Життя

“Село творять люди, найперше — молодь”: Людмила Биба про громадські ініціативи у Білківській громаді

25 Червня 2024 1 041

Людмила Биба — активістка Білківської громади, разом з однодумцями запустила кілька проєктів для розвитку громади. Також жінка — проєктна менеджерка ГО “Центр розвитку Імстичова”, за останні кілька років вона пройшла шлях від чиновниці, яка займалася розвитком туризму в Іршавському районі, до активістки, яка плекає молодіжний потенціал свого рідного села.

Чи важко втілювати зміни у селі та які перспективи його чекають — у розмові з Людмилою на Varosh.

Усе починається з небайдужості та хорошого прикладу

Я познайомилася з Людмилою кілька років тому на одному з тренінгів у Іршаві. Тоді ГО “Простір молоді”, а також “Активна громада. Закарпаття” шукали та навчали активних іршавців, які могли б будувати громадянське суспільство.

Завдяки серії різних активностей таки вдалося розкрити потенціал кількох активних громадян, які й досі продовжують свою роботу. Зокрема, йдеться про Михайла Штефаня, екскурсовода й туризмознавця, який разом із командою запустив першу Молодіжну раду при Іршавській міській раді та заснував молодіжний хаб “ПакДись”.

Людка Бердар і Мішко Штефаньо

Михайло Штефаньо та Людмила Биба на фестивалі ковальського і народного мистецтва “Гамора”

А також про Віру Глушко, яка тоді працювала у сфері освіти та очолювала “Батьківську районну раду Іршавщини”, а згодом стала місцевою депутаткою й заснувала ГО “Іршавські промені”, аби залучати міжнародну допомогу для України.

Цей шлях розпочала й Людмила Биба, яка на той час працювала головною спеціалісткою у секторі культури, молоді на спорту Іршавської РДА. 

— Тоді це було щось зовсім нове для мене, бо я раніше не дуже брала участь у таких громадських активностях. Я слухала тренінги, опановувала нові навички, а головне — почала розуміти, що люди в силі змінювати свою громаду самі, не чекаючи, що хтось це зробить замість них.

Людмила Биба

Потім почалася реформа щодо децентралізації, а оскільки Людмила працювала в Іршавській районній адміністрації, то структуру розформували. Виникло запитання — а куди далі?

— Я вирішила, що хочу бути вдома, щось змінювати тут, зв’язки з попередніх проєктів дуже допомогли.

У той час у рідному селі Людмили виникла ситуація, яка загартувала місцевий люд та вкотре довела — зміни може робити кожен.

— Наш голова села поїхав на заробітки, що можна зрозуміти, бо сім’ю треба годувати. І, відповідно, село залишилося без людини, яка могла вирішувати питання його життєдіяльності. Тоді в нас утворилося таке собі народне віче, коли активні місцеві люди взялися проводити колективні обговорення та спільно вирішувати проблеми. Наприклад, ми збирали гроші, щоб дорогу ремонтувати, серйозно взялися за питання вивезення сміття тощо. 

Відтак, вперше, жителі села Імстичово власними силами організували масовий День села. На цій події кухар Анатолій Пасєвич, автор фудблогу «Відкрита кухня» та встановив рекорд Закарпаття у категорії «Найбільший гомбовець». 

Вихідці цієї ініціативної групи продовжили свій шлях й опісля. Зокрема, один з активістів, Мирослав Зейкан, став депутатом сільради від Імстичова у Білківській громаді. Він і зараз продовжує займатися благоустроєм села.

Людмила Била та юристка Ганна Зейкан стали засновницями першої у громаді ГО “Центр розвитку Імстичова” (дата заснування — 1 серпня 2019 року). 

Людмила Била. Говерла

Підкорюючи Говерлу

— Ми розуміли, що треба підніматися на новий щабель. Бо, по-перше, будь-яке звернення буде значно якіснішим, якщо прийде не Людка, а співзасновниця громадської організації. А, по-друге, через ГО з’явилася можливість залучати кошти для розвитку села.

Тому я б радила всім, хто тільки починає свій шлях у цій сфері, — створюйте свої ГО. Так, це збільшує на тільки авторитет, але й відповідальність, бо треба стежити за документами, подачею звітів і так далі. Проте це реальна можливість стати важливим гравцем і працювати над розвитком свого села, громади.

