Вільнюс рідко для кого є містом must see як Париж, Барселона, Амстердам тощо. Над ним немає ореолу романтики, свободи чи ще чогось такого, за чим ми часто ганяємось в подорожах. Вільнюс — місто для життя, а не понтів. І вже хоча б через це його варто побачити.
Вільне — найбільше місто Литви, в ньому проживає трохи більше півмільйона мешканців. Такої шаленої тяги і міграції до столиці, як, наприклад, в Україні, там немає. Тому навіть в будній день у так звані "години пік" заторів там не побачиш. Та й взагалі транспорту не так багато. Минулого року місцева влада зробила "смертельний трюк" — відмінила маршрутки, робила це поступово, але все одно вийшло боляче. Місцеві інколи нарікають, що автобуси ходять не так часто як того хочеться, але загалом задоволені громадським транспортом. Місто не таке велике (401 км2), можливо саме цим пояснюється, що ніхто нікуди не поспішає, особливо автомобілісти, які зупиняються вже на блимаючий зелений, а не як в нас — на блимаючий червоний і то не завжди.
Найсильніші і найприємніші враження від міста — це не люди чи історичні пам’ятки, а відсутність реклами і питна вода з крану. На вулицях дійсно можна побачити місто, а не численні МАФи, білборди, сітілайти і теде і тепе. Реклами настільки мало, що це навіть шокує. За 2 дні довелось побачити не більше 10-15 зразків і це включно з білбордами на міжміській трасі.
Про воду дізналась випадково — побачила як в хостелі кубинець пив її з крану. На мої розширені від подиву очі господиня сказала, що в них це норма, всі п’ють, навіть дають немовлятам. Проводили аналізи: виявилось, що вода з крану навіть краща за ту, що продають в пластикових пляшках. Мій особистий експеримент виявив, що таки так, вона смачніша.
.jpg)
.jpg)
.jpg)
Тракай
Щодо туристичних місць, які варто відвідати, то їх не так багато і розміщені вони досить компактно – за два дні можна побачити все (ну, майже все). Перше, що варто побачити – це Тракай. Невеличке містечко за 28 км від Вільнюса. Дістатись туди дуже легко – кожні 15-30 хв туди відправляється потяг чи автобус (залізничний та автовокзали знаходяться один навпроти одного).
Автобусом їхати приблизно 30-35 хв, вартість – 6,8 литів (LT). Найбільші цікавинки там – замок і… караїми та татари (кримські звісно ж). Після України найбільше караїмів проживає саме в Литві. Коли місцеві мешканці розповідали, що там варто побачити, то наголос робили все таки на цих народах, а не на замку. Це було страшенно приємно і водночас дивно чути. Литовці пишаються, що на їхній землі живуть караїми і татари. До речі, після переселення з Криму вони завжди були в повазі в тому числі і в короля. Караїмська кухня стала родзинкою Тракаю і приваблює туристів не менше, ніж славнозвісний замок. Як самим литовцям такі і гостям найбільше до смаку припали наші караїмські пиріжки – кібінай (kibinai). Скажу відверто, це найсмачніше, що довелося їсти в Литві. Оскільки Крим цього літа поза зоною доступу, то, за можливості, не оминайте його частинку в Тракаї. І музей караїмів обов’язково там відвідайте. Після того – сміливо в замок.
Тракайський замок збудований на острові посеред озера (в околицях містечка нараховується 200 озер), будівництво закінчилось у 1409 році. Він слугує яскравим прикладом, як треба поводитись із історичними пам’яткими та приваблювати туристів. Замок був зруйнований, але після реставрації йому повернули вигляд, який був у XVст. Всередині замку працює музей – можна побачити не лише стародавні монети та зброю, а й як були облаштовані кімнати, який одяг носили литовці і караїми, як він змінювався протягом століть. А ще посуд, скрині, люльки, прикраси… Словом, мукачівському та кам’янець-подільському ще треба повчитись, а потенціал нічим не гірший. Відвідини замку виявились найдорожчою атракцією з усіх, які траплялися в Литві – 18 LT.
