У жовтні 2024 року Верховний Суд України остаточно заборонив зведення масштабного гірськолижного курорту на території Свидовецького хребта. Судові спори довкола будівництва курорту тривали з 2017 року. Природозахисна спільнота й екологи наполягали на неприпустимості знищення унікального гірського масиву. Натомість гірські громади, у межах яких лежить частина Свидовця, покладали на майбутній курорт великі надії: він міг додати робочих місць для місцевих мешканців і принести у громади кошти від туризму.
Питання сталого розвитку гірських територій – багатошарове й комплексне, і лише однією справою Свидовця, безумовно, не обмежується. Про це, а також про можливості сталого розвитку гірських територій, про їх особливості та проблемні аспекти говорили, зокрема, на дебатах під час форуму Re:Open Zakarpattia 2024.
Учасниками дебатів були: голова Ясінянської громади Андрій Делятинчук; представник ГО «Українська природоохоронна група» Петро Тєстов; голова Асоціації органів місцевого самоврядування Прикарпаття Ігор Мельничук; голова ГО “Спілка підприємців курорту Драгобрат” Юрій Сікун.
Основні тези розмови та чому питання розвитку гірських територій на часі – читайте далі.
Фундамент – стратегія розвитку та план просторового планування
Як розповів голова Ясінянської тергромади Андрій Делятинчук, кошти місцевого бюджету насамперед йдуть на забезпечення роботи державних закладів та інституцій. Додатково у громаді подаються на державні та міжнародні гранти та програми підтримки, які успішно виграють.
На переконання Андрія Делятинчука, розвиток гірських громад залежить від стратегічних речей, які власне громада втілює, і неможливий без ключових документів.
Найперше, громада має розробити стратегію розвитку і визначити опорні для себе акценти. У стратегії розвитку Ясінянської ТГ такими акцентами є туризм та рекреація. Ще один документ, необхідний для успішного врядування – це план просторового планування. Ясінянська громада стала однією з 3-ох відібраних на Закарпатті громад, яким цей документ допоможе розробити програма USAID «ГОВЕРЛА».
«Це ключові, фундаментальні документи, на основі яких громада має стало розвиватись. Щоб інвестор міг у відкритих ресурсах побачити можливості громади. Адже окрім того, що стратегічні напрямки розвитку мають бути прописані на папері, вони однозначно потребують залучення коштів», – сказав Андрій Делятинчук.
Торкаючись питання зведення гірськолижного курорту на Свидовці, голова Ясінянської ТГ зазначив: Верховний суд поставив крапку, скасувавши детальні плани територій під об’єкт. Але позаяк у громаді пріоритетним напрямком для розвитку визначили туризм, то й надалі рухатимуться в цьому напрямку.
Тим більше, що багато інших можливостей, які доступні низинним територіям, для гірських територій недосяжні через їх географічне розташування.
«Гірські території й так обмежені у розвитку. Ми знаємо про велику кількість релокованого бізнесу на Закарпаття, з яким прийшли гроші, але йдеться про низинні громади, куди релокувалися підприємства. Де ви в горах знайдете площі? Ми там не посіємо, не пожнемо. Але ми також заслуговуємо на розвиток і чекаємо інвестора у громаду», – сказав Андрій Делятинчук.
При цьому, навів для порівняння розміри туристичного збору, що надходить до бюджетів Ясінів та прикарпатського сусіднього села Поляниця, де працює популярний гірськолижний курорт «Буковель». За даними Андрія Делятинчука, за 10 місяців 2024 року Ясіня отримало понад 500 тис. гривень туристичного збору, тоді як Поляниця за цей же період зібрала – 14 млн гривень.
Андрій Делятинчук
Україна може стати лідером ЄС у питанні збереження природи і отримувати за це кошти
Згадуючи справу курорту на Свидовці, представник ГО «Українська природоохоронна група» Петро Тєстов наголосив: громадянське суспільство та природозахисники, які захищають природні екосистеми від забудови – не вороги місцевим мешканцям та громадам, а партнери.
