«Ріка забере» – приказка, яку повторюють мешканці Закарпаття від поколоння до покоління, викидаючи сміття в річку.
За останні 10 років ця проблема перетворилася на справжній екологічний виклик та стала приводом для міжнародного скандалу між Україною та Угорщиною.
Однак, вирішення цієї проблеми не таке вже й просте: недостатньо просто перестати смітити чи викидати сміття в річку. Потрібно значно більші зусилля, при чому не тільки зі сторони України.
У цьому всьому спробували розібратися наша команда Varosh спільно з провідним угорським видання Telex у рамках спільного розслідування за підтримки IJ4EU (Investigative Journalism for Europe).
У рамках цього розслідування команда проєкту не тільки проїхала вздовж річки Тиса з її витоку до кордону з Угорщиною, а й поспілкувалася з різними зацікавленими сторонами проблеми – від тих, хто засмічує річки до тих, хто повинен збирати та утилізувати сміття, контролювати цей процес та створювати інфраструктуру для вирішення проблеми сміття.
А це – і культура поводження з відходами та навичка сортувати сміття, і організація збору та вивозу сміття перш за все у гірській місцевості України, і питання утилізації, а не тільки накопичення чи захоронення сміття, і виклик несанкціонованих сміттєзвалищ та облаштування полігонів, і питання забруднення річок та екосистеми Дунайського макрорегіону, що зачіпає 14 країн.
З ким поспілкувалися: мешканці гірських сіл та міст Закарпаття вздовж річки Тиса, голова Закарпатської обласної ради Олексій Петров, засновник міні-заводу з переробки сміття в селищі Ясіня Бейла Франц, голова Ясінянської ОТГ Андрій Делятинчук, перший заступник міського голови Рахова Петро Бочкор, активіст зі збору сміття Тарас Крупський, власник установки для переробки сміття «SzínesTartályok» («Кольорові баки») Віктор Бучинський, директор дочірньої компанії сміттєзбірної компанії AVE у Мукачеві Володимир Кабай.
Наші ключові знахідки:
- Закарпаття генерує в рік близько 300 тисяч т сміття, у той час як вся Угорщина – близько 600 тисяч т
- Протягом лютого з угорських вод було видобуто понад 42 тонни сміття, переважна більшість – з басейну Тиси, куди потрапляє сміття з України та Румунії.
- За даними державної екоінспекції, протягом 2020 року вони виявили в межах Тиси 42 стихійні сміттєзвалища, 40 з яких станом на грудень 2020 року – повністю ліквідували. Однак, вже протягом 2021 року інспекція виявила 42 нових несанкціонованих сміттєзвалища у межах річки Тиса, і більшість з них на тому ж місці, де були попередні несанкціоновані сміттєзвалища.
- Дуже важливо не спрощувати проблему забруднення річки Тиса та проблему сміття на Закарпатті загалом. Ми переважно говоримо про пляшки та інші полімери, які потрапляють у річку, затори на річках, натомість забуваємо зовсім про забруднення річки так званим фільтратом зі сміттєзвалищ та полігонів, що є фактично всією таблицею Менделєєва. До слова, угорці з початку року взяли близько 200 проб вони з Тиси, і виявили там важкі метали.
- Закарпаття і Тиса не унікальні в проблемі зі сміттям, аналогічні проблеми є в Прикарпатті, а також у Румунії. Водночас, те, що проблема сміття на Тисі вже вийшла на міжнародний рівень, то це дає можливість залучити міжнародних донорів та партнерів для вирішення цієї проблеми.
Фільм презентовано на окремій європейській конференції #uncovered, а також в медіа 3-х країн – Угорщини, Австрії та України. Фільм доступний кількома мовами, зокрема українською. Запрошуємо переглянути.
