Life

5 (не) дурних запитань про вакцинацію. Запитуємо в лікаря Степана Карабиньоша

15 Листопада 2021 728

Триває четверта хвиля коронавірусу, в Україні наразі цілком вакциновано 21,10% населення (станом на 13 листопала 2021 року), а “Дельту” медики називають підступнішою за ковід перших хвиль. Відтак ми вирішили поставити лікарю 5 хай банальних, але важливих запитань про вакцинацію. 

Адже в час тотальної дезінформації та неякісної цифрової гігієни напрочуд важливо читати перевірені джерела. Тому, попри безліч доступної офіційної інформації щодо ковіду, ми запитуємо про щеплення в лікаря з Ужгорода, аби отримати “живу” найсвіжішу інформацію простими словами.

Степан Карабиньош, лікар-інфекціоніст, викладач на медфаці Ужгородського національного університету

— Степане, в Україні станом на 13 листопада 2021 року повністю вакциновано 21,10% населення. На вашу думку, з чим, власне, пов’язана “швидкість” процесу вакцинації в Україні?

Перш ніж давати оцінку Україні, я пропоную глянути на процес вакцинації у світі. Найбільше вакцинованих щонайменше однією дозою – це Об’єднані Арабські Емірати, за ними йдуть Португалія та Іспанія, Китай та Канада, Бразилія, Об’єднане королівство, Німеччина, США, Індія, ПАР.

Знову ж таки, аналізуючи в розрізі світу, бачимо, що країни “продуценти нових штамів”, не зважаючи на велику кількість населення, все ж успішно впроваджують вакцинацію від COVID-19. Україна має хоч і не найгірші показники, але займає місце серед малорозвинених країн Азії та Африки. Жодна з країн ЄС не має такої негативної динаміки.

Між іншим, деякі з виробників опублікували результати клінічних досліджень вакцинації дітей від 5-11 років. До речі, ця категорія населення відіграє чи не ключову роль в епідпроцесі, адже діти, як правило, є безсимптомними носіями. А от вчителі, бабусі й дідусі якраз і підпадають під категорію 5-10% осіб із тяжким перебігом.

На жаль, в Україні з самого початку не було здійснено ефективної і єдиної кампанії щодо вакцинації та протиепідемічних заходів. Дозволю собі критично висловитися в бік медіа та офіційних джерел, які досі так і не знайшли правильні канали для повноцінної комунікації із громадськістю.

Взагалі, якщо подивитися на український медіапростір зі сторони, то виглядає наче “турецький базар”.  Адже в нас ще досі домінує “думка експерта” (незалежно від того, наскільки вона професійна, обґрунтована і незаангажована як політично, так і власними меркантильними амбіціями).

Ми ще лише “дозріваємо” в плані медичної фаховості і доказового підходу в медицині. Звісно, коли звідусіль звучать рекомендації та настанови професорів, лікарів та фармацевтів щодо заборони або утримання від вакцинації, “особливих” підходів у лікуванні вірусної інфекції (на кшталт антибіотикотерапії), громадськість починає вірити “на слово”. В Європі за такі спроби “самореалізації” та “самоствердження” позбавляють ліцензії, а в окремих випадках – і волі (якщо їх дії нашкодили життю).

2

За інформацією Коронавірус_інфо, Україна має доволі поступове зростання кількості нових випадків коронавірусної хвороби на відміну від більшості країн світу. Які фактори і, власне, кількість вакцинованих впливає на кількість нових випадків?

Насправді, зростання кількості нових випадків має свою характерну сезонність і десятки інших факторів, які на це впливають. Це не завжди корелює із вакцинацією чи посиленням карантинних заходів. Зростання випадків на осінньо-зимовий період було цілком очікувано і прогнозовано, адже багато хто в цей період повертався із відпусток і віз додому сувенір, загорнутий в інкубаційний період.

На жаль, за майже два роки боротьби ми так нічому й не навчилися. Цей вірус мав нас навчити достатньо чітким принципам особистої відповідальності і взаємоповаги.

Наведу приклад. Маю досвід, коли досить заможна сім’я відпочивала в Чорногорії у п’ятизірковому готелі. Під час відпочинку в них усіх піднялась висока температура. Вони не повідомили про це страхову компанію, не звернулися по допомогу до лікарів, не поінформували адміністрацію готелю. Натомість прийняли парацетамол (аби в аеропорту не виявили підвищення температури) і повернулись до України, де потім потягом дісталися Західної України. 

У першу чергу, розповсюдження будь-якої інфекції, в тому числі коронавірусу, незважаючи на всі протиепідемічні заходи, залежить від усвідомленості громадськості. Можна запроваджувати обов’язкове використання антисептиків і масковий режим, але якщо немає розуміння і відповідальності за свої вчинки – все марно.

В епідеміології існує поняття “базове репродукційне число” – це щось на кшталт того, скільки хвора особа здатна заразити інших за певний час. Так от для коронавірусу цей показник становить 2,9. Тобто – це три особи з кожного боку, які сидять навколо хворого в літаку. Але ці ж три особи здатні заразити ще по три і так далі.

