Місто Хуст побудоване довкола замку-фортеці, має славну, майже тисячолітню історію — перш за все варто пам’ятати, що Хуст у 1938-1939 роках був столицею Карпатської України. У травні цього року місто святкувало своє 995-річчя! Тут є чимало цікавих, знакових місць та будівель, ділимося з вами десятьма з них.
Місто Хуст, Замкова Гора
Руїни замку на Замковій горі — це головна історична пам’ятка Хуста. Замок будувався з 1090 аж до 1191 років. Фортеця охороняла так званий соляний шлях з Солотвина та відбивала напади різних загарбників, турків та востаннє татаро-монголів у 1717 році. Згідно з однією версією, 1798 році блискавка влучила в порохову башту замку, що призвело до його руйнування. Так руїни й залишилися…
Дорога на Хустський замок. Фото: Марина Яковенко
Але місцеві легенди розповідають іншу історію — про опришка Пинтю, який виготовив “канона” — дубову гармату, обковану залізом, і з неї стрельнув у замок, знищивши його. В одній з коломийок співається: “Збудовали люди замок — король радовався. Стрілив Пинтя із канона, тай замок розпався”.
Руїни замку на Замковій горі, Хуст
Історична будівля часів Карпатської України (1936 рік) досі зберігає автентичний чехословацький архітектурний стиль. Колись у будівлі Окружного дому засідав і уряд Августина Волошина. У радянські часи тут розміщувалися різні районні установи та організація мисливців і рибалок. Будівля практично не змінилася з часу своєї побудови — поручні, декоративні елементи, загальна архітектура залишаються такими, якими були майже сторіччя тому.
Закарпатське Берегово: 6 родзинок для мандрівника
Це єдина діюча синагога на Закарпатті, побудована у 1878 році. Вона діяла навіть у радянські часи. Колись у Хусті проживала велика єврейська громада, і синагога була центром їхнього релігійного життя. Після Другої світової війни з 6500 хустських євреїв із таборів повернулися тільки 100. З часом більшість євреїв покинула місто, і нині в Хусті залишилося лише близько 70 представників єврейської спільноти, переважно літні люди.
Синагога ж, яка наразі дуже потребує реставрації, залишається свідченням багатонаціонального минулого міста.
Синагога в місті Хуст
Площа біля синагоги колись була справжнім серцем торгового життя Хуста. Сюди з’їжджалися підводи з усіх навколишніх сіл, уся площа була заставлена торговими рядами. Тут можна було купити все — від бринзи й сала до металобрухту, телят і велосипедів.
Особливо пам’ятними були бабусі з горами червоної меленої паприки, торговці коукушами чи пукантьовами — це зерна кукурудзи для попкорну на місцевій говірці, та жувальною гумкою, яку привозили з Угорщини та Румунії, а ще люто дефіцитну розчинну каву. Дітлахи за свої кишенькові гроші могли тут придбати когутика на паличці (льодяник з карамелізованого цукру), пацьорки (бісквітні жовто-рожеві тістечка на нитці) чи жменю соняшникового насіння.
Центральна площа, Хуст
Житловий район, побудований за часів президента Чехословаччини — Томаша Масарика. Тут мешкала місцева інтелігенція — вчителі, лікарі, інженери. Двоповерхові будинки досі зберігають оригінальний чеський архітектурний стиль та планування. Квартал залишається житловим і нагадує європейські передмістя початку XX століття.
Один із найцікавіших музеїв Закарпаття, який, на жаль, недооцінений туристами. Експозиція охоплює величезний часовий період — від палеонтологічних знахідок та стоянки первісної людини в Становці до колекцій зброї, шоломів та уніформи різних історичних епох. Музей зберігає артефакти часів угорського, румунського та австро-угорського панування в регіоні.
Хустський краєзнавчий музей
Славнозвісна Хустська Фетрофільцева фабрика знана далеко за межами Хуста і Закарпаття. Почала працювати в 1947 році. За радянських часів фабрика була провідним підприємством СРСР з виробництва капелюхів.
Цікаво, що продукція хустської фабрики експортувалася навіть до Європи — фетрові капелюхи з маркуванням “Хустська Фетрофільцева фабрика” можна було знайти в дорогих магазинах Праги.
Фабрика пережила кризу 1990-х, стала на ноги і тепер виготовляє півмільйона капелюхів на рік. Так що з великою ймовірністю побачивши шикарний капелюх стетсон в європейському бутіку, в середині можна буде знайти етикетку ФФФ Хуст…
Чому так називають вузеньку вуличку, що з’єднує центральну частину міста з базарною площею, невідомо. Це своєрідний “барометр” місцевого ринку — тут завжди стояли бабусі з продуктами зі своїх городів: кропом, полуницею, грибами. За присутністю торговців на Цементовій можна було зрозуміти, чи є в лісах гриби, де і які саме, чи дозріли ягоди і чи варто купувати черешню вже, або ще почекати. І якщо на Ціментовій грибів не було — навіть не варто іти до лісу…
Це було місце безконтрольної торгівлі, куди пенсіонери з навколишніх сіл приходили продати власноруч вирощені овочі, квіти, трави.
Костел Св.Єлизавети був збудований наприкінці XІV століття у готичному стилі як оборонна споруда. Протестантський храм у центрі міста — один із символів Хуста. У ньому збереглися старовинні фрески, а сама будівля видна одразу при в’їзді до центру міста.
Костел Св.Єлизавети, Хуст. Фото: Галина Щадей
Реформатський костел у Хусті є невід’ємною частиною міського пейзажу і нині є діючим протестантським храмом, вважається однією з найдавніших сакральних споруд Закарпаття (поряд з храмами у Вишкові, Кідьоші та рядом інших) і належить до пам’яток архітектури національного значення.
Костел Св.Єлизавети, Хуст
Ріка, що протікає через місто, довгий час була забрудненою та занедбаною. Однак кілька років тому міська влада провела масштабне очищення річища, і виявилося, що Хустець — це цілком придатна для життя риби водойма. Тепер вона прикрашає місто, особливо в районі старого парку, а через неї перекинуто кілька мостів.
Ріка Хустець
Зоряна Попович, Varosh
Фото з відкритих джерел
Не пропускайте цікаве з життя Закарпаття! Читайте більше в наших соцмережах — Facebook та Instagram.