Life

Священник-блогер Тарас Бровді: Думаю про те, що би сказати, аби не сказати забагато

5 Січня 2021 3 047

33-річний духівник із закарпатського Ділового знімає мотиваційні, розважальні відео, у яких намагається зруйнувати стереотипи про церкву.

Греко-католицький священник Тарас Бровді під час карантину почав знімати відео й завантажувати їх на власний канал у YouTube – «XoDIMo». Перше відео – «Пасха скасовується» – сьогодні має понад 58 тисяч переглядів. За 9 місяців розвитку каналу до нього приєдналося більше 5 тисяч підписників. Тарас знімає тематичні 5-хвилинні ролики, що виходять 6 разів на тиждень. Розповідає історії, притчі, наводить приклади з Біблії, власного життя, а також жартує, надихає і мотивує. Півгодинні проповіді, бесіди публікує раз-двічі на тиждень. У такий спосіб прагне зруйнувати стереотипи про церкву. Його головне правило в блогосфері – бути собою. І це працює: чим природніші відео, тим більше вони подобаються людям.

Тарасу Бровді 33 роки, майже 10 із яких він служить у селах Діловому та Костилівці на Рахівщині. У житті священник активний і творчий: організовує табори, тематичні акції, вечірки для дітей, молоді та дорослих, а також багато подорожує. Має дружину, трьох дітей, які підтримують його нове захоплення: разом із дружиною розпочинали знімати відео, вона є головним критиком, а діти нерідко стають героями розповідей.

Тож ділимося історією молодого креативного духівника, який знайшов себе у блогерстві й уміло поєднав його зі служінням.

Старт під час «святого» карантину та вибір свого формату

– Близько року назад я почав завантажувати на канал в ютюбі відео творчих експериментів, які робив із дітьми. Для регулярних відео тоді не вистачило часу. Натомість навесні цього року, під час карантину, з’явилася така можливість. Крім того, людям дуже бракувало мотивації, тому ми з дружиною вирішили розпочати зйомки відео. Ідею почерпнули від отця Адама Шустака з Польщі, але результат вийшов зовсім інший. Тому можна сказати, що моє блогерство розпочалося з «блаженного святого» карантину (Усміхається. – Авт.).

Коли у квітні ми стартували, мета була така: завантажувати відео регулярно, крім неділі, і скільки потягнемо. Вирішили розділити ролики за днями, так і визначили тематику. Понеділок – Слово Боже, вівторок – цікаве спостереження, думка, відкриття, середа – вчимося від Святих Отців чи від когось із великих людей, четвер – вчимося від дітей, п’ятниця – цікава книжка або фільм, субота – вчимося від старших. Для всіх 6 рубрик мені дуже легко знаходити ідеї, бо я так живу, сам навчаюся від дітей, старших, Святих Отців, читаю Слово Боже.

Taras Brovdi 2

Назва каналу – «XoDIMo» – з’явилася давно. Це слово часто трапляється в Біблії, мені воно подобається, динамічне. А назва 5-хвилинних відео – «Майтеся файно» – позичена від мого батька, священника Петра Бровді. Коли він прощається з гостями, завжди каже: «Майтеся файно!», «Майтеся добре!». Сьогодні багато моїх незакарпатських підписників вже вивчили цю фразу (Усміхається. – Авт.).

Один друг – монах, який любить серйозні проповіді, – каже, що не слухає 5-хвилинні відео, бо йому замало 5 хвилин. 1,5–2 години – це оптимальний час для нього. Але мої короткі відео мають на меті розрекламувати церкву, Бога, показати, що священники не обов’язково такі зашорені, консервативні, якими їх уявляє чимало людей. Дуже легко поширюються подібні стереотипи і потім дуже важко люди відкриваються до духівників. Тому у своїх відео прагну показати, що священники – нормальні люди, не кусаються, мають почуття гумору (Усміхається. – Авт.). І в Бога шикарне почуття гумору. Лише потрібно вміти побачити, відчути.

