Life

Сепаратизм, розправа від націоналістів, проданий район – 5 фейків і маніпуляцій про українсько-угорські відносини

9 Жовтня 2021 469

Закарпаття – західноукраїнський регіон, що відомий своєю мультикультурністю. Тут століттями живуть представники різних етнічних спільнот, котрі завжди знаходили порозуміння. Проте останніми роками край часто асоціюється з українсько-угорським протистоянням та ризиком сепаратизму.

4 3

Появі таких думок сприяють 2 фактори. По-перше, справді напружені відносини двох держав, по-друге, хвиля спланованих маніпуляцій від різних політичних гравців.

Слід зазначити, що, власне, поява фейків – тобто цілковитої брехні стає рідкістю, в той час як зростає кількість маніпуляцій, котрі на основі викривлення інформації формують певну лінію поведінки людей. Не секрет, що навіть закарпатці, котрі знають ситуацію зсередини, самі почали вірити у подібні наративи.

Важливо усвідомлювати, що такі маніпуляції – це, часто, не просто помилка журналіста, а спланований інформаційний вкид, який має чітку мету – дестабілізацію ситуації.

Тому медійникам слід бути уважнішим та ретельніше перевіряти подібні факти аби не розповсюджувати руйнівні наративи, які подаються під виглядом правдивих фактів.

Адже такі маніпуляції не тільки руйнують відносини між двома державами, але підвищують градус недовіри у суспільстві, поширюють атмосферу страху та підозри, руйнуючи стосунки між людьми.

Питанням українсько-угорських відносин вже понад 10 років займається Дмитро Тужанський, директор Інституту центральноєвропейських досліджень. У статті ми розкажемо вам про 5 найгучніших фейків та маніпуляцій в цій сфері, які досліджував Дмитро, і головне – пояснимо, чому в них не варто вірити.

1. Українські націоналісти погрожували угорцям Закарпаття розправою

33

Джерело: Європейська правда 

Суть фейку: У грудні 2020 року у мережу потрапило відео, де чоловік у балаклаві, прикріпивши під знаком “Берегове” символіку “Правого сектору”, погрожував розправитися з  угорцями Закарпаття. Дослівно це звучало так:

“Ви на українській землі. Ми знаємо кожного, хто з вас отримав паспорт чи отримує якісь гранти від мадяр. Запам’ятайте, ми прийдемо до вас. Ми повсюди. Ми скрізь. Ми знайдемо вас. Ми знаємо, де ви працюєте, де ви живете, де вчаться ваші діти. Уважно слідкуйте за своїми думками і за своїми мріями про автономію. Інакше ми прийдемо за вами і вашими дітьми”.

В кінці промови “правосекторівець” зігує.

Таким чином міт про жорстоких українських націоналістів-фашистів, котрі прийдуть за угорськими дітьми почав оживати у свідомості багатьох угорців.

Відео з’явилося саме в розпал чергового загострення між Києвом та Будапештом на фоні втручання угорських високопосадовців в український виборчий процес.

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто зранку 25 жовтня, у день місцевих виборів, закликав угорців Закарпаття підтримати лояльну до офіційного Будапешта партію. “Єдина угорська партія, КМКС, балотується до Закарпатської обласної ради, і було б погано, якби угорці залишилися без представництва на рівні області”- написав на своїй офіційній Facebook сторінці Сіярто.

Також він пропонував підтримати і кандидата від цієї партії на пост мера Берегова Золтана Бабяка.

Українське МЗС розцінило заяву міністра як «пряме втручання у внутрішні справи» та вручили ноту протесту послу Угорщини Іштвану Ійдярто,

Тому, поява відео від “правосекторівців” було сприйняте як відповідь на це з українського боку та спричинило величезний резонанс як в українських, так і міжнародних ЗМІ.

А вже через 4 дні почнуться обшуки СБУ у фонді Егана Еде та звинувачення у “мрії про автономію” лідера КМКС Василя Брензовича.