Тоді Людмила почала писати свої перші проєкти, тож зараз вже має неабиякі навички проєктного менеджменту. 

— Я подавала заявку нашої громади на участь у проєкті USAID “Говерла”, з нуля написала 8 з 10 проєктів. Через російську агресію довелося двічі подаватися, але все ж ми досягли свого — Білківська громада стала однією з 10 громад на Закарпатті (ред. — всього їх 64), яка отримали фінансування у рамках проєкту.  

Я вважаю це своїм найбільшим досягненням, адже завдяки “Говерлі” вдалося залучити майже 4 млн гривень на різні потреби громади. Для нас це неабияка сума! 

Проте  обраючи сферу, в якій хотіла б розвиватися, вирішила, що це буде  молодіжна політика.

“Якщо молоді люди зрозуміють, що вони можуть самі творити свою долю, то світ зміниться”

На запитання, чому обрала працювати саме з молоддю, відповідає так:

— Бо вони завтра будуть вирішувати, якою буде чи не буде наша громада, країна. Тому їх треба навчити брати відповідальність за свою громаду та дати віру, що вони можуть все змінити на краще. Бо в нас буває, що жителі приходять і жаліються: “Не зробили те, не зробили се, ця країна нам нічого не дала”. Так виникає запитання — а що ви зробили, щоб стало краще?

Я вважаю, якщо молоді люди зрозуміють, що вони можуть самі творити свою долю, то світ зміниться.

Першу молодіжну раду сформувати у громаді не вдалося, хоча в області тоді цей процес був доволі успішний. Причина — серед молоді, як і серед дорослих, ще не було розуміння, що це і навіщо в цьому брати участь.

Img 5739

Еко-проєкт у Білківській громаді

Попри цю невдачу, Людмила продовжила працювати з молодіжним активом громади. Зокрема, тоді активно про себе заявили місцеві школярки Марічка Попілян та Сашка Савко. Вони організовували заходи, фестивалі, долучалися до обласних молодіжних активностей.

— Я ними дуже пишаюся! Вони починали з Будинку культури в Білках, навчали школярів сортувати сміття, дбати про навколишнє середовище, а зараз вони навчаються в Ужгороді, їздять з культурними місіями за кордон. І що важливо, спочатку вони були аніматорками у нас тут безкоштовно, а зараз це вже їхній спосіб заробітку. Вони дуже активні студентки, і я впевнена, ми ще не раз про них почуємо.

 

марічка й сашка 2

Активні молодіжні лідерки з с. Білки Марія Попілян та Олександра Савко

Дівчата також не забувають про рідну громаду, і долучаються до різних активностей. Вже після початку повномаштабного вторгнення вони також долучитися до організації літніх таборів у громаді для вимушено переселених дітей та дітей військовослужбовців. Проведення таборів стало можливим завдяки співпраці ГО “Центр розвитку Імстичова” та чеських волонтерів.

Інтеграційний захід за участі ВПО

Інтеграційний захід для мешканців громади та вимушених переселенців

Як членство у молодіжній раді впливає на молодь

Уже після початку великої війни, у 2023-24 роках, у громаді намагалися створити кілька молодіжних хабів — у Білках, Великому Раковці, Імстичові. Людмила почала опікуватися тим, що у її рідному селі Імстичові — молхабом “СтріХА”. Завдяки кільком проєктам вдалося придбати необхідні речі — проєктор та екран, канцелярію, стільці та інші меблі.

— Ми навіть купили гру “Світ громад”. Вона досить дорога, але дуже практична — навчає гравців, як працює громада.

З другої спроби вдалося запустити молодіжну раду, й у листопаді 2022 році розпочала свою першу каденцію Молодіжна рада при Білківській сільській раді.

Людмила каже, що за ці два роки можна побачити, наскільки сильно участь у різних проєктах позитивно впливає на розвиток молоді.

Каже, що зараз члени МР стали активними учасниками проєктів “UpShift”, “Імпульс”, й відповідно — були на багатьох тренінгах, познайомилися з молоддю з цілого Закарпаття та інших областей України.

