Війна — серйозний іспит для української економіки. Починати в таких умовах бізнес та вкладати сотні тисяч доларів інвестицій — здавалося б, безумство. Проте саме так вчинив молодий український бренд Monbar. І результат не забарився: вже за кілька місяців продукція компанії взяла “золото” на найпрестижнішому світовому конкурсі сидрів World Cider Awards у Лондоні.
Розповідаємо історію сміливої інвестиції, віри в українську землю та бажання довести, що наш продукт може стати найкращим у світі.
Ідею для бізнесу “підказало” яблуко
Поки значна частина українських бізнесів шукала шляхи релокації з України, підприємиця Яна Матвійчук вирішила ризикнути та інвестувати в нову справу. Вона інвестувала не в черговий IT-стартап, а у харчову промисловість — точніше, сучасну лінію з виробництва сидру серед мальовничих яблуневих садів Закарпаття.
“Я шукала щось справжнє. Хотіла створити продукт, яким Україна може пишатись. Можна сказати, що ідею підказало яблуко — традиційний продукт Закарпаття. Це мотивувало глибше вивчити історію і зрештою знайти цікаві факти про український сидр. Так і з’явилось бажання відродити цей продукт”, — пояснює підприємиця.
Саме так у 2023 році народився Monbar, створений у партнерстві з досвідченими фермерами — власником садів “Коник” Андрієм Мелешем та Федором Андрейцовим.
Що спільного між українським сидром і тамплієрами?
Назва бренду Monbar містить відсилання до цікавої частини історії України. А саме — періоду перебування на території Закарпаття лицарів-тамплієрів. Яна Матвійчук, магістерка історії за освітою, провела попередні дослідження і з’ясувала: лицарі, які жили у Середнянському замку (зараз село Середнє, Ужгородського району), значно вплинули на культуру та побут регіону. Зокрема, вони першими почали виробляти сидр в Україні. Є думка, що рецепти та технології перейняли місцеві жителі. Однак з плином років це надбання було втрачене. На щастя, не повністю.
Тож у процесі відновлення й осучаснення давнього рецепта було прийняте рішення зберегти історичну справедливість та назвати бренд на честь Андре де Монбара — одного із засновників ордену тамплієрів.
“Monbar — це пам’ять про Європу, якою ми завжди були й будемо”, — стверджує Яна Матвійчук. — Цей зв’язок з європейською історією дуже символічний для нашого продукту. Адже він створюється в країні, яка бореться за своє європейське майбутнє”.
“Австрійська школа” сидру проти мас-маркету
Засновники бренду Monbar свідомо обрали австрійську технологію сидроробства, яка кардинально відрізняється від поширених практик. Річ у тім, що більшість сидрів в Україні виготовляють або штучним шляхом (на основі підсолоджувачів, фарбників тощо), або за так званою нормандською технологією: з немитих гнилих яблук та з пастеризацією при високій температурі. В результаті смак напою або відкрито штучний, або має виразний гіркувато-“дріжджовий” присмак.
Натомість головний принцип “австрійської школи” виробництва сидру — використання виключно свіжих, соковитих фруктів.
Процес виглядає так: свіжі та ретельно вимиті яблука проходять етап натурального бродіння, в результаті чого напій насичується дрібними, “шампанськими” бульбашками та набуває легкого, чистого смаку без важкості. Саме тому Monbar позиціюють як крафтову альтернативу просеко чи шампанському. “Від пива росте живіт. Від вина чи просеко болить голова. Після Monbar — усе добре”, — так описали свої враження перші споживачі, і цей відгук став неофіційним гаслом бренду.
Австрійці не хотіли продавати нам обладнання для сидру Монбар
Основою смаку сидру Monbar стали закарпатські яблука та груші з садів фермерського господарства “Коник”, які вирощує Андрій Мелеш. Саме тут вирощують сорти Бребурн, Джонапринц, Пінова, а також унікальні червоном’якушні яблука, що стали сировиною для сидру Monbar Rosé — того самого, що здобув золоту нагороду в Лондоні.
Звичайно, сьогоднішній успіх — результат колосальної праці, вкладеної засновниками на початку. Кілька місяців та більше сотні спроб знадобилось, щоб відродити рецепт. Багато часу зайняв вибір оптимального обладнання. Позаяк з’ясувалось, що тамплієри готували сидр за австрійським рецептом, Яна Матвійчук особисто полетіла до Австрії, щоб домовитись з одним із небагатьох виробників ліній для сидру класу “шампанського”. Спілкування з ним перетворилось на справжній “квест”.
“Він не хотів продавати нам обладнання, — згадує Яна Матвійчук. — Хотів перевірити, чи ми справді розуміємо, що таке сидр”.
Протягом двох днів тривали дегустації десятків зразків. Лише після того, як Яна змогла безпомилково відрізнити “просто ігристий” напій від “шляхетного сидру”, австрієць погодився на співпрацю.
“Це був іспит, і мені вдалось його скласти”, — каже підприємиця.
Економіка — це зброя
Запуск виробництва у 2025 році став для засновників свідомим актом віри в Україну. Вони переконані, що бізнес сьогодні — це надійний тил для фронту.
“Економіка — це зброя. Якщо ми не створюватимемо, не буде кому перемагати”, — наголошує Матвійчук.
Кожна пляшка Monbar, яка виходить з конвеєра новісінького заводу у Закарпатті — це внесок у розвиток культури споживання якісних напоїв. А ще — робочі місця для українців, податки в місцевий бюджет та розвиток цілого регіону.
Завод Монбар на Закарпатті
Досвід Monbar демонструє: український продукт може на рівних конкурувати з визнаними лідерами з Британії та Франції. Цілком реально створити продукт, який буде поєднувати в собі історію, культуру та сучасні технології. І головне — що сидр цікавий як національним споживачам, так і клієнтам з інших країн.
Дізнайтесь більше на сайті та на інстаграм сторінці Monbar.
На правах реклами
Марія Туряниця для Varosh
Фото надано партнером
НАДМІРНЕ СПОЖИВАННЯ АЛКОГОЛЮ ШКІДЛИВЕ ДЛЯ ВАШОГО ЗДОРОВ’Я
