Одне з провідних угорських онлайн-видань створило другу частину дослідження проблеми сміття на Закарпатті, яка негативно впливає не тільки на цей найбільш західний регіон України, а й на регіони сусідніх держав, зокрема Угорщини.
Перша частина дослідження була створена на початку 2021 року, у вигляді фільму-розслідування, з якого стартував цей спільний українсько-угорський проєкт.
Українсько-угорський, тому що партнером угорського Telex став онлайн-журнал Varosh, який видається командою Інституту Центральноєвропейської Стратегії. Проєкт загалом підтриманий IJ4EU (Investigative Journalism for Europe).
До слова, цей фільм було презентовано на окремій європейській конференції #uncovered, а також в медіа 3-х країн – Угорщини, Австрії та України. Фільм доступний кількома мовами, зокрема українською.
Саме за це розслідування редакція Telex отримала престижну угорську журналістську премію імені Хонорки Хигету (A Hégető Honorka-díjat), ініційовану фундацією її імені та незалежним комерційним телеканалом RTL klub. Премія вручається з 2003 року. Хонорка Хигету загинула в автокатастрофі у 2001 році, коли їй було лише 29 років. У рамках своєї журналістської діяльності вона займалася соціальними темами.
Розв’язання проблеми сміття можливе?
У другій частині дослідження ключовий фокус ставиться на можливому розв’язання проблеми сміття на Закарпатті. Саме дослідження вийшло на початку цього року.
Це суміш репортажу та “журналістики рішень”, як змінилася ситуація зі сміттям на Закарпатті за рік, і що потрібно, аби проблему вирішити.
Команда Telex побувала на сміттєзвалищі Ужгорода, куди ще вивозять сміття, але вивільняють місце для нового лише шляхом ущільнення старого. Сміттєзвалище переповнене.
Щодня на це сміттєзвалище компанія AVE вивозить з обласного центру Закарпаття близько 500 кубометрів сміття.
Водночас угорські журналісти також побували по інший бік українських Карпат, у Львові, де у 2016-ому році сталася трагедія на місцевому сміттєзвалищі – під час гасіння пожежі загинуло 3 рятувальників, ще один досі формально вважається зниклим безвісти.
Не маючи власного сміттєзвалища, Львів вивозить щодня з міста близько 600 т сміття в радіусі 70 км. На старому сміттєзвалищу почалися рекультиваційні роботи. Саме сміттєзвалище під Львовом є найвищою точкою, з якої відкривається панорама на все місто. За словами міського голови Львова Андрія Садового, тут він планує зробити розважальний центр та парком. При чому, вже до 2025 року.
Рекультивацією сміттєзвалища у Львові займається турецька компанія Hayat Holding. Загальний бюджет комплексного рішення по сміттєзвалищу складає 100 мільйонів євро, а по саме по рекультивації 49 мільйонів. Частину коштів Львів зміг залучити від ЄБРР.
Досвід Львова міг би стати корисним і бути прикладом для Закарпаття.
Яке рішення для Закарпаття
За даними, які наводить команда Telex з посиланням на керівництво Закарпатської області, зокрема голову облради Володимира Чубірка, якщо інвестувати у сферу збору, сортування та утилізацію сміття Закарпаття 100 мільйонів євро, то до 2030 року проблему сміття в регіоні можна повністю зняти з порядку денного як критичну.
За словами голови облради, на Закарпатті досі є близько 200 незаконних сміттєзвалищ, і тільки близько півсотні легальних.
До слова, щоб привернути увагу до досі кричущої проблеми сміття на Закарпатті та забруднення місцевих річок пластиком, місцевий активіст Віктор Бучинський на Водохреще занурився у крижану річку переповнену пластиком.
Пропонуємо також вашій увазі інший матеріал Varosh на цю ж тему Забруднення річок Закарпаття – чи є вихід з порочного кола?
Varosh, фото Telex