Спростування: 

Перше, що дивує – це характер відео. Воно шокує неприхованою постановочністю та відірваністю від реальних конфліктних ситуацій.

Наприклад, “правосекторівець” не згадав про угорські прапори на українських держустановах. Це одне з тих питань, яке зазвичай було в центрі претензій з боку націоналістів.

По-друге, дивує і походження відео. Хоч його з мережі зразу прибрали, але за допомогою кешу Google вдалося ідентифікувати першоджерело публікації – Youtube-канал під назвою Весна Веизовић. Виявилося, що це канал журналістки з Бєлграду, котра працювала на сербську редакцію News-Front – одного з ключових медіапроєктів російських спецслужб. Там вона відзначилася інтерв’ю з прихильниками сепаратистів з ОРДЛО.

Тобто, ситуація виглядає наступною – відео українських націоналістів з погрозами угорцям з’являється на сербському ютюб-каналі з 140 підписниками, котрий веде журналістка проросійського видання у Серії. Ситуація абсурдна.

Керівники “Правого сектору” відхрещуються від своєї причетності до зйомки відео з погрозами. Чіткий проросійський слід, хай навіть аж у далекій Сербії, тут простежується.

Але, на жаль, в епіцентрі атмосфери страху опинилися звичайні угорці, багато з яких направду злякалися цієї маніпуляції…

2. Угорщина готує військовий план нападу на Закарпаття, аби приєднати собі цю територію 

Skrinshot Fb 2

Фото StopFake.

Суть фейку: Головнокомандувач Збройними силами Угорщини, начальник Генштабу генерал Ференц Кором у інтерв’ю газеті Magyar Nemzet, в одному з найавторитетніших видань Угорщини, заявив наступне:

“Угорщина підтримує суверенітет і територіальну цілісність України в її кордонах. Але ми дали зрозуміти Україні, що забезпечення добробуту перебування угорської громади на Закарпатті, підтримка її мови і культури, а також поліпшення її життя є ключовими питаннями. Це святий обов’язок перед нашими братами по той бік кордону, визначений також у конституції. Ми не дозволимо нікому їх ображати”.

Такі заяви з боку військового були сприйняті громадськістю як планування військового вторгнення у риториці Шойгу та Путіна.

Спростування: Цей фейк легко спростувати, якщо перейти за посиланням на першоджерело. Адже виявилося, що і автор слів не той, та й слова не зовсім про те.

Вирізана цитата – уривок з інтерв’ю Сіларда Немета. Про це свідчить підпис у першому ж реченні після заголовка у згаданій публікації Magyar Nemzet, і саме фото Немета, а не Корома розміщене на сторінках видання.

Сілард Немет – впливовий угорський політик та один з лідерів Фідес, близький до Віктора Орбана. Немет є парламентським держсекретарем міноборони, завжди займався питання безпеки.

А ось з приводу російсько-української війни Немет дослівно каже наступне:

“… У зв’язку з ситуацією на сході України, а також щодо російсько-українського конфлікту наша країна від самого початку дотримується позиції, що протистояння може бути врегульоване лише мирним шляхом, шляхом переговорів. Угорщина  підтримує суверенітет та територіальну цілісність України  в межах міжнародно визнаних кордонів.

Одночасно з цим ми також чітко заявили, що забезпечення збереження, самореалізації угорської громади Закарпаття на місці її народження, збереження її мови, культури, покращення життя є ключовими в питанні врегулювання двосторонніх відносин. Це  також визначено нашою  конституцією та є  нашим святим обов’язком по відношенню до наших закордонних братів. Тут ми не зробимо ні кроку назад”.

Іншими словами, угорський політик і близький соратник Орбана лише повторив те, що Угорщина говорить про закордонних угорців уже роками, і не тільки щодо України, а й Словаччини, Румунії, Сербії, Хорватії.