Цікавий аспект коронавірусу полягає в тому, що далеко не всі хворіють із тяжким перебігом. Тобто – статистично тяжкий перебіг припадає на 5-10%. Слід пам’ятати, що коронавірус існував і задовго до “Вуханівського” спалаху і займав провідне місце серед причин ГРВІ. У цій дещо “мутованій” формі  ми будемо його спостерігати ще дуже довго.

Тепер я спостерігаю за протиепідемічними заходами в Німеччині. По-перше, тут можна легко встановити свій статус, пройшовши швидкий антиген-тест у відповідних центрах або просто неба в спеціалізованих наметах. До речі, в центрі міста їх щонайменше 5. Знаючи свій статус – знаєш як діяти. Це ж стосується вакцинації. Наразі в Німеччині визнано 4 вакцини: Пфайзер, Астра-зенека, Янсен і Модерна. Щеплення можна зробити як у свого сімейного лікаря, або в центрах вакцинації. 

Між іншим, масковий режим та використання антисептиків ніхто не відміняв. Маски дозволено лише медичні і вони повинні обов’язково покривати ніс та рот. За недотримання вимог вас можуть попросити залишити торгівельний центр або громадський заклад.

3

Чи дві дози вакцини дають шанс на легкий перебіг ковіду? І як тоді щодо штаму Дельта?

Ефективність вакцин та нові штами – це, напевне, найактуальніше питання сьогодення. Виробники декларують 70-95% ефективності. Однак, на жаль, ніхто не пояснює, що це означає. Зазначені відсотки – це кількість осіб, які брали участь в клінічних дослідженнях і не мали тяжкого прояву захворювання або не були госпіталізовані. Таким чином, аби розуміти ефективність того чи іншого препарату, слід дивитися на кількість осіб, яка брала участь у його кліндослідженні.

Повний курс вакцинації від COVID-19, незалежно від препарату, формує навіть опосередкований захист від нових штамів. Для того, аби зрозуміти цей складний імунологічний процес, можна пояснити його на прикладі пирога. Пиріг можна спекти з вишнями, яблуком, м’ясом, овочами. Але ж пиріг залишається пирогом. Так само й у випадку з вірусами. Вони всі різні, діють на різні системи і мають особливу структуру. Але з часом ми “міняємо наш звичний рецепт” і втілюємо якісь нові ідеї. Наприклад, додаємо у вишневий пиріг корицю або ваніль. Це ж ніби той самий пиріг, але вже трохи інший.

Вакцина, яку було розроблено до основного штаму, працюватиме і щодо “вірусів-мутантів” на кшталт Дельта, однак, можливо, її ефективність буде дещо іншою. І не виключено, що з часом з’являться інші вакцини, більш специфічні до кожного штаму. Саме тому ми щороку проводимо щеплення від сезонного грипу, адже штами, які превалюють в той чи інший рік, – різні (хоч і відомі заздалегідь завдяки спостереженням епідеміологів).

4

Про що йдеться, коли говоримо про “третю дозу вакцини”?

Наразі третя доза вакцини, або так звана бустерна доза, рекомендована, в першу чергу, окремій групі осіб. До неї належать:

Деякі спекулянти використовують цю інформацію для дискредитації ефективності вакцин. Відсутність розуміння банальних принципів біології, якої, до речі, нас усіх навчають ще в школі, пізніше проявляється у формуванні псевдонаукових теорій та популізмі.

Наразі немає достеменних даних щодо довготривалої ефективності вакцин, адже наразі лише проводяться 3-4 фази клінічних досліджень. Однозначно – навіть одна доза будь-якої вакцини формує бодай якийсь захист.

5

Вакцинація і правила маскового режиму та соціальної дистанції. Чи справді вакцинованим потрібні маска, антисептик і соціальна дистанція?

Вакцина – це не презерватив на все тіло чи щит супергероя. Щеплення дозволяє нашому організму ознайомитися зі збудником, аби наступного разу знати, як собі зарадити у випадку інфекції. Вакцина лише захищає від тяжкого перебігу захворювання, але це не означає що ви не будете носієм вірусу і не заразите інших.

Тому – протиепідемічні заходи залишаються необхідними й надалі. Між іншим, якщо розглянути деякі з них – вони цілком логічні. Це лише в нас є нормальним висіти на комусь в громадському транспорті наче у консервній банці. Соціальна дистанція і особистий простір (відстань витягнутих рук) вже давно є нормою у багатьох розвинених країнах, хоча в нас досі нормальним є нав’язливе проникнення в інтимний простір із тісним тілесним контактом.

Між іншим, це стосується потискання рук і обіймів. Численні наукові дослідження засвідчили, що в Європі, в середньому, лише 60-70% осіб миють руки після використання туалету. А от стосовно обіймів згадайте, скільки разів, почуваючись зле, ви йшли на роботу чи на заняття? Скільки разів, замість того, аби відлежати 2-3 дні застуду, ви здійснювали “героїчні” вчинки, йдучи в справах, і цим самим ділилися із іншими своєю недугою. Це все, знову ж таки, стосується особистої відповідальності і взаємоповаги, однак у нашому суспільстві це далеко не пріоритет.

Евеліна Гурницька, Varosh

Зміст продукції є винятковою відповідальністю онлайн-журналу Varosh та не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.

0 #
# вакцинація # ковід # коронавірус в Ужгороді # коронавірус в Україні # Степан Карабиньош