Нещодавно ми публікували 15 чорно-білих портретів та одну історію від ужгородського фотографа Харі Крішнана. Тоді він сказав в інтерв’ю, що найбільше полюбляє робити чорно-білі світлини. Кольорові знімки, на його думку, немов створюють ще один вимір. Можливо, у цьому й суть? Публікуємо нову добірку з 15 портретів від Харі. Цього разу – у кольорі.
Навіть кольорові світлини у нього – немов чорно-білі, стримані у зовнішній яскравості, проте внутрішньо-виразні.
Колір – неначе асистент, який підкреслює у світлині емоції, додає сяйва.
Колір втілює фактурність, чітко акцентує на деталях.
Дзеркальність, прозорість, невагомість.
Коли немов торкаєшся до цифрової фотографії, опиняєшся у ній.
Наскрізь відчуваєш текстуру світлини.
На кшталт сепії, яка створює позачасовість.
Сяйво.
Три історії від Харі:
- Як студент з Індії Харі Крішнан за рік вивчив українську мову в Ужгороді
- Віч-на-віч з коронавірусом: як лікарі в Ужгороді щодня борються за життя
- 15 чорно-білих портретів і одна історія від ужгородського фотографа Харі Крішнана
Евеліна Гурницька, Varosh