Але ні про ніякі погрози з боку головнокомандувача, а тим паче намірів на військове вторгнення, мови нема. Попри часте загострення відносин щодо освітнього закону, Угорщина все ж залишається членом ЄС і НАТО, визнає і поважає територіальну цілісність України.

3. Закарпаття фінансово залежить від Угорщини, в той час як Україна зовсім не дбає про нього, покладаючись на сусідів та заробітчан.

Угорська фінансова допомога, причому значна, на Закарпатті дійсно присутня. За інформацією очільника МЗС Угорщини Петера Сійярто, за останні шість років угорський уряд інвестував у Закарпатську область через різні програми кошти в еквіваленті понад 250 млн євро. Ці гроші майже виключно пішли у соціальну та культурну сфери, передусім на допомогу угорським вчителям та медикам, гуманітарну допомогу громаді та регіону (як-от апарати ШВЛ, вакцини тощо), ремонт та реконструкцію церков, дитячих садочків, шкіл та лікарень, гранти.

Але слід також розуміти, що хоч ця сума і є величезною, але вона неспівмірно мала у порівнянні з тим, що робить на Закарпатті українська держава. Враховуючи і той факт, що Закарпаття є дотаційним на понад 70%.

До прикладу, тільки минулого року і тільки на ремонт державних доріг у межах регіону Київ виділив понад 5 мільярдів гривень, що є еквівалентом майже 150 мільйонів євро. Додайте до цього щорічні державні субвенції на освіту, медицину, соціально-економічний розвиток та кошти ДФРР, і всі спекуляції на тему, що Україна не фінансує Закарпаття відпадуть самі по собі.

Закарпаття, межуючи з 4 країнами ЄС має чудову можливість брати участь у транскордонних проєктах та залучати інвестиції.

4. Україна продала Угорщині цілий район на догоду Віктору Орбану.

1 1 2

Фото StopFake 

Теза: У зв’язку з децентралізацією на Закарпатті з’явилося 6 нових укрупнених районів. Берегівський та Виноградівський утворили оновлений Берегівський. А оскільки у двох цих районах завжди жили угорці, то з’явилася думка про те, об’єднавши їх утворився єдиний “угорський” район, котрий потрапляє під контроль Угорщини. 

Зараз говорити на цю тему легше, адже пройшло вже трохи часу і не важко переконатися, що жодні з погроз не справдилися.

Спростування:

Отже, по-перше, не всі угорські села ввійшли до складу оновленого Берегівського району, деякі з них залишилися у складі Тячівського, Мукачівського та Ужгородського районів.

По-друге, загальна частка етнічних угорців у оновленому районі складає менше половини – 43%, на відміну від колишніх 76%. І говорити про те, що Берегівський район заселений виключно угорцями теж не можна.

А, по-третє, адміністративна вага району в умовах децентралізації значно зменшилася. Головні місцеві управлінські рішення зараз ухвалюються на рівні громад. І, можливо, така адміністративна одиниця як “район” може бути взагалі ліквідована.

Тож утворення Берегівського району, де-факто, і не може мати великого політичного впливу.

Заради справедливості варто зазначити, що ідея “угорського району” досить давня. Ще на зорі незалежності угорці намагалися створити на Закарпатті єдиний угорський район, більше відомий як Притисянський (від назви річка Тиса, вздовж якої мешкають закарпатські угорці). Він мав включати частини колишніх Ужгородського, Берегівського, Мукачівського, Виноградівського, Хустського і Тячівського районів.

До цієї теми місцеві угорці повернулися зі стартом реформи децентралізації. Та ця ідея майже відразу згасла.

І, нарешті, найбільший фейк стосовно українсько-угорського питання:

5. На Закарпатті можливий “кримський сценарій” регіон може стати частиною Угорщини. 

Теза: Говорять, що Закарпаття завжди прагнуло утворити автономну область або взагалі стати частиною Угорщини. А після анексії Криму та явних дружніх відносин Путіна та Орбана, оснанній теж може взяти з нього приклад і захопити ласий шматок України.

