження зерен удома – призабута, а той факт, що готують каву на пательнях, – і поготів викликає здивування. Однак такий ритуал – невід’ємна частина кавової історії нашого міста. Популяризувати культуру споживання кави та власне ужгородську каву поставили собі за мету в першій і єдиній на Закарпатті ростерії з відкритим професійним обсмаженням
кави Riverside. Specialty coffee roastery and brew bar. 3 липня з ініціативи власників закладу в місті відбувся Перший закарпатський чемпіонат із обсмажування ужгородської кави на сковорідках.
Такого насиченого аромату смаженої кави площа Фенцика (де тривало дійство) ще не знала, попри те, що багато років поспіль на ній і довкола розташовані кав’ярні. Під час чемпіонату, безпосередньо перед ростерією Riverside, за чотирма спеціальними стійками відомі ужгородці обсмажували на сковорідках бленд арабіки з трьох країн – Ефіопії, Бразилії і Нікарагуи. Хоч конкурсантам запропонували однакові зерна, їм вдалося створити абсолютно оригінальну каву. По-іншому не могло й бути, оскільки кожен обсмажував по-своєму, затим охолоджував, молов, готував у відомій угорській кавоварці, та в результаті пропонував журі авторський напій, а також зерна, які експерти куштували на смак.
Оцінювали майстерність приготування кави директор Турінфоцентру Закарпаття Олександр Коваль, журналістка видання “Varosh” Евеліна Гурницька, професор, президент Закарпатської туристичної організації, експерт із туризму Федір Шандор. Виставляли бали від 3 до 7: 3 – «не годен ім то пити», 4 – «мати моя ліпше жарила», 5 – «гірка, як моя жизнь», 6 – «пішла би під бринзу з олайом», 7 – «в ароматі відчуваються нотки карамелізованої стиглої гуави з відтінком лавандового праліне».
Ритуал обсмажування кави тривав під дотепні коментарі ведучого Валерія Костинського та в супроводі вінілу від Олексія Уманського.
Швидко помішувати, випустити пар, додати секретний інгредієнт, – рецепти учасників чемпіонату
Перший закарпатський кавовий чемпіонат із обсмаження кави на сковорідках передбачав кілька етапів. Переможців визначали у трьох номінаціях: “Авторське обсмажування”, “Найхаризматичніше обсмажування” та “Парне обсмажування”.
У першій номінації зійшлися письменник, мовознавець, ресторатор Павло Чучка; історик, екскурсовод Владислав Товтин; письменник Банди Шолтес та шеф-кухар Едгар Петі.
У другій конкурували гуморист Олександр Шевелюк, сервіс-менеджерка Анна Коскіна, засновник закладів вуличної кухні Аммар Кальмар, фотограф Сергій Денисенко.
Третя номінація передбачала парну участь, тож у ній змагалися подружжя фудблогерки й фудфотографа Лєни і Євгена Кудрявцевих; журналісти видання “Varosh” Лариса Липкань і Дмитро Тужанський; спортсмени Ірина та Михайло Годинці; блогерка Олександра Скребцова і мисткиня Жанна Зимокосова.
До слова, кавовий набір із правильно обсмаженою кавою і власне зеленою – для приготування вдома – можна придбати у кав’ярні. Його ж отримали в подарунок всі учасники змагань разом із брендовим шопером, листівками, власноруч обсмаженою кавою та готовим напоєм Cold Brew. Переможцям у кожній номінації вручили кубок.
Утім про переможців – трохи згодом. Наразі розповідаємо про оригінальні – традиційні і напіввигадані – рецепти приготування ужгородської кави на сковорідках від учасників чемпіонату. Майже всі зізналися, що до цього не обсмажували каву або ж мали такий досвід у дитинстві. Зазвичай смажать зерна 10-12 хвилин, однак дехто захоплювався ритуалом і витрачав трохи більше часу. Поруч із аматорами стояли фахівчині – працівниці ростерії, які підказували, як правильно організувати процес.
«Каву потрібно швидко помішувати, а потім зняти з вогню. Вона має задиміти, має піти пара. Якщо піде дим, а не пара, тоді вже біда… Пригадую, як смажив каву у 70-80-х рр. Розчинна на той час була дефіцитом. Хто хотів справжню каву, купував з-під прилавка зелені зерна і смажив удома. Для кави тримали спеціальну сковорідку. У нашій сім’ї була така штука – бляшаний балон, у який насипали каву, ставили на газ. Середина цього пристрою крутилася. У процесі з кави виходила пара», – розповідає Павло Чучка. Він переконаний, що кава увійшла не лише в меню, а й духовну культуру народу.
Павло Чучка.