Дозвіл єпископа

Як священник, маю дві невеликі парафії: менша – у Костилівці, що на Гуцульщині, – це приблизно 8 сімей, та більша – у Діловому – майже 40 сімей. Тому свій вільний час вирішив використати для запису відео. Сьогодні це стало цікавим хобі. Мої парафіяни дуже тішаться, радіють, що мають можливість подивитися в інтернеті не когось чужого, а свого священника. Вони вже звикли до моєї мови, жартів, стилю спілкування і відчувають природність у відео.

Коли почав розвивати канал, просив благословення у покійного нині єпископа Мілана. Своєрідним стартом у мене було відео «Пасха скасовується», яке набрало досить багато переглядів. Тому я зателефонував єпископу, він сказав, що вже бачив відео, яке йому видається трохи задовгим, але порадів, що люди дивляться. Він дав мені кількох священників, які допомагають, аби мене «не занесло» кудись, і благословив. У єпископа Ніла я теж просив благословення, то він радо дав його, бо сьогодні дійсно є потреба говорити з парафіянами і в такому форматі.

Taras Brovdi 4

В Україні є різні приклади діяльності священників у соцмережах. Наприклад, Падре Серж – священник із Білорусії, який живе і служить у Тернополі, знімає відео приблизно раз на тиждень. У нього досить багато підписників. Серед закарпатців на початку року свій канал заснував греко-католицький священник Павло Фіцай, але зараз не завантажує ролики, імовірно, не вистачає часу. Коли монахи, священники використовують соцмережі, то вони не випереджають час, а лише наздоганяють сучасні технології. Інтернет – величезна ніша, яку церкві ще потрібно заповнювати і заповнювати.

Телефон, штатив, світло, а фон – природа

Спочатку мене знімала дружина на дзеркальний фотоапарат, друзі допомагали з оформленням. Потім кохана подарувала телефон із доброю камерою. І сьогодні все роблю з телефона: знімаю на нього, поставивши на штатив, монтую і завантажую з нього. Комп’ютера, по суті, не потребую. Друг подарував мені дуже гарний світлячок-прожектор, що кріпиться до штатива. Коли погода погана, то дуже виручає. Фон обираю у дворі, близьких околицях. Намагаюся не повторювати фон та одяг. У мене дуже багато друзів, які люблять гори, ліс, природу. І вони тішаться, коли обираю саме такі фони. Одна подруга написала, що дивиться відео двічі: один раз мене слухає, а другий раз дивиться на пейзаж. Багато людей із різних причин не можуть виїхати на природу, а я тут живу. Це для мене своєрідний відпочинок – знайти новий гарний фон і записати відео. Вже навіть мої сусіди звикли, що ходжу зі штативом. Спочатку запитували: «То у вас пушка така?» (Усміхається. – Авт.)

Зараз я все роблю сам: знімаю, монтую, завантажую. Дружина є своєрідним критиком, радимося з нею щодо ідей. Вона зайнята своїми справами, працює вчителькою. Діти дають ідеї для відео, є на заставках окремих відео.

Taras Brovdi 6

На все – запис, монтаж, завантаження на канал – мені потрібно не більше 20 хв. Хоча доводилося робити й 9 дублів, це мій рекорд. Колись ще після перших спроб мені зателефонував друг Сергій, щоб підтримати, а потім сказав: «Тарасе, пам’ятай, ще будуть дублі, дублі, дублі…». Тепер кожен раз, коли вже 6-й раз перезаписую відео, згадую Сергієві «дублі, дублі, дублі…» (Усміхається. – Авт.). Але останнім часом так рідко буває, максимум – два дублі. Наприклад, нещодавно записував відео на вулиці, а неподалік із кафе вийшов чоловік і як завів свій мотоцикл… То вже мусив перезаписати.

Для мене важливо, аби моє хобі не впливало на сім’ю. У нас із дружиною є таке правило: намагаємося не сидіти в гаджетах при дітях. Тому знімаю вдень, коли всі в школі, садочку. Монтую, завантажую ввечері, коли всі полягають або так, щоб не бачили. Усе виходить без напрягів. Навіть коли до нас приїжджають родичі, вони із задоволенням спостерігають за процесом зйомки.

