Партнерська публікація
1978 року у Великобританії народилася перша дитина після екстракорпорального запліднення (ЕКЗ). Після цього революційного успіху репродуктологія почала стрімко розвиватися. Нині на планеті щороку народжується більше 200 тисяч дітей за допомогою методу ЕКЗ.
Уже давно не дивують новини про те, як закордонні зірки стають батьками у старшому віці, користуються послугами сурогатного материнства, передбачливо заморожують свій біоматеріал для використання у майбутньому. Та якось досі важко усвідомлюється, що всі ці технології стали доступними і нам, простим людям, та знаходяться поруч, на відстані витягнутої руки.
Медичний центр «Плюсмед» в Ужгороді займається проблемами сімейного непліддя. Його медична директорка Валерія Скрипинець 23 роки працює у сфері гінекології і одна з перших на Закарпатті почала професійно розвивати репродуктологію. Завдяки спільним зусиллям Валерії Скрипинець та одного з перших ембріологів області Федора Куртяка 7 років тому на Закарпатті шляхом ЕКЗ у місцевій лабораторії почалось життя маленької дівчинки.
У кріосховищі «Плюсмеду» у рідкому азоті за температури -196 градусів зберігається заморожений матеріал пацієнтів і донорів, завдяки якому колись також зможуть з’явитися на світ малюки. Все це коштує не космічні суми, а цілком реальні гроші, які сімейна пара, самотня жінка чи чоловік можуть зібрати, аби відчути радість материнства або батьківства.
Розповідаємо про лікування в медичному центрі «Плюсмед». Можливо ця інформація допоможе комусь наважитися на важливий крок і зробить щасливим.
Репродуктологія на Закарпатті
Валерія Скрипинець – медична директорка МЦ «Плюсмед», акушерка-гінекологиня, лікарка ультразвукової діагностики та репродуктологиня. За її словами, стрімкий прогрес у галузі репродуктології на Закарпатті відбувся років 10 тому. До цього лікарі-гінекологи та андрологи потроху займалися непліддям, виявляючи та лікуючи певні патології у сімейних пар.
Найпрогресивнішими центрами з проблем непліддя в Україні історично були Харків, Київ та Одеса. Затим по всім регіонам почали активно з’являтися приватні клініки.
З часом заговорили про відкриття такого закладу і в Ужгороді. Валерія Скрипинець отримала пропозицію очолити медичну частину майбутнього центру.
– Репродуктологія – професія, що об’єднує кілька спеціальностей: діагностику, ендокринологію, УЗД-діагностику, акушерство і гінекологію. Тобто ти повинен мати хороші базові знання і додатково займатися. В університеті мене такого ніхто не вчив, навіть дисципліни окремої не було. Не було місцевої наукової бази, на яку можна спертися, та практикуючих лікарів. Довелося використовувати власний досвід та знання і по-новому вчитися, – розповідає лікарка.
Майже всі працівники «Плюсмеду» – вихідці з медфаку УжНУ. Але кожен лікар самостійно додатково вивчав свою спеціальність і щоп’ять років повинен проходити стажування, курси, підвищувати категорію та постійно вдосконалюватися. Половина співробітників мають наукові ступені, міжнародні дипломи і сертифікати, відвідують конгреси, обмінюються досвідом з колегами з інших регіонів. Та найбільше про роботу центру говорять показники:
З часу відкриття більше ста малюків з’явилося на світ у пар, яким до цього було поставлено діагноз непліддя;
Кожна друга сім’я з трьох, які звернулися по допомогу центру, вже виховує дитину.
І мова не тільки про тільки про закарпатців. Пацієнтами були мешканці Одеси, Львова, а також Румунії, Словаччини, Угорщини. Випадково так склалося, що частина співробітників «Плюсмеду» володіють угорською мовою, тож спілкуватися із сусідами-іноземцями не складає труднощів.
Наразі у штаті медичного центру працює троє акушер-гінекологів, які займаються репродуктологією, андролог, що відповідає за чоловіче здоров’я, і два ембріологи – про них пізніше. Усі вони використовують спеціальне діагностичне та операційне обладнання. Воно дозволяє ретельно обстежувати пацієнтів, визначати точний діагноз, проводити хірургічні втручання, запліднювати яйцеклітини, зберігати біоматеріал.
– Обладнання – це наша гордість. 2,5 років тому, відкриваючи центр, ми придбали найкраще і найновіше, що є на ринку: мікроскопи із системою мікроманіпуляторів, ламінарну шафу, інкубатори, посудини Дьюара для зберігання кріоматеріалу, – підкреслює Валерія Габорівна.