Під час презентації власного напою журі ресторатор поділився рецептом, за яким готував каву: «Рецепт вигадав Федір Корятович. Він брав лопатку, робив у ній одну засічку. Це свідчить про те, що вона буде мати перше місце. У всіх інших лопатки без засічок, тому всі троє мають опинитися на другому місці. Секрет, який ми використали, – це те, що перші 10 хв. я не вмикав газ, чим приспав увагу конкурента Банди Шолтеса. Потім почав газувати, доки кава не задиміла. Крім того, ми домовилися з Банди Шолтесом, що двічі на стіл журі винесуть його каву, а будемо робити вигляд, що одна моя, одна його. Таким чином, можливо, нам вдасться перевірити професійність журі. А загалом ідея чемпіонату мені дуже сподобалася. Вчора я дізнався, що забрендували Ужгород сакурною емблемою, але сакура представляє Ужгород тільки 10 днів із 365 у році, а кава нас представляє дуже багато років. І в Києві знають каву по-закарпатськи».
Письменник Банди Шолтес розповів, що каву ніколи не смажив, однак у такий спосіб її готували батьки. З дитинства пригадує, що перший звук, який чув уранці – звук кавомолки. За день Банди випиває по 2-3 кави, але готує напій тільки вдома та щоразу по-іншому, бо любить експериментувати.
Банди Шолтес.
«Думаю, моя кава найсмачніша, бо я її гарно смажив, здував лусочки», – презентував свою каву письменник.
Шеф-кухар Едгар Петі розповів, що каву смажити йому настільки ж звично, як і м’ясо: «Мій секретний інгредієнт – копчене вершкове масло, яке сам коптив. Оскільки люблю каву з кислинкою, це не well done, намагався зробити таку просмажку, де кислотність залишається».
Едгар Петі.
Історик Владислав Товтин пам’ятає часи, коли купували каву не в магазинах, а на задніх дворах ужгородських багатоповерхівок: «Тітка працювала в кафе і допомагала нам із кавою, яку потрібно було обсмажити. Ручною кавомолкою її молов, а варив на гейзері. Зараз відновив навички і спробував зробити за родинним рецептом, як вчила баба Ержа».
Владислав Товтин.
Журі ретельно оцінювало каву та зерна кожного учасника, а найбільше вподобало напій, приготований Павлом Чучкою, який і став переможцем номінації “Авторське обсмажування кави”.
Найхаризматичніше та парне обсмажування, а також секретна номінація
Учасники другої номінації “Найхаризматичніше обсмажування” в оригінальний спосіб презентували каву і зерна для журі. Кожен ділився секретом, який використав для перемоги.
Так, фотограф Сергій Денисенко вважає, що каву треба пити в тиші. Його секрет – влаштувати в журі кума Федора Шандора: «Так втрачається спортивна складова змагання. Якщо я виграю, то скажуть, що журі куплене, а якщо не виграю, то який він мені кум. Ще один секрет – чарівна рудоволоса помічниця».
Сергій Денисенко.
Гуморист Олександр Шевелюк під час подачі кави для журі дістав футболку з написом «Найкраща кава у Львові», ступив на неї перед столом експертів і в такий спосіб розлив каву в чашки.
Олександр Шевелюк.
Менеджерка Анна Коскіна розповіла, що перед обсмажуванням налаштувала себе так: «Щоб кава вийшла вона, а не воно. Сподіваюся, буде смачна».
Анна Коскіна.
Аммар Кальмар зазначив, що найважливіше – акуратно смажити зерна, не пересмажити їх на перших хвилинах. Важливо приділити увагу кожному зернятку. Відтак його кава набрала найбільше балів від журі і він переміг у номінації “Найхаризматичніше обсмажування кави”.
Амар Кальмар.
У номінації “Парне обсмажування кави”, як жартував ведучий, найважливіше було – не посваритися під час процесу, оскільки помішували зерна у дві руки. Злагодженість і командна робота допомогли під час обсмаження кави журналістам видання “Varosh” – Ларисі Липкань і Дмитру Тужанському.
Дмитро Тужанський і Лариса Липкань.
Ірина та Михайло Годинці поділилися враженнями, що з кавою потрібно робити все делікатно, не так, як у спортзалі.
Михайло та Ірина Годинці.
Блогерка Олександра Скребцова та мисткиня Жанна Зимокосова продемонстрували каву з секретними інгредієнтами – краплями “Бехерівки” та лимоном.
Жанна Зимокосова та Олександра Скребцова.
А ось подружжя Кудрявцевих додали до зерна трішки “Єгермейстеру”.
Євген та Олена Кудрявцеви.
У результаті голосування журі в номінації “Парне обсмажування кави” переможцями стали подружжя фудблогера та фудфотографа Лєна та Євген Кудрявцеві.
Наприкінці чемпіонату на учасників очікував сюрприз – співзасновники ростерії вирішили зробити додатковий конкурсний етап – запросити ведучого й журі для смаження кави. Оцінювали їх самі ж співвласники: Олександр Єфремов, Олександр Сливканич та Слава Михайлюк.
