Пам’ятка культурної спадщини національного значення у Королеві з 2009 року не має паспорта, а відтак — і визначених меж, які підлягають охороні.
1 мільйон 400 тисяч років тому в цій місцевості вперше поселилися люди, нині стоянка вважається однією з найдавніших у Європі. Поруч з унікальним місцем функціонують Королівський кар’єр, що належить до Укрзалізниці, й філія «Берегівське лісове господарство» державного підприємства «Ліси України». І хоч вся земля тут є у власності держави, територію пам’ятки визначити надважливо – для її збереження.
Стоянка в Королеві
Стоянка внесена до реєстру нерухомих пам’яток України постановою Кабінету Міністрів України № 928 від 03.09.2009, охоронний номер 070007-Н. Термін дії попереднього паспорта завершився ще у 2009 році. Того ж року поновлювали ці списки, робили нові формуляри паспортів і згодом вже мали виготовити новий. Стоянка змінила нумерацію, кодування, але зараз не нанесена навіть на кадастрову карту, не кажучи про інші документи.
Хто має замовити виготовлення паспорта?
Згідно з законами про охорону археологічної та культурної спадщини на археологічній пам’ятці, яка досліджується, має бути встановлена охоронна та контрольна зони, що регулюються підписанням органом охорони культурної спадщини охоронного договору з землекористувачами. Договір підписується після виготовлення паспорта на стоянку, де чітко і ясно прописано наукову частину та технічну, а також встановлення меж пам’ятки, її охоронної та контрольної зон. Так пояснює процедуру виготовлення документів Лариса Кулаковська, завідувачка відділу Інституту археології Національної академії наук України. З 1975 року вона займається дослідженням стоянки, захистила дисертацію на її матеріалах.
– Завдання не є надскладним. Виготовлення нового паспорта відповідно до актуальних вимог, – технічне питання. Уповноважена на це організація, наприклад департамент культури Закарпатської ОВА, може зробити запит на Інститут археології НАН України про підготовку наукової частини. Затим замовити послуги геодезиста, який встановить межі. Послуги з виготовлення паспорта є платними в розумних межах.
Дослідження стоянки у 2006 р
Вчергове Лариса Кулаковська порушила питання невизначеності охоронних меж на міжнародній науково-практичній конференції в Закарпатському обласному краєзнавчому музеї імені Тиводара Легоцького. Також співробітники Інституту археології НАН України, присутні на конференції, обговорили питання покращення розділу експозиції, присвяченого саме Королівській стоянці.
– На мою думку, саме департамент культури Закарпатської ОВА має зібрати всіх, ініціювати розв’язання цієї проблеми раз і назавжди. Попередні паспорти, за 1976 і 1983 роки, були складені археологами, які дослідженнями пам’ятки ніколи не займалися. І це викликає подив, бо на час їхнього виготовлення науковці з Інституту археології НАН України досить інтенсивно працювали на стоянці, могли надати більш точні дані, але тоді до науковців Інституту не зверталися», – зазначає дослідниця.
Лариса Кулаковська під час конференції в ЗОКМ ім. Т. Легоцького
Заступник директора департаменту Віктор Кравчук вважає, що землекористувачі, тобто Королівський кар’єр, який працює в складі АТ Укрзалізниця і філія «Берегівське лісове господарство» ДП «Ліси України», мають організувати виготовлення документації.
– Орган місцевого самоврядування в особі селищної ради повинен займатися цими справами, виготовленням облікової документації, надати її на департамент. Ми його погоджуємо і даємо на Міністерство, а в нас сьогодні немає спеціалістів. Можливо, долучиться Лариса Кулаковська. Але це знову ж таки питання фінансів, треба оплатити всю документацію. Якщо користувач на це погодиться, то все буде добре, а поки що користувач не надав позитивної відповіді.
Під час розкопок
На запитання про те, чому паспорт має цікавити користувачів, зазначає, що мали б бути залучені всі, бо це пам’ятка національного і європейського значення, тому потрібно працювати на різних рівнях, зокрема місцевому. Департамент, мовляв, контролює всі питання, відвідує судові засідання, адже тривають спори щодо визначення користувачів та виготовлення ними документації. Відтак опісля укладуть охоронні договори.
