Кілька днів тому завершився один з найбільших фестивалів Європи – Sziget. Організатори радо звітують про те, що рік став рекордним – до Острова Свободи приїхало 441 000 відвідувачів з 95 країн світу.
Ми не пропустили жодного дня і ось наш лонгрід про те, як усе виглядало.
Sziget – це фестиваль якого чекають цілий рік. І оце нервове очікування, ця колосальна енергія, накопичена за час прожитий поза островом свободи, особливо відчувається у мінус перший день. Ще майже нічого не відбувається: наметові містечка не сформовано, сцени та інсталяції в напіврозібраному стані, роботу поспішили запустити хіба точки з джанк-фудом і алко-локації. Досвідчені сігетці кажуть, що довго бути на острові в мінус перший день і бачити його недієздатним на сто відсотків – погана прикмета. Проте, надвечір публіки все більше, вона більше п’яніє і більше шумить. Будь-хто на твоєму шляху завсідчує, що всі люди й справді різні. Незабаром відбудеться відкриття Sziget 2015.
Цього дня виступав угорський рагга-карнавал – Irie Maffia – десятирічний гурт, який, до речі, є автором гімну фестивалю.
Величезні екрани головної сцени спалахують пекельним червоним. Звучать епічні фанфари. На сцені зявляється Роббі Вільямс – сорокаоднорічний британський співак, чиї альбоми в світі скуповують мільйонними тиражами і чия участь у фестивалі підвищила Sziget-бюджет теж на добрих кілька мільйонів. “My name is Robbie fuckin’ Wiliams, this is my band and tonight your ass is mine!” – от і познайомились. Загалом концерт зібрав близько 75 000 людей.
Враження від -1 дня фестивалю знайдете тут.
Цей день ми почали з концерту німецьких раггаменів Gentleman and the Evolution. Напевно не випадково вечірня програма на головній сцені другий день поспіль починається з ямайських мотивів – публіка реагує жваво, розхитує стегнами і передає по колу косяки, звісно. Аромат маріхуани, насправді, переслідує тебе на кожному майданчику і нема куди від того дітись.
Український проект ONUKA цього вечора виступив на європейській сцені. Сорокахвилинна програма пролітає і підкінець Ната каже: “Насправді, не дуже люблю розмовляти зі сцени, але сьогодні я дуже горда за нашу країну. Україна любить Сігет!”.
Попри те, що British Knights Europe Stage – майданчик для популяризації перспективних музичних проектів нашого континенту, галявину заповнюють переважно наші співвітчизники добре знайомі з гуртом. Серед натовпу помічено Фагота з гурту Танок На Майдані Конго, Женю Галича з O.Torvald, Катро Заубер та майже повний склад гурту Даха Браха, який перейме українську естафету в перший день фестивалю.
Концерт Florence and the Machine назвали найкращим живим виступом цьогорічного фестивалю Coachella. Так от – на Sziget’і Флоренс перевершила саму себе. Руде волося, напівпрозора блуза. Вона починає обережно, але вже через кілька хвилин її, здається, не спинити.
Третій з бажаних за цей день концертів – Jungle на сцені A38. Після них – Infected Mushroom.
Завершальною точкою перед провалом в сон стала вечірка Влада Фісуна. Перший український DJ на фестивалі. Як тут не радіти! Зібралось трохи наших і трохи не наших, і танцювали всі довго і щасливо.
Більше про 0 день фестивалю читайте за посиланням.
Gogol Bordello на фестивалі грають четвертий раз і виглядає це зовсім не так, як сольник, який ми застали у Відні два роки тому. Гудзь п’є вино, розливає вино, розбиває пляшку об барабан і рве струни. Музикантам весело і гаряче. Інтернаціональна команда, пісні якими завгодно мовами, угорською – теж. Публіка шаленіє і отепер все починає бути схожим на фестиваль. Я вперше бачу, як з футболки викручують добрячу склянку рідини.
Українську етно-хаус команду Даха Браха Sziget запросив виступити на World stage вдруге, дебют відбувся у 2013 році. Нещодавно Даха Браха відзначила десятиріччя, вони роками збирають повні концертні зали по всьому світу. З 2010 року я періодично потрапляю на їхні концерти, але на фестивалі і закордоном чую вперше. Даха Браха, звісно, скликає всіх присутніх на острові українців, але й решта не може просто сидіти на галявині і вже після перших пісень людей все більше, вони підходять ближче й ближче. Те що відбувається на сцені – подобається всім, навіть технічний персонал за лаштунками посміхається і пританцьовує. Виступ завершується словами “No war! Stop Putin!”.
Перший день на головній сцені закривав Alt J. Слухати Alt J на фестивалі, це як дивитися в очі бездомному псу – хочеш не хочеш, а заплачеш і втечеш.
Далі було два, на разі, найекспресивніші виступи фестивалю – концерти британців Enter Shikari та американського нахаби Tyler the Creator. Обидва відбулися на сцені A38 – представництво знакогового будапештського клубу на фестивалі Sziget часто організовує концерти, потужніші та цікавіші, ніж мейн-стейдж.
Більше про перший день фестивалю читайте тут.
Спершу сет The Ting Tings.
Далі – MO. Хлопці грають ладно. Вона цікава. Білі сандалики з білими шкарпетками – все загалом виглядає так, ніби вона втекла від мами пограти з пацанами. В перших рядах стоїть хлопчина з плакатом “Happy Birthday” – відзначити 27-річчя на сцені найбільшого фестивалю Європи – зроблено! Молодець, МО.