У швидкому темпі в Тракаї все можна побачити за 4 годин, плюс година на дорогу в обидві сторони, а можна неквапом гуляти там серед озер і дерев’яних будиночків всенький день.
Вільнюс
В самому Вільнюсі першим пунктом призначення варто обрати Музей жертв геноциду, в народі – музей КГБ. Українці як ніхто знають про геноцид, здавалося б нас цим не здивуєш, але вигляд камер для тортур здатен навіть зараз (чи особливо зараз?) викликає страх і відразу водночас. Про цей музей краще не розповідати, його краще бачити. Додам лише, що туристи, яких довелось там побачити ходили нажахані і здивовані. (Адреса: Auku, 2-A).
Найкрасивішим у місті по праву називають костел Святої Анни (Maironio, 8, а під номером 10 – костел Бернардинців, теж зазирніть, тим паче поруч). Його зовнішній вигляд залишився майже незмінним з 1500 року. Усередині все значно простіше.
(1).jpg)
.jpg)
Поруч знаходиться республіка Ужупіс. Це територія митців – художників, музикантів, літераторів. Вона проголосила незалежність (умовну) і має свою конституцію (кумедну). Насправді, крім цього факту більше нічого цікавого там знайти не вдалось (переконана, що більш творчі люди зі мною не погодяться і матимуть рацію).
.jpg)
.jpg)
Гарний вигляд на місто відкривається з вежі Гедеміна (Arsenalo, 5). Будете підійматись на саму вежу, а не гуляти по території, захопіть з собою 5 LT. Якщо ви прийшли туди втомленим, то з північного боку є фунікулер (вартість 2 лити в один бік і 3 в обидва), але підіймаючись стежкою побачите більше краси довкола. З вежі можна побачити старе та нове місто. Але найкращі панорами з шестидесяти восьмиметрової дзвіниці костелу Святих Іоанів – найвищого оглядового майданчика Вільнюса (SV. Jono, 12; вхід 8 LT, можна підійматись прозорим ліфтом, те ще задоволення для тих, у кого акрофобія). Все місто з переважно червоними дахами наче на долоні.
.jpg)
.jpg)
Що ще варто відвідати?
- Ратуша (Didzioji g. 31)
- Вулиці PILIES, DIDZIOJI.
- Кафедральна площа (Arsenalo, 1)
- Президентський палац (S. Daukanto, 3)
- Бастіон (Boksto, 20)
.jpg)
Президентський палац
Бастіон
Всі ці місця можна побачити за один день. Якщо дуже постаратись, то й Тракай можна втулити в один день. Та чи варто?
Що і де поїсти?
З не відверто туристичних місць, де люблять попоїсти місцеві рекомендую Forto Dvaras (Pilies, 16), це старе місто, поруч костел Святих Іоанів та вежа Гедеміна. А недалеко від вокзалів, біля Ратушної площі є чудове місце – Aline Leiciai (Stikliu, 4). Попри те, що це пивоварня, там дуже затишно навіть для сімейного відпочинку. В Aline Leiciai готують найсмачніші в місті цепеліни – національну страву із вареної картоплі та начинки з м’яса або грибів чи сиру. Подають із сметаною та/або шкварками. На вигляд вони… слизькі, але їсти можна. Порції там дуже щедрі, вечеря на двох у середньому обійдеться в 35-40 литів, за 80 можна об’їстися ще й взяти з собою на сніданок добру частину. Для пиволюба там рай, навіть тим, хто не дуже полюбляє цей напій раджу скуштувати пиво їхнього власного виробництва із насінням коноплі.
Кібінай і пиво – це найкраще що є в литовській кухні. Цепеліни… на колір і смак товариш не всяк.
Де зупинитися?
Хостели Home Made House (Rudninku 13 – 5) та Jimmy Jumps House (Saviciaus, 12-1) – в обох зручне розташування, приємний персонал та дружня атмосфера. Орієнтовна вартість – 200-250 грн. за ніч, якщо бронювати хоча б заздалегідь за півмісяця. Забронювати можна на Hostelworld.com.
З 2015 року Литва переходить на євро, це варто врахувати, якщо будете планувати поїздку до цієї країни наступного року.
Анна Богородіченко, Varosh
Фото автора