Спростування:

Перш ніж говорити про Закарпаття в цьому контексті, варто нагадати, що Крим має статус анексованого, а не приєднаного. І про це свідчать наступні дані.

За опитуваннями, проведеними компанією International Republican Institute (IRI) у листопаді 2011-го і травні 2013-го, за приєднання півострова до складу Росії виступало 23-33% мешканців Криму, а 49-53% виступали за збереження статусу автономії у складі України.

У середині лютого 2014 року, тобто вже після кривавих подій на Майдані, втечі Януковича та появи “зелених чоловічків” у Криму Київський міжнародний інститут соціології провів чергове опитування, в результаті якого виявилось, що до Росії хотіло 41% респондентів.

А от дані “референдуму”, який відбувся 16 березня, тобто буквально через кілька тижнів після проведення вищезгаданого опитування, підозріло суттєво відрізняються.

За офіційними даними, розміщеними на сайті Державної Думи, явка становила 81,4% на території АР Крим та 89,5% у Севастополі. А за входження Криму до Росії в Автономній республіці проголосувало 96,77% учасників, а у Севастополі – 95,6%. При цьому не обійшлось без казусів: хоча все населення міста (включно з неповнолітніми) станом на 1 листопада 2013 року становило 383 499 осіб, у Севастополі за приєднання до РФ проголосувало 473 137 осіб, тобто 123%.

І це при тому, що за словами Мустафи Джемілєва, кримські татари бойкотували ці вибори.

“Ось наприклад я спілкувався з товаришами в Бахчисараї. Так мені сказали, що там максимум проголосували 30% людей. Хоча офіційно оголошують про 64% явку. У Білогірському районі – там також у межах 30%. Тому як і хто голосує на цьому “референдумі”, ймовірно, не має ніякого значення. Оскільки офіційно показують ту цифру, яку потрібно”, – сказав Джемілєв у інтерв’ю виданню “Лівий берег”.

Тобто теза, що всі кримчани хотіли до Криму є помилковою, а “референдум” проводився у незаконний спосіб та з явною фальсифікацією.

Але повернемося до теми Закарпаття.

Соціологічні дослідження стверджують, що тут взагалі не підтримується ідея сепаратизму. А наратив про нібито відділення надходить ззовні, а не зсередини.

Так, згідно з даними Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), які оприлюднило видання “Дзеркало тижня”, у грудні 2014-го 91,5% закарпатців бачили майбутнє свого краю у складі унітарної України – це вищий показник, ніж навіть на Львівщині.

За даними дослідження КМІС, проведеного у квітні 2019-го, лише 8% закарпатців у квітні цього року висловилися за федералізацію України, а отже, автономію, ще 4% – за приєднання до Угорщини.

Але ще важливіше найсвіжіше дослідження громадської думки закарпатців, що відбулося вже після виборів-2019. За даними опитування, проведеного 24 серпня – 6 вересня 2020 року “Демініціативами” спільно з Центром політичної соціології в рамках проєкту Re:Open Zakarpattia, лише 3% закарпатців виступають за автономію регіону в складі федеративної України, і менш як 1% – за незалежність Закарпаття чи приєднання його до іншої держави.

__________________________

Звичайно ми не заперечуємо факту, що українсько-угорські відносини складні. Є багато цілком реальних подій, які загострюють ситуацію між двома країнами.

Напруга на фоні Закону про освіту, угорські політичні амбіції тощо є тими суперечностями, які ще слід вирішувати політичним елітам обох країн. Але одночасно у час політичного загострення слід бути обережними та вчитися не потрапляти на гачки маніпуляції. А ще у частих випадках тут чітко прослідковується російське втручання (куди ж без нього!), про яке поговоримо у наступній публікації.

Галина Гичка, Varosh

Зміст продукції є винятковою відповідальністю онлайн-журналу Varosh та не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.

0 #
# 5 фейків # закарпаття # сепаратизм # фейки