Дитяче серце і потреба спілкування

Не буває такого, щоб не було ідей. Мій дід і батько навчили мене, що коли уважно дивитися, то в усьому можна розгледіти ідеї, щось нове, незвичне. Бог дав мені дитяче серце, я постійно дивуюся і радію. Звісно, дуже допомагають добрі друзі, дружина, діти, читання книг. Так виглядає і Царство Боже – це постійне зростання, здивування, захоплення. Цьому можна навчитися, потрібно розплющити очі, щоб бачити, уважно вслухатися, пробувати, експериментувати. Тому я частіше думаю про те, що би сказати, аби не сказати забагато, спрямувати думку в правильне русло, аніж шукаю ідеї.

Говорити – не робити. Так мене Бог благословив із дитинства, що люблю говорити, потребую спілкування з іншими. Належу до таких людей, які коли щось прочитають чи почують, дуже хочуть поділитися, не можуть стримати в собі. Одного разу їхали з другом у Хмельницьку область, він був трохи втомлений і сказав: «Тарасе, бери до Хмельницька і трохи далі мої вуха і говори…». Опісля був здивований, що я майже 5 годин поспіль йому щось розповідав. Однак для мене це задоволення – говорити. Було би кому слухати (Усміхається. – Авт.).

Коли я записую свої відео, то бачу слухачів перед собою: свою маму, яка завжди дивиться мої ролики, друзів, які також стежать за оновленням каналу… Одна подруга написала, аби частіше дивився в камеру, бо вона потребує моїх очей. Тому зараз намагаюся частіше дивитися в камеру, бо знаю, що Марічка бачитиме очі, для неї це важливо.

Глядачі в Україні, за кордоном та їхня реальна підтримка

На ютюб-каналі, на мою думку, дуже зручно переглядати відео, особливо якщо ти підписаний і можеш отримувати сповіщення. Звісно, мені хочеться, щоб на канал підписувалися. Адже є різниця, коли на каналі 3 тисячі підписників і 3 підписники. Однак у соцмережах теж активно поширюються відео. Спочатку дружина як мій піар-менеджер завантажувала ролики в різні групи, месенджери. Тепер вона не має часу, бо вчителює. Але взявся допомагати син моєї парафіянки. Тому зараз він у мене піар-менеджер. Сам захотів, попросив дозволу і серйозно виконує обов’язки. Інші друзі теж допомагають.

Мої відео дивляться на Західній Україні, а також в Америці, Португалії, Італії, Польщі, Англії, Канаді… Одна жінка написала мені з Іспанії, що дуже вдячна, бо вже більше 20 років живе в Іспанії і їй дуже бракує української говірки. Один парафіянин був на заробітках у Чехії, то вмикав відео хлопцям, які з ним працюють. Коли хлопців, бувало, заносило не туди, то один другому нагадував: «А що про це казав отець Тарас? Ану пригадай!».

Я відчуваю підтримку глядачів. Довго не хотів монетизувати канал, хоч багато людей казали мені про це. Сьогодні в описі окремих відео залишаю інформацію для тих, хто бажає підтримати. За гроші спонсорів я вже купив собі два мікрофони, додаткове світло, ще один невеликий штатив. Це, звісно, приємно, адже ці витрати не торкаються бюджету моєї родини. Взагалі маю таку мрію – робити добрі справи і не залежати від парафії. Наприклад, польський священник заробляє непогано на своїх відео. Нещодавно з командою відзняв християнський серіал на гроші каналу. Я теж мрію робити якісь соціальні проекти завдяки підтримці на каналі, ідей дуже багато.

Порадники-«лампочки»

У мене є відео про порадників, критиків, яких я називаю «лампочки». Коли людина щось робить, наприклад, ремонт у будинку, то світло, додаткові лампочки дуже важливі. Так і в різних життєвих ситуаціях. Наприклад, моя сестра завжди дає поради щодо одягу, зачіски, говорить про недоліки. Друзі поправляють мене по композиції, світлу, кольорах, звуку, монтажу. А при єпископові в Ужгороді в мене є цензор, який уважно слухає зміст відео після того, як вони відзняті. На щастя, таких «лампочок» у мене багато. Звісно, критика не особливо подобається мені, але я розумію її важливість, бо збоку завжди видніше. Маю кілька прикладів із ляпами. Одного разу заживо «похоронив» свою вчительку. Я цитував її у відео і сказав «покійна», бо почув раніше, що вона нібито померла. А потім мені подзвонив її священник і друг, які запевнили, що вона жива! Я швидко видалив відео, перемонтував. Відтоді зрозумів, що з подібними деталями треба бути дуже обережним.