В’їзд до Королева
Один із варіантів збереження й популяризації стоянки – створення музею
Пам’ятки просто неба без природного укриття надзвичайно складно зберегти. Навіть за кордоном немає виробленої надійної практики. Зазвичай поруч із місцем розкопок створюють музей. А в Королеві відсутній і відповідний вказівник про стоянку, не кажучи вже про необхідні заходи з популяризації та охорони.
– Ситуація довкола пам’ятки більш ніж дивна. Стоянку необхідно зберігати якомога повніше — з урахуванням реального контексту. Її не можна законсервувати чи музеєфікувати, бо це зона діючого кар’єру, тому місцевість не стане туристичною. Є ділянки стоянки, що цікаві тільки для фахівців. Але можна створити музей на території селища і показати в ньому культурні надбання всієї місцевості: замку Нялаб, Королівське Євангеліє та експонати, знайдені на стоянці. Ми можемо допомогти з розробленням плану, експонатами музею, однак ініціатива його створення має йти від місцевих – селища, ОТГ і підтримуватися в ОВА – вважає пані Кулаковська.
Сучасний вигляд кар’єру
Утім у департаменті культури зазначили, що питання створення музею не обговорюється. Мовляв, є діючий кар’єр, виникають технічні і фінансові питання.
Поруч із технікою. 2006 р
Стоянка дає розуміння про заселення людей на території всієї Східної Європи
Як відомо, Королівська стоянка відкрита в 1974 році командою київського археолога Владислава Гладиліна. Систематичні дослідження тривали до 1997 року. Починаючи з 1976 року у вивченні брали участь викладачі та студенти УжДУ, зокрема професор Едуард Балагурі.
Владислав Гладилін вид на стоянку
Минулого року науковці різних країн (України, Австралії, Данії, Німеччини, Чехії) зробили сенсаційне відкриття: на основі датування геологічних нашарувань фізичними методами доведено, що вік кам’яних знарядь із Королева становить 1,4 мільйона років.
– Це унікальне місце. Стоянка дає матеріали для визначення часу та можливих шляхів заселення європейського континенту. Десять разів у місцевість неподалік Королева приходили люди, що підтверджують десять шарів, описаних археологами. Найдавніше – мільйон чотириста, а наймолодші – ранній залізний вік. Найбільш цікаве питання – як складалася їх доля потім, якими були шляхи їх міграцій…, – пояснює Лариса Кулаковська.
Гладилін, Кулаковська — відбір зразків для палінології
В Інституті археології НАН України нині зберігається близько 100 тисяч артефактів з усіх культурних шарів стоянки. За роки дослідження захищено сім кандидатських дисертацій в Україні. Крім того, науковці з США, Польщі, Франції також використовували королівські матеріали у своїх дисертаційних роботах, результати досліджень видрукувані у багатьох вітчизняних та закордонних виданнях. У зв’язку з війною немає можливості проводити міжнародні дослідження, однак Інститут археології минулого року організував серію заходів до 50-ліття з часу відкриття. Натомість на Закарпатті ця подія пройшла непомітно.
Тож ранньопалеолітична Королівська стоянка має охоронятися державою, вона заслуговує на увагу, на гідне представлення її матеріалів у музейних експозиціях Закарпаття.
- Долучайся до спільноти тих, хто змінює Закарпаття. Підтримай роботу команду Varosh.
Розкопки в 1980 р.
Робота над цим матеріалом стала можливою завдяки проєкту Fight for Facts, що реалізується за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.
Якщо вам подобається те, що робить команда Varosh — підтримай нас тут.
Наталія Толочко
Фото з архіву Археологічного музею ІА НАН України та ЗОКМ ім. Тиводара Легоцького
- Свято Міри в Лазещині і шлях до відродження вівчарства: репортаж з полонин
- Врятувати рядового Апецьку: червонокнижні види під загрозою
- 12 археологічних знахідок з руїн церкви Святого Юрія на території Ужгородського замку. Розповідає Володимир Мойжес
Не пропускайте цікаве з життя Закарпаття! Читайте більше в наших соцмережах — Facebook та Instagram.