Фактори непліддя
Тенденції невтішні: з кожним роком з’являється все більше сімейних пар зі скаргами на нездатність народити дитину. Причини різні: відтермінування вагітності через кар’єру, зосередження на покращенні фінансового стану, пізні шлюби. Суттєво впливають на репродуктивні функції жінок і чоловіків хронічні стреси, харчування, екологія.
Також колишнє агресивне ведення хірургічних операцій позбавило жінок права народжувати дітей. На щастя, підхід змінився. Сучасні лапароскопічні методи більш лояльні та органозберігаючі.
Не менше проблем і в чоловіків. Екологія, стрес, психічні навантаження, шкідливі звички, гіподинамія, зайва вага – фактори, що впливають на чоловічу фертильність. Тому в лікуванні непліддя повинні активно брати участь обоє партнерів.
Донори
Найчастіше до медичного центру «Плюсмед» звертаються пари, у яких вагітність не настає після одного-двох років активного незахищеного статевого життя. Проте навіть у такому випадку діагноз про непліддя ставити зарано. Сучасні методи лікування дозволяють впоратися з багатьма причинами, які перешкоджають настанню вагітності, якщо вони не обумовлені генетично. Окрім медикаментозної терапії та хірургії, чудові результати дають допоміжні репродуктивні технології. Все частіше ними користуються люди віком від 35-40 років і вище, а також жінки без пари, особливо якщо вік наближається чи перетинає позначку 35. Тоді запліднення здійснюється, наприклад, за допомогою донорського матеріалу методом in vitro, тобто поза межами організму.
– У нашій клініці є відділ донації із широкою базою донорів яйцеклітин (ооцитів), сперматозоїдів та ембріонів. Донором яйцеклітин може стати здорова жінка віком до 30 років, без шкідливих звичок, яка має хоча б одну здорову дитину. Вимоги до чоловіків такі ж, лиш віковий діапазон ширший – 30-40 років, – зазначає репродуктологиня.
Постійні донори, які входять до бази, кожні три місяці проходять обстеження, здають матеріал на критичні аналізи (гепатит, СНІД, генетичні показники), а також для кріозаморозки. Це мешканці не тільки Закарпаття, а й інших областей України. Інформація про них анонімна, спілкування неможливе з етичних міркувань. Реципієнт за бажання може побачити тільки дитяче фото донора.
Валерія Скрипинець пояснює, що підбір матеріалу відбувається за допомогою фенотипічної характеристики. Пацієнти заповнюють форму, де вказується зріст, вага, група крові, особливості зовнішності та зазначаються побажання щодо параметрів донорського матеріалу.
Страхи
Часто сімейні пари бояться звертатися до репродуктивної клініки і цим втрачають безцінний час. Чим молодша людина і чим швидше розпочинається лікування, то більше шансів на успішний результат, – запевняють у «Плюсмеді». Валерія Скрипинець називає найпоширеніші страхи, які зупиняють потенційних пацієнтів центру від проходження ДРТ (допоміжних репродуктивних технологій), та спростовує їх.
Страх побічної дії гормональних препаратів.
Протокол лікування у кожному конкретному випадку призначається індивідуально. Не обов’язково, що вам взагалі потрібні гормони. Ймовірно, ваша проблема криється зовсім інде. Для цього необхідно пройти ретельне обстеження обох партнерів. Тільки після цього призначається протокол лікування, яке проходить під наглядом спеціаліста. Перед призначенням гормональних препаратів за потреби лікар консультується з онкологом, обстежуються молочні залози пацієнтки, здаються онкомаркери.
Страх болю.
Пункція проводиться під знеболенням у присутності досвідченого анестезіолога. Інші хірургічні процедури або безболісні, або потребують часткової анестезії.
Страх неможливості планувати робочий час через потребу перебування на стаціонарному лікуванні.
Ми уважні до потреб і робочого графіку своїх пацієнтів, тому для візитів обираємо зручний час. Спланувати прийоми можна наперед, оскільки тактика лікування залежить від циклу жінки. Однак зі свого боку пацієнту потрібно відповідально поставитися до приписів лікаря і сумлінно виконувати призначення.
Фінансовий страх.
Звісно, репродуктивне лікування, особливо у приватній клініці, – явище недешеве. Однак це і не такі суми, про які думають пацієнти, поки не занурились у вивчення цього питання. Середня вартість процедури ЕКЗ – від 50 до 70 тисяч гривень за використання власних, а не донорських матеріалів (ооцитів, сперматозоїдів, ембріонів). В іншому випадку послуги донора оплачуються додатково. Окрема стаття видатків – медикаменти (сума коливається від 25 до 35 тисяч гривень).