Адвокаційний проєкт по сортуванню сміття» активна молодь та місцева влада на захисті довкілля» за підтримки МОМ

Адвокаційний проєкт по сортуванню сміття» активна молодь та місцева влада на захисті довкілля» за підтримки МОМ

— Я бачу, які це великі зміни, навіть коли наша молодь спілкується з кимось з інших громад, не тільки між своїми. Я пам’ятаю, як перші рази їм було важко навіть сказати кілька слів біля фліпчарту, а зараз вони вже такі впевнені, краще формулюють свої думки, пишуть власні проєкти. Я бачу, що вони стають більш усвідомленими. Я ними дуже пишаюся, а головне — можу на них покластися!

Активістка описує кейс Івана Ерделі, секретаря молодіжної ради:

— Він дуже активний, відвідав з десяток різних тренінгів, я бачу, як він краще й більш усвідомлено формулює свої думки.

Тренінг «Адвокація молодіжної робити» в рамках програми Молодіжний працівник

Тренінг «Адвокація молодіжної робити» в рамках програми Молодіжний працівник. Серед учасників – секретар Білківської МР Іван Ерделі

Останній проєкт, який реалізувала молодіжна рада, стало навчання зі сексуальної освіти у громаді. Захід ініціювали самі молоді люди, активно працювали над його просуванням і кажуть, що попри те, що зіткнулися з нерозуміння, навіщо це потрібно, таки провели й отриманими знаннями задоволені.

Тренінги зі сексуальної освіти для молоді Білківської громади провела психологиня, експертка ТАТОhub.Ужгород Олена Пітух. Наш матеріал із нею про важливість сексуальної освіти можна прочитати за посиланням нижче.

Критика, труднощі та віра в краще 

Проте бути змінотворцем у громаді не так і легко. Людмила каже, що часто доводиться зустрічатися з нерозумінням.

— Я чесно зізнаюся, мені інколи дуже важко. На якомусь із тренінгів хтось сказав: “Якщо ти активіст, значить ти — місцевий божевільний”. І частково це так, бо треба щоразу переконувати людей у громаді, що ми тут не дурницями займаємося. Роботу з молоддю часто не сприймають як щось серйозне: “Ну збираються вони пограти, а що далі?” А я ж бачу і розумію, що для молоді це потрібно! Тому іноді мені хочеться змінити картинку, спробувати щось інше, хоча своє село я люблю до неймовірності.

Поїздка по обміну досвідом між ГО. Київський діалог Берлін

Поїздка по обміну досвідом у Берлін у рамках програми “Київський діалог”

Попри все Людмила продовжує роботу та надихається успіхами молоді:

— Зараз я активно працюю над тим, щоб оновити склад нашої молодіжної ради, щоб зробити ремонт у хабі в Імстичові, дати молоді повний доступ до хабу у Великому Раковці. 

Активістка каже, що успішні кейси реалізації себе представниками молодіжної ради можуть бути хорошим прикладом для всієї молоді й не тільки.

— Зараз гостро постає питання еміграції. Батьки, які вже роками працюють за кордоном, забирають туди дітей на постійне проживання. Але що бачу я? Діти хочуть повернутися додому, до своїх друзів. Вони насправді дуже люблять своє село, а проблема тільки в тому, що вони не розуміють, чим тут можна зайнятися.

Img 5745

Людмила Биба з сином

Людмила вважає, що треба вирішувати проблему відсутності активного дозвілля у громаді, а також пояснювати всім, хто зацікавлений, як можна втілювати зміни у громаді вже сьогодні.

— До нас приїхали кілька сотень вимушених переселенців. І серед них є такі, котрі активно включилися у життя громади, хочуть тут залишитися, розвивати село, але часто змушені виїжджати через фінансові труднощі.

Тому наше завдання зараз — створити можливості для реалізації себе в громаді, щоб було куди піти, чим зайнятися. А головне — кожен має розуміти, що він впливає на своє життя, і не хтось, а ти сам можеш зробити все для свого добробуту тут.

Завдяки твоїй підтримці наша команда створює ще більше важливих матеріалів. Підтримай нашу роботу — долучайся до спільноти Varosh


Галина Гичка, Varosh

Фото з домашнього архіву Людмили Биби

Не пропускайте цікаве з життя Закарпаття! Читайте більше в наших соцмережах — Facebook та Instagram

0 #
# регіональний розвиток # розвиток села