Цю сорокахвилинну пресконференцію щиро хотілося слухати й чути. Було прагнення записувати за спікером і розбирати його виступ на молекули. Ця подія відбулася в Естонії, під час престуру журналістів із Закарпаття та ще чотирьох регіонів України. Очевидно, це мав бути, скажімо, класичний пресзахід Естонського податково-митного департаменту – про тонкощі перетину кордону та податки для іноземців. Цифри, статистика, правила… Натомість відбувся виступ, який промайнув немов хвилина, адже важливий і цікавий. І справді хотілося слухати ще, ставити додаткові запитання. Це та пресконференція, після якої учасники дякували доповідачу.
Можливо, в цій статті ми мали би наголосити, як правильно перетинати кордон із Естонією, та як оподатковувати свої доходи, якщо ви там працюєте. Проте на цей текст вплинули інші фактори: зміст виступу, влучна імпровізація, зрештою, харизма спікера. Тема заходу мала бути офіційно-діловою, а вийшла радше життєвою, але такою потрібною і вчасною.
Тому публікуємо матеріал у форматі цитат із натхненного виступу. Пан Ерік Хелдна, голова митної служби Естонського податково-митного департаменту. До речі, він завітав на пресзахід у вишиванці та з вітанням “Слава Україні!”.
До теми Естонії погляньте ще два наші матеріали:
- Вчителям і батькам: 25 фактів про шкільну освіту в Естонії, які надихають до змін,
- Тільки сучасні книги і затишний інтер’єр: як працює шкільна бібліотека Естонії.
Про митників і відповідальність за хабарі
«Щодо “беруть не беруть”, то, як у будь-якій країні, так і в нашій, одиничні випадки завжди будуть. Останній випадок, пов’язаний із хабарем, трапився в нас навесні цього року (2021, – авт.). Зазвичай таких випадків у нас один через кожні два роки. Пік корупції, коли більш-менш, можна сказати, в нас її в масовому плані, на побутовому рівні, зламали, – це було в 2004 році. Тоді стався дуже такий прикрий випадок, коли посадили дві зміни, причому в повному складі».
«Посадити можуть і за 10 євро. Питання не в тому, “скільки”, питання – в систематичності і в тому, що за цим слідує».
«Що стосується прикордонної і митної корупції, то це не просто “вид корупції”, це загроза нашій нацбезпеці. Тому що – сьогодні проїхав кілограм м’яса, кілограм наркотиків, завтра підуть “зелені чоловічки”, яких “хтось не помітив”».
«Одиничні приклади (корупції, – авт.) все одно залишаться. Сьогодні Естонія – на 17-му місці в світі за “некорупцією”, вперше ми опинилися на кращій позиції, ніж Сполучені Штати, які перебувають на 19-му місці. До Фінляндії нам ще далеко, вона – п’ята країна. Тобто – в цих перших 20-30 країнах, можна сказати, ситуація з корупцією “під контролем”, якщо можна застосувати таке поняття. Але ми йшли до цього довго, дуже довго».
Про зарплату на митниці
«Інше питання: мотивація і зарплата. Сьогодні, можна сказати, що зарплата середнього митника, коли він приходить працювати, починається десь із 1300-1400 євро. Так, це середня естонська зарплатня. Сказати, що вона велика? Ні. Звісно, що слідчим або наступній ланці, начальникам митних пунктів, ми платимо більше. Колеги з поліції на кордоні отримують близько 1500-1600 євро. Сказати, що ти мусиш тепер неодмінно “корумпуватися” для того, щоби прожити? Ні, не мусиш. Станеш ти багатим за цю зарплату? Ні. Тобто – це, знову ж таки, вибір».
«Зайдеш в інтернет (мається на увазі естонський сегмент, – авт.), введеш будь-яке ім’я державного чиновника, там усе розписано: скільки було зарплат, премій. Це прозоро. Ти маєш право займатися ще якоюсь діяльністю: читати лекції чи вирощувати бджіл. Це твоя справа, але ти маєш про це повідомити».
Про перелом корупційного мислення в Естонії та незалежну судову систему
«Перелом “корупційного мислення” в Естонії відбувся десь в 2001-2002 роках, а остаточно, мабуть, в 2004-му, коли ми приєдналися до Європейського Союзу. Причина була дуже простою. З 1995 року, коли Естонія поставила собі за мету увійти до Євросоюзу, було зрозуміло: або ми щось робимо з цією проблемою (корупцією, – авт.), або ми туди не потрапимо. І дуже грамотний президент Ленарт Мері в одній зі своїх промов у 1995-1996 роках сказав, що в нас дуже мало часу. Бо ми чудово розуміли, що наш дорогий “східний сусід” не спить. І поки в нього там свої незрозумілості, ми встигнемо ввійти в ці структури (ЄС і НАТО, – авт.). Якби в 2004 році Естонія не приєдналася до ЄС і НАТО, нас там тепер не було би. Наступне розширення було в 2007 році. Можливо, в 2007 році ми ввійшли би до ЄС, але до НАТО – точно ні».