Часто кейси із забудовою тих чи інших територій, начебто, для економічного розвитку, в основі мають суперечності з європейським природоохоронним законодавством. Зважаючи на євроінтеграційні процеси, Україна не може собі дозволити обирати, які міжнародні екологічні норми виконувати, а які – ні.
За словами Петра Тєстова, за останні роки підходи до розуміння екології й довкілля в Європі кардинально змінилися, тож нині Європейський Союз має зовсім інші підходи та парадигми, ніж навіть 30 років тому. Це і Європейський зелений курс Green Deal, що передбачає перехід на відновлювані джерела енергії, і лісова стратегія, і стратегія біорізноманіття тощо.
Нещодавно в ЄС також був ухвалений закон про відновлення природи, розповів Петро Тєстов: «Він передбачає, що до 2030 року природа має бути відновлена на певний відсоток, до 2050 – ще на більший відсоток. Наразі охорона природи в євроальянсі – це теж економіка: по системі «Натура-2000» йдуть величезні дотації. В бюджеті Євросоюзу офіційно враховуються екосистемні послуги. Тож коли ми вступимо в ЄС, буде дуже важливим те, що ми з собою принесемо», – сказав Петро Тєстов.
На його переконання, Україна цілком може стати одним із лідерів ЄС у питанні збереження природи. А кошти, які витрачають країни-члени на відновлення природи, могла б передавати саме на підтримку тих громад, які зуміли зберегти природу. Понад те, Петро Тєстов вважає, що за ті екосистемні послуги, які надає всій Європі природа Свидовця, Україна має отримувати компенсацію з коштів ЄС.
«Тому і я зі свого боку, і весь наш рух вважаємо, що збереження природи – це насправді рух у Євросоюз. І ми не будемо Європою минулою, не будемо повторювати їхні помилки. Не треба дивитися на те, якою Європа була два десятки років тому, треба рухатися саме до Європи майбутнього», – сказав спікер.
Петро Тєстов
Середньорічна заповненість курорту «Драгобрат» не перевищує 30%
Вже 18 років поспіль у Ясінянській громаді функціонує гірськолижний курорт «Драгобрат». У публічному просторі нерідко можна почути нарікання щодо хаотичної забудови на території курорту, проблем з водовідведенням та неналежним утриманням під’їзної дороги.
Голова ГО «Спілка підприємців курорту Драгобрат» Юрій Сікун під час виступу на форумі пояснив: у 2002 році, на етапі підготовки будівництва курорту був розроблений та затверджений генеральний план його розвитку. Однак згодом цей план спекулятивно використали в процесі відведення та продажу земельних ділянок.
«Земельні ділянки під забудову відводилися навіть по центру зон катання, позаяк тодішня Держархбудінспекція часто не переймалася, чи відповідає будова цільовому призначенню. Подібна історія, тільки в значно більших масштабах, могла виникнути, якби Верховний суд України дозволив будівництво курорту Свидовець», – припустив Юрій Сікун.
За його словами, особливість відпочинку на Драгобраті – це можливість опинитися в незайманій природі: сніжні схили для фрірайду та скітурів взимку, гірські озера, ягоди, гриби та чисте повітря влітку. У випадку, якщо поруч «зайде» великий бізнес з іще одним масштабним гірськолижним курортом, навряд це вдасться зберегти у теперішньому стані, припустив Юрій Сікун. При цьому додав, що вже зараз середньорічна заповненість готелів на курорті не перевищує 30%.
Спікер розповів, що дорогу до «Драгобрату» впродовж багатьох років підприємці курорту утримують самостійно. А також зазначив, що останнім часом відчувають жорсткий дефіцит у кадрах: місцеві люди частіше обирають сезонні заробітки або будівельні роботи за кордоном чи поза межами області.