У пацієнтів є можливість оформити розтермінування у Монобанку або Приватбанку.
Початковий огляд
До нашої розмови приєднується лікарка-репродуктологиня Олеся Онисько. З нею говоримо про те, з чого розпочинається лікування непліддя та до чого потрібно бути готовим, наважившись на ЕКЗ.
Якщо тривалий час вам не вдається завагітніти і ви готові пройти лікування у медичному центрі «Плюсмед», потрібно зателефонувати на рецепцію і записатися на початкову консультацію. Із собою вас попросять взяти усі попередні обстеження і медичні заключення, якщо такі є. Перше, з чого розпочинається робота лікаря, це збір сімейного анамнезу. З’ясовується, скільки часу пара намагається завагітніти, чи були вже у спеціалістів, чи немає протипоказань для лікування. Призначається повне обстеження жінки і чоловіка. Дослідження триватимуть від 2 місяців і більше, оскільки є прив’язка до циклу жінки. Всі огляди, процедури, лабораторні аналізи та УЗД проводяться безпосередньо у центрі.
Етапи екстракорпорального запліднення
Якщо діагностичний висновок підтвердить показання до ЕКЗ, пара чи самостійна жінка ухвалюють рішення щодо цієї процедури. Слід зазначити, що вона проводиться не всім. Репродуктологи у першу чергу намагатимуться привести показники до норми, щоб зачаття здійснилося природньо. У випадку, якщо без додаткових репродуктивних технологій не обійтися, сімейна пара або жінка, що бажає народити самостійно, укладають угоду із центром та підписують пакет документів.
Підготовчий етап
Проводять додаткові обстеження, складають план проведення процедури ЕКЗ. Жінці призначають спеціальну гормональну терапію для стимуляції росту яйцеклітин.
Перший етап
Відбувається моніторинг зростання і дозрівання фолікулів. У перший день менструального циклу жінка телефонує лікарю. На 2-3 день розпочинається програма. На цьому етапі відбувається індукція (стимуляція) суперовуляції. Жінці даються індивідуальні препарати у вигляді ін’єкцій, які потрібно робити щодня протягом 10 днів. За цей час 3-4 рази призначається УЗД, щоб спостерігати за реакцією яєчників та ростом фолікулів. Основне завдання – виростити хорошу зрілу якісну яйцеклітину.
Якщо фолікули пішли в ріст і досягли розмірів 20-22 мм, репродуктолог призначає ін’єкцію, яка викликає дозрівання яйцеклітини у фолікулі. Через 35 годин проводиться пункція фолікулів та аспірація ооцитів.
Другий етап
Пункція або забір яйцеклітини з фолікулів. Відбувається під загальним короткочасним знечуленням та контролем УЗД, триває від 20 до 30 хвилин. Пробірка з фолікулярною рідиною відразу під час процедури передається через віконце в ембріологічну лабораторію. Під мікроскопом лікар оцінює кількість яйцеклітин і протягом 2 годин дає чітку інформацію, скільки з них якісних, зрілих, придатних до запліднення.
Третій етап
У спеціальній кімнаті чоловік здає сперму. Затим проводиться введення кожного сперматозоїда в окрему яйцеклітину. Це відбувається під мікроскопом екстракорпорально у культиваційному медичному середовищі. Після цього запліднені яйцеклітини переміщають в інкубатор, у якому підтримуються умови, подібні до материнського організму.
Кожну добу ембріолог слідкує за розвитком ембріонів.
Четвертий етап
Через 5 днів після запліднення, якщо у жінки спостерігається потрібний рівень прогестерону в організмі, здійснюється перенесення ембріону (ембріотранфер). Процедура безболісна і проходить під контролем УЗД. Зазвичай у порожнину матки селективно переноситься 1, рідше 2 ембріони. Більше 2 ембріонів не переносять. Це пов’язано з тим, що може бути багатоплідна вагітність, яка має високий ризик перинатальної смертності.
За 15-20 хвилин після ембріотрансферу жінка може йти додому.
П’ятий етап
2 тижні по тому пацієнтка здає аналіз крові на рівень гормону, який виробляється при вагітності – бета-хоріонічний гонадотропін людини. Ще через 2 тижні проводиться обстеження УЗД, під час якого вже можна побачити ембріон.