«Ще на початку 1990-х було вирішено, це була така неписана політична угода між фракціями, що ми (країна, – авт.) не чіпаємо дві речі. Судову систему (на неї не має бути політичного впливу, незалежний суд – це основа для входження в ЄС). А інше – це все, що стосується нашої оборонної здатності. Тут не можна було чіпати антикорупційну систему. Так, поліції, м’яко кажучи, не дуже довіряли. Держсистема була доволі корумпованою. Сама по собі держава функціонувала, за нинішніми мірками, дуже неефективно».
«У 1993 році був ухвалений перший закон про судову систему, перші судді були призначені пожиттєво. У 1997 році була зроблена наступна така переатестація. З 1997 року можна більш-менш говорити про ефективну судову систему. Тобто – не виникло такого моменту, що до неї не було довіри. Сьогодні, коли ми дивимося на нашу швидкість судових рішень, то ми одні з найефективніших в Європі. У нас люди доволі швидко отримують рішення суду, принаймні в першій інстанції. Завдяки цьому вдалося підняти довіру до держави».
«Найбільша основа – це судова система. Все інше може йти потім. Якщо судова система не працює – тоді держава сама по собі не працює».
Російський бізнес і чесність не можуть бути в одній фразі
«Слова “російський бізнес” і “чесність” не можуть бути в одній фразі. Все, що йде звідти, завжди пов’язане з ризиком і не важливо, чи це будівельний бізнес, газ, нафта, золото. Це завжди так, тому що мислення там просто таке».
«І найбільший експортний вивіз Росії – це не нафта і газ. Що вони найбільше вивозять з країни? Корупційне мислення. Це найжахливіше. Вони експортують корупцію: і все це відмивання грошей, яке відбувається в Лондоні, і те, що половина південної Іспанії куплена за незрозумілі гроші… Це все те, що по-справжньому загрожує нам усім. Вам (українцям, – авт.) – через своїх Медведчуків і так далі, нам – звісно, але не через такого рівня доморощених олігархів, їх просто в Естонії не вийшло. Занадто ми по-о-ві-і-льні. І тому наші гарячі естонські хлопці не зрозуміли, що гроші вже пішли. Латиши – трохи гарячіші, в них виникли три олігархи. У нас – ні. Це не тому, що ми такі пухнасті й хороші, а просто тому, що, мабуть, ми дуже боялися. Ми чудово розуміли: якщо пустимо цю систему сюди, то нас просто не буде. Боротьба з корупцією завжди була для нас питанням життя і смерті».
Радянський Союз емоційно закінчився в Естонії в … 2018 році
«Коли закінчився Радянський Союз в Естонії? Радянський Союз в Естонії по-справжньому закінчився в 2018 році. Це закриття останньої тюрми табірного типу. Це психологічний перелом. Тому що три речі демонструють високорозвинене суспільство: це ставлення до тварин, це ставлення взагалі до всіх слабших (також він назвав боротьбу з домашнім насильством щодо жінок, дітей, – авт.) і те, як ми поводимося з ув’язненими. Якщо ти поводишся з ними, як із худобою, то отримаєш худобу. І тому “перелом мислення” стався тільки тоді (наприкінці 2018 року, – авт.)».
«Коли будували першу сучасну тюрму (її відкрили в Тарту в 2002 році), то був величезний спір: як так, у нас тут молода держава, нема грошей, діти, старі люди, пенсія… Але Міністерство юстиції сказало: ні, це принципове питання, ми закриємо всі ці тюрми, які, в принципі, є університетами злочинності; вони перейдуть на систему камерного типу; ми будемо навчати цих людей новим професіям; ми не дамо створювати всередині злочинні угрупування, у нас їх більше не буде».
«І останню таку в’язницю вдалося закрити 1 січня 2019 року. І тоді ми сказали: все, емоційно Радянський Союз в Естонії завершився. Ми йшли до цього майже 30 років».
Евеліна Гурницька, Varosh
Матеріал підготовлено під час навчального візиту до Естонії, в рамках проєкту “Формування демократичної стійкості в Україні шляхом підсилення місцевих та регіональних ЗМІ”.