Потік думок, труднощі з назвою, нові ідеї

У мене мозок так працює, що я починаю одну тему, а завершую іншою. Бо мені про все цікаво. Тому іноді складно обрати назву для 5-хвилинних щоденних відео. Хочеться, щоб назва приваблювала і відповідала змісту. Маю таке правило: намагаюся назвати відео так, що перше приходить мені на думку. Це правило діє, коли я втомлений. Буває, нелегко назвати. Тоді раджуся з дружиною. Зараз відчуваю, що потребую навчання. Планую послухати курси про відеомонтаж, композицію, ораторське мистецтво.

Нещодавно запитав у людей, що би вони хотіли почути на каналі. Отримав багато коментарів про такі теми: стосунки в сім’ї, фінанси в сім’ї, виховання дітей… Є ідеї ділитися роздумами про Слово Боже, читати Біблію. Але я не хотів би робити це догматично, а розповідати про щось корисне, практичне. Маю досвід, як виховати 3 дітей, 1 дружину й одного кота (Усміхається. – Авт.). Тому в основному теми наступних відео – про відносини з дітьми, Богом, друзями. Але це теми для довгих відео, проповідей. Щоденні ролики будуть виходити і далі – це основа каналу, своєрідна мотивація. Мало хто хоче слухати 30-хвилинні розмови, зате 5-хвилинні легко даються. Це сучасний формат, що подобається багатьом.

Маю чимало ідей для святкових, тематичних відео. Дуже люблю зимові свята, особливо Різдво. Колядую цілий рік. Люди нерідко приділяють велику увагу новорічному декору, приготуванню страв, але не це головне, воно лише вказує нам на Одного, найважливішого – Ісуса. Наприклад, на Водохреща багатьом важливо булькнути в річку, однак традиція купатися не має нічого спільного з цим святом. Тому мої відео будуть у доступному форматі, аби було легко слухати й тим, хто в Бога не вірить. Важливо знати, що не є злом ні ялинка, ні купання, але неправильно, якщо вони – в центрі святкування.

Проповідувати Слово Боже в інтернеті – це мегабонус

Мій батько і дід – священники. В дитинстві я хотів бути дресирувальником тварин у цирку, але брат якось сказав, що лев нападе й відгризе мені голову, тому я передумав (Усміхається. – Авт.). Як і всі діти, мав ще мільйон ідей, ким хочу бути, але вже в старших класах визначився, що хочу бути або фермером, або архітектором. Однак врешті-решт, після одного з’їзду християнської молоді, я дуже чітко зрозумів, що хочу бути священником. І досі не жалію, ще хочу бути священником (Усміхається. – Авт.).

Сьогодні є кілька не дуже добрих стереотипів про церкву: що це для бабусь, дідусів, що християнство застаріло, віджило своє. Мета мого каналу – показати, що немає нічого настільки важливого й актуального як Бог. І він не лише в церквах. Ні, церква – це лише місце зібрання для поклоніння Йому. Бог усюди і в усьому. І коли ти вмієш розпізнати почерк, шрифт Творця, то будеш бачити Його руку у всьому: як дитина сказала чи повелася, у природі, у спілкуванні з іншими… Якщо описувати кількома словами відео, які виходять на моєму каналі, то це –дивитися на все, щоб побачити Єдиного.

Якби все моє священство зводилося лише до того, аби похрестити, повінчати, поховати, то я сьогодні зрікаюся такого священства. Центром мого служіння є проповідь Слова Божого, Євангелія, проповідь доброї новини, того, що Ісус помер за наші гріхи і нам потрібно з ним співпрацювати, щоб були схожими на нього. Коли у мене це виходить і в інтернеті, то це мегабонус для мене.

Наталія Толочко, спеціально для Varosh

Фото з архіву Тараса Бровді

0 #