- Олександра Скребцова та Олександр Сливканич: від кулінарного блогу до власного кафе
- Олександр Єфремов: про амбіційне кавоманство та мотивуючу одержимість
- Квест: У пошуках закарпатської кави
Відтак у номінації перемогли Евеліна Гурницька й Олександр Коваль. Друге місце посів ведучий Валерій Костинський, а почесне третє – Федір Шандор, який, до слова, здивував присутніх ефектним обсмаженням зерен на сковорідці, з яких випустив не тільки пару, а й дим.
«Люблю ваш заклад за те, що у вас чиста арабіка, елітний сорт. Але кожен робить свою каву. Мене привчили витравлювати кислотність – пересмажувати каву. Так і намагався зробити», – пояснив Федір Федорович.
Варто зазначити, що кожен журі під час чемпіонату спробували 12 чашок напою, що неабияк бадьорить. Однак оцінювати учасників було неважко, бо кава була оригінальна, – погодилися всі члени журі. Так, Олександр Коваль зазначив, що стільки різних смаків одночасно йому не доводилося куштувати раніше: «Кожен учасник робив свою каву унікальною. Всі напої були оригінальні, особливо з секретними інгредієнтами, що додавало колориту».
Кава – спорт – мистецтво
Під час кавового чемпіонату тривали різні атракції, об’єднані ідеєю кави. Для відвідувачів організували кілька тематичних зон:
- спортивну, де можна було спробувати свої сили у змаганнях від “BodyZone“;
- мистецьку – де створювали авторські картини під керівництвом художниці Олесі Смирнової, а найменші відвідувачі малювали кавою разом із Аліною Шаменко;
- гастрономічну, в якій всі охочі безкоштовно насолоджувалися кавою по-угорськи, ласували сиром від партнеру заходу – ферми “Карпатський буйвіл” , а також закарпатським кіфликом. Крім цього, можна було сфотографуватися у фотозоні на тлі філармонії.
«У мистецтві ми намагаємося не обмежувати людей, тому багато хто малював каву, яка відбиває небо. Під час таких майстер-класів не буває розчарувань. Картини виходять навіть у дітей. За тебе малює рідина, тобі потрібно лише комбінувати кольори. Митцям було б важко повторити картини, бо кожна з них унікальна, попри те, що автори малюють однаковими кольорами», – розповіла організаторка майстер-класу з рідкого акрилу, художниця Олеся Смирнова.
Для участі в мистецькому майстер-класі потрібно було зареєструватися напередодні. Натомість спортивна зона була доступна для всіх охочих та сміливих. Тренерки “BodyZone” Наталія та Марія організували чотири конкурси, під час яких розіграли сертифікати на персональні тренування. Кожне змагання певним чином було пов’язане з кавою. Наприклад, учасникам пропонували потримати якомога довше стільчик із кавою чи виконати вправи з кавовою склянкою, наповненою водою – перелити рідину з однієї склянки в іншу за спиною, а ще – зібрати максимальну кількість зернят кави, стоячи пів хвилини в планці.
“Ужгородська кава” є, а місто має право називатися кавовою столицею України
Співвласники ростерії зазначають, що ужгородська кава – не просто назва. Це напій, створений на смаках і спогадах справжніх ужгородців.
Riverside неспроста належить до кав’ярень третьої хвилі. Тут готують каву повністю: від зерна – до чашки. Продукт “Ужгородська кава” є відносно новим, його створили півтора місяця тому. Корінні ужгородці ще не встигли познайомитися з цим продуктом, лише туристи. Тому вирішили організувати Перший закарпатський чемпіонат із обсмажування ужгородської кави на сковорідках.
Організатори переконані, що з огляду на кавові традиції, Ужгород має право бути визнаним кавовою столицею України.
«У нас є цінності й місія компанії: популяризувати культуру споживання кави. Сьогодні це такий фановий чемпіонат, наступного разу, можливо, буде серйозніше. В ужгородській каві прагнемо передати той горіхово-карамельно-шоколадний смак, який знають наші батьки, дідусі, бабусі. Щоправда, ужгородці здавна пили переважно робусту. Вона гірка і шкодить здоров’ю. Ми використали виключно арабіку свіжого обсмажування. Цінність цього продукту – висока якість і традиції, які передаються від покоління до покоління. У цьому суть ужгородської кави. Вона вирощена не тут, але душа її – тут. Ми також руйнуємо певні міфи, що смачна кава не може бути вдома. Так, у кав’ярні ми надаємо емоції, сервіс, якісну каву, але вдома також можна насолодитися кавою свіжого обсмажування», – розповів співвласник Riverside, співорганізатор чемпіонату Олександр Єфремов.
На запитання про те, чим ужгородська кава відрізняється від закарпатської, відповідає: «Я гадаю, що закарпатська кава – це наступний етап після ужгородської».
Наталія Толочко, Varosh
Фото: Карл Смутко