«Тож чи не краще місцевій громаді підтримувати уже наявний бізнес? Коли ми ставимо питання по дорозі, нам пояснюють, що це компетенція лісгоспу. Але він у ній не зацікавлений, бо практично всі ліси в межах цієї дороги знаходяться у природоохоронній зоні. Можливо також місцевій владі, яка взяла напрямок на розвиток туристичного бізнесу, подумати про організацію курсів профосвіти в готельно-ресторанній галузі, аби місцеві люди залишалися працювати вдома», – сказав Юрій Сікун.
У відповідь голова Ясінянської громади Андрій Делятинчук заявив, що курорт «Драгобрат» не сплачує в повному обсязі в місцевий бюджет належні податки та акцизний збір на алкоголь. Окрім того, нагадав, що кілька років тому після досягнутих домовленостей лісгосп таки розпочинав впорядкування дороги до «Драгобрату», та з певних причин роботи були припинені. При цьому Андрій Делятинчук висловив сподівання, що проєкт облаштування дороги все ще чинний, і роботи все-таки вдасться відновити з подальшою передачею дороги на баланс Укравтодору.
Юрій Сікун
Знайти консенсус заради економічного регіонального зростання
З огляду на війну та враховуючи супутню складну економічну ситуацію, нині органи місцевого самоврядування мають надзвичайні виклики. Тому громади сьогодні мусять дбати насамперед про свою економічну спроможність.
Про таке на форумі сказав голова Асоціації органів місцевого самоврядування Прикарпаття Ігор Мельничук.
За його словами, при проєктуванні гірськолижного курорту «Буковель» канадська фірма-підрядник розробляла стратегічний план розвитку субрегіону, адже курорт мав стати точкою економічного росту і полюсом регіонального зростання.
Сьогодні ж «Буковель» вважається одним із найбільших курортів у східній Європі, динамічно розвивається та забезпечує значні надходження до місцевого бюджету. За 20 років значно розбудовано потенціал територій-сателітів курорту, як от Яремче, Ворохта чи Верховина, сказав Ігор Мельничук.
Такі проєкти, за його словами, мають і мультиплікативний ефект: за прикладом «Буковелю» нині заплановано будівництво схожого курорту у Славську. Загальна сума інвестицій об’єкта – півтора мільярда доларів, третину з яких розраховують залучити за рахунок девелоперських проєктів.
«Капітал заходить туди, де він буде множитися. В контексті гірських територій тут є 2 визначальні компоненти. Ресурсний потенціал: гірські громади значно обмежені у своєму розвитку через відсутність сільгоспземель, добрих комунікацій, вже не кажучи про проблеми з освітою, медициною, логістикою. Плюс такі громади обмежені в економічному розвитку. Тому коли гірські громади обирають туризм як пріоритет розвитку, це нормально і зрозуміло. І тут питання не в тому, робити чи не робити (курорти – ред.), а в тому, як їх робити», – сказав Ігор Мельничук.
На його думку, в такому разі мала б бути розроблена схема розвитку субрегіону включно з тими громадами, на землях яких будуватимуться об’єкти рекреації, а спричинені екологічні наслідки – відшкодовані інвестором.
Позаяк в умовах війни західний макрорегіон вважається найбезпечнішим, актуальним є запит на розбудову. Аби направити дискусію з цього питання в конструктивне русло, варто було б сформувати фахову групу експертів, напрацювати дієвий план і спростити бюрократичні процедури. В разі, коли консенсус буде знайдено, економіка Карпатського регіону може стати одним із полюсів регіонального зростання, вважає Ігор Мельничук.
- Завдяки твоїй підтримці наша команда створює ще більше важливих матеріалів. Підтримай нашу роботу — долучайся до спільноти Varosh.
Тетяна Клим-Кашуба, Varosh
Фото: Сергій Денисенко та Олександра Кісель
Не пропускайте цікаве з життя Закарпаття! Читайте більше в наших соцмережах — Facebook та Instagram.
