Life

Рік 2021 для закарпатської журналістики: розсипані справи у судах, перешкоди у доступі до інфо

24 Грудня 2021 111

Журналістські справи, що загальмували у судах; обмеження у доступі до публічної інформації – такі тенденції вимальовуються щодо перешкоджання медійній діяльності у році, що минає, у найзахіднішому регіоні країні. Прикметно, що у 2021 році (станом на початок грудня) жодна справа щодо перешкод журналістській роботі на Закарпатті не була направлена до суду, натомість кримінальні справи із попередніх років саме у залі судових засідань або розсипались, або зараз – на шляху до цього.

Чи не найбільш резонансним випадком фізичного перешкоджання роботи журналістській групі на Закарпатті – той, який стався у вересні 2015 роботу. Тоді знімальна група регіонального телеканалу «М-студіо» – Тетяна Легеза та Юрій Ярохович – готували сюжет щодо конфлікту через приміщення магазину. Зйомка закінчилася пошкодженням техніки оператора з боку обвинуваченого – місцевого підприємця і нинішнього депутата міськради. Цілих 5 років знадобилося Ужгородському міськрайонному суду, щоб переносити засідання із частотою приблизно кілька разів на півроку. У лютому 2021 суддя звільнив від кримінальної відповідальності обвинуваченого – у зв`язку із закінченням строків давності.

Ще один випадок нападу на журналіста у зв’язку з його роботою стався у травні 2018-го року – тоді власник кінотеатру напав на місцевого медійника Віталія Глаголу, який на відео фіксував конфлікт між відвідувачкою та адміністрацією закладу. Наразі справа в Ужгородському міськрайонному суді і вона ще не розглянута. Останнє засідання по справі, за даними ресурсу «Судова влада України», мало відбутися 30 листопада. Враховуючи, що від часу інциденту уже пройшло більше трьох років, також є ймовірність, що і в цьому випадку Феміда не встановить справедливість, а констатує давність.

Ненадання відповіді на інформаційний запит журналіста – одне із небагатьох кримінальних проваджень у Закарпатській області, яке правоохоронці довели до логічного кінця – обвинувальний акт на адресу голови Хустської районної ради 2018 року. Тоді чиновник відмовив медійнику Станіславу Данку в інформації про зарплати та премії керівництва райради. Лише на початку 2020 року справа пішла в суд, а суд – повернув прокуратурі обвинувальний акт на доопрацювання. Прокуратура з цим пішла до апеляційного суду і там лише у вересні цього року вирішили передати справу знову до суду першої інстанції. Засідання у справі, за даними «Судової влади», призначено на 27 січня року наступного. Із моменту події – факту відмови в інформації, – нагадаємо, пройшло вже більше трьох років. Тож і тут, можливо, суд констатує давність замість рішення по суті.

Цього року станом на грудень, за даними відповіді із прокуратури Закарпатської області, жодна справа щодо перешкоджання професійній діяльності журналіста не була направлена до суду. Натомість у році, що минає, зафіксовано 7 кримінальних проваджень за статтею 171 Кримінального кодексу. Із них 5 було закрито без висування комусь обвинувального акту, натомість у двох провадженнях розслідування станом на початок грудня тривало.

Нам відомо принаймні про одне із цих двох проваджень – це кейс журналістки Олени Мудри, яка не отримала відповідь на публічну інформацію з боку Виноградівського комунального підприємства “Центр інвестицій та розвитку”. Ще у листопаді 2020 року у комунальному підприємстві журналістці відмовилися надати копії документів щодо реалізації програм транскордонного співробітництва. Поліція за скаргою медійниці відкрила кримінальне провадження, але у липні цьогоріч його було закрито. Проте місцевий суд за позовом журналістки  зобов’язав правоохоронців знову відкрити провадження, оскільки, на думку судді, «дізнавачем було здійснено неповноту досудового розслідування кримінального правопорушення, а відтак прийняття рішення про закриття кримінального провадження є передчасним, оскільки не було проведено необхідних слідчих дій на встановлення всіх обставин справи». Можливо, це провадження і закінчиться обвинувальним актом для безвідповідальних чиновників.

Доволі млява реакція правохоронців на злочини проти журналістів, особливо – щодо ненадання інформації на запити журналістів, – це потенційна загроза зниження рівня свободи слова у найзахіднішому регіоні України сьогодні. Повільний розгляд Фемідою справ, що таки доведені до суду – також не сприяє відчуттю захищеності журналістів/журналісток у регіоні під час їх професійної роботи.

Хоча є і приємні винятки щодо швидкості встановлення підозрюваних у злочинах проти медійників. Так, нещодавно країну сколихнула новина про підпал двох автівок ужгородця, який займаєтсья журналістською діяльністю, Павла Білецького. Справу навіть було перекваліфіковано за «журналістською» 347-1 статтею Кримінального кодексу – умисне знищення або пошкодження майна журналіста, вчинене шляхом підпалу. Втім згодом у правоохоронців публічно повідомили, що коли затримали підозрюваного у підпалі за кілька днів після події, той зізнався, що мотивом підпалу були боргові зобов’язання власника автівок . Відтак чоловікові підозру повідомили за частиною 2 статті 194 Кримінального кодексу – умисне знищення майна шляхом підпалу. Будемо сподіватися, що справа уже скоро дійде до суду, де буде остаточно розставлено крапки над «І» у цьому резонансному випадку.

Попри інколи мляву реакцію правоохоронців, яку ми здебільшого бачили цього року, дуже хочеться, щоб усі медійники і далі зверталися до поліції у разі порушення їх професійних прав. Адже це запорука того, що винні при ознаках кримінального злочину будуть встановлені та покарані. У 2021 році таких кейсів – доведення вини обвинувачених у перешкоджанні журналістській роботі – на Закарпатті не було. Можливо, рік наступний покаже нам більш кращу картинку у контексті захисту професійних прав журналістів та журналісток правоохоронною системою та судовою владою України.

 

Ярослав Гулан, регіональний представник ІМІ в Закарпатській області

Varosh

 

Блог підготовлено в межах проєкту “Мережа медіаспостерігачів”, який виконує ІМІ за підтримки Freedom House.  Зміст блогу є відповідальністю ГО “Інститут масової інформації” та його автора й необов’язково відбиває позицію Freedom House.

0 #
# злочини проти медійників # перешкоди у доступи до інформації # судові справи проти журналістів # Ярослав Гулан