– Це найбільш радісний момент у нашому центрі. Усі співробітники радіють за кожну вдалу вагітність, – каже Олеся Онисько. – Зазвичай жінки не можуть дочекатися того моменту, коли треба здати кров на ХГЛ і купують собі тести для вагітності. Хоч ми й не рекомендуємо робити тести, тому що є часті випадки, що вони хибно позитивні чи хибно негативні. Ще через 2 тижні після позитивного аналізу крові на ХГЛ ми проводимо УЗД, де вже можемо бачити серцебиття ембріончика.
Згідно зі статистикою, кількість позитивних результатів після ЕКЗ в МЦ «Плюсмед» сягає від 55 до 67%.
Успіх процедури залежить від багатьох факторів. Наприклад, віку подружжя, відсутності серйозних патологій, дисциплінованості і ретельного дотримання призначень. Шанси стати батьками є у кожного. До прикладу, найстаршій пацієнтці «Плюсмеду» було 49 років. Зараз вона мама чудових близнюків.
На цьому робота репродуктолога закінчується. Далі вагітність жінки веде гінеколог.
Якщо вагітність не настала, репродуктолог та сімейна пара аналізують випадок та з’ясовують причини. Це великий стрес для подружжя, тому з пацієнтами працює психолог. Але негативний результат абсолютно не встановлює вердикт про непліддя. Організму жінки потрібно дати час на відпочинок, після цього можна зробити повторну спробу ЕКЗ.
Лабораторія і кріосховище
В ембріологічній лабораторії «Плюсмед» працюють два лікарі-лаборанти, ембріологи – Федір Куртяк та Андрій Репетило.
Біотехнологічна та клініко-діагностична лабораторії оснащені новітнім обладнанням для дослідження, обробки та заморожування біоматеріалів.
В мультигазних інкубаторах знаходяться запліднені яйцеклітини, які запліднюються в ембріони. Новітнє устаткування підтримує стале РН-середовище з необхідним вмістом вуглекислого газу, кисню, вологості і температури.
Кріосховище – приміщення, у якому знаходяться контейнери-Дьюари, тобто ємності з рідким азотом для зберігання ооцитів (яйцеклітин), сперматозоїдів та ембріонів. Тут підтримується постійна температура -196 градусів. Дьюари мають кілька рівнів захисту, що унеможливлює розмороження матеріалу.
Федір Куртяк пояснює, що вітрифікація здійснила революційний прорив у репродуктології. Кріоконсервований матеріал може роками зберігатися, не втрачаючи властивостей. Це особливо важливо, усвідомлюючи, що з віком яйцеклітини і сперматозоїди втрачають якість. І якщо людина в майбутньому надумає народити дитину, краще перестрахуватися заздалегідь.
Однак законодавство України суттєво відстає від розвитку допоміжних репродуктивних технологій.
– Ми керуємося Наказом 787 МОЗ України про ДРТ. Цьому документу більше 10 років. Прописані норми сьогодні вже не актуальні або не логічні.
Кріосховище надає неймовірні можливості у плані репродуктології. Скажімо, це єдиний шанс стати у майбутньому батьками людям, у яких виявили онкологічне захворювання і їм потрібно пройти хіміотерапію. Як відомо, після таких процедур яйцеклітини і сперматозоїди знищуються, часто у жінок видаляють репродуктивні органи і у них настає менопауза. У такому випадку можна заморозити свій матеріал, а після одужання повернутися до клініки, здійснити ЕКЗ і народити дитину.
– Досі серед людей ведуться дискусії про гуманність і етичні сторони допоміжних репродуктивних технологій. Зазначу головне: ми не робимо “дітей у пробірці”. Не існує штучного запліднення – ми лише намагаємось максимально відтворити природні умови та процеси у лабораторії, – розмірковує Куртяк.
Наука майбутнього
Світова репродуктологія здійснила величезний стрибок. Сьогодні прогресивні групи вчених у багатьох країнах працюють над розвитком ДРТ і максимальному наближенню їх до природніх умов. В Ізраїлі науковці розробляють штучну матку, яка у подальшому дасть можливість ембріону рости поза межами організму матері.
Ми на порозі нових великих відкриттів. Багато чого, що здавалося фантастикою ще кілька років тому, сьогодні активно впроваджується в Ужгороді. Все більше людей, яким колись діагностували непліддя, стають батьками. Народження дитини – велике щастя. І воно тут, поруч.
Записатися на безкоштовну консультацію до репродуктологів МЦ «Плюсмед» можна за телефонами:
- 096 768 78 08
- 050 938 78 08
Адреса: м. Ужгород, вул. Грибоєдова, 11.
Онлайн-курс «Від безпліддя до вагітності: просто про складне».
Лариса Липкань, Varosh
На правах реклами