Цілий день в Будапешті збиралось на дощ. Крутило, гриміло, парило. Пилова курява злилась в кольорі з недобрим небом. Ситуацію намагались покращити флеш-мобом з конфеті.
А потім я зрозуміла, до чого все це йшло… Дощу так і не сталося. Але стався концерт Foals.
Після такого треба віддихатись. Всідаєшся десь в гору конфеті. Але мені необхідно розповісти вам про ще одну дуже важливу і визначну локацію фестивалю Sziget. Ми йдемо в Magic Mirror!
Цього року Magic Mirror у всій красі – обшитий деревом, з дзеркалами, вітражами та оксамитовим куполом замість стелі. Вдень дискусії та круглі столи, а кожного вечора тут відбувається шоу “Variete” і дискотеки аж до ранку.
У програмі беруть участь артисти з різних країн світу. Є серед них і українці – пол-денсер Алекс Щукін та еквілібрист Сергій Тімофєєв. На відміну від решти виступів українців на фестивалі – тут чомусь немає явних ознак присутності української публіки.
Ведуча вечора і королева Magic Mirror – німецька травесті-діва, неперевершена Глорія Віагра, постійно нападає на Орбана і Меркель та критикує “придурків”, які не сприймають людей, не подібних на себе: “В світі стільки людей! І всі люди різні. Ви не мусите любити їх за це, але маєте поважати. Уявіть, що до вас додому приходить людина, яка каже, що ви не можете пофарбувати свою кухню в білий. Це дивовижно – наскільки когось може хвилювати те, що його насправді не стосується. Люди повинні допомагати одне одному”.
Більше про другий день фестивалю читайте тут.
Перед кольоровим флеш-мобом встигаємо на кілька треків до The Subways.
Далі – концерт Kasabian. Не перестаю дивуватись, як природньо англійцям вдається поєднувани “thanks God!”, “bless you!” i “fuck” зі всіма похідними в однісінькому реченні.
На європейській сцені цього вечора виступала вона Una – італійська співачка та авторка пісень.Темпераментна дівчина разом з гуртом – наразі, найцікавіше з того, що не планувалось, а отак просто трапилось.
Рухаємося в напрямку театрального тенту. Харизматичні французи вуличного театру Dymamogene з своєю чудо-машиною Torpedo Swing не дозволяють просто пройти повз, а один з акторів майже Джек Вайт.
Dropkick Murphys. Фанатів бостонських кельтик-панків на фестивалі видно неозброєним оком – офіційний мерч, спортивні джерзі чи просто щось ірландське або зелене – все до них. Шатор А38 забитий вщент. Фанати громоподібно скандують “Let’s go Murphys!”.
Електроніка з живими інструментами – на сцені Gramatik. Минулого року всі європейські виступи розпродано, а цього літа він в лайнапах найпотужніших фестивалів.
Більше про третій день фестивалю читайте за посиланням.
Головна сцена четвертого дня – це місце, яке треба обходити десятою дорогою. Major Lazer звісно молодець, розтанцював публіку так, що натоптали куряви на цілий острів. Після диких танців на сцені були Kings of Leon. Коли хтось називає Kings of Leon альтернативним роком – у мене виривається нервовий смішок. Але тут варто зауважити тисячі, які про цей концерт мріяли, цього концерту чекали і залишились після нього щасливими – що найважливіше. Кожному своє і як тут не радіти за ближнього?!
Коли тиждень дихаєш пилом і постіно перебуваєш в епіцентрі найрізноманітніших пере- і недо- , то рано чи пізно тебе таки подолає втома. Тут важливо знайти своє місце сили на фестивалі. Для мене такою точкою став вуличний театр Fuerza Bruta.
Зламані обіцянки – це зле. Зламані обіцянки, які давав самому собі – це ще гірше. Я стільки разів собі обіцяла, не вірити в виконавців, яких розхвалює мережа. І от… Подалась на А38 послухати Foxes. Це було так приторно і нецікаво, що навіть Селін Діон би плакала. Такого пустого майданчика на найкращій сцені фестивалю ще не було. Навіть маленькі дівчатка розвертались і йшли геть.
Британка Палома Фейт з’являється на сцені разом з бек-вокалісткою виконуючи запальний танок – настрій те, що треба. Титул “найкращий вихід на фестивальну сцену” однозначно отримує Палома!
На острові вирують вечірки. Вони всюди – на сценах, в клубах, біля барних стійок і на будь-яких підвищеннях, стоячи, сидячи, лежачи – будь-як, тільки не здаватись. Якщо в -1 день повітря було наелектризоване очікуванням свята, то тепер його нагнітає істерія усвідомлення безповоротного наближення до фінішу.
Більше про четвертий день фестивалю читайте за посиланням.
В команди Rudimental – кожний концерт це суцільна вечірка. Їх багато, їм разом весело, тексти повні добра і любові. Від сцени довелось віддалятись, бо здавалось, голова може луснути від низьких частот. Сьома доба на фестивалі вимагає себе берегти, якщо хочеш увірувати в життя після Sziget.
Очевидно, що концерти Limp Bizkit в 2015 році – це данина ностальгії. Не перше покоління вже виросло під їх музику, а Фред Дарст досі в формі і Вес Борланд продовжує бути геніальним. Музиканти поводились, як і належне на фестивалі – з повним розумінням того, що головне дійство зараз відбувається не на сцені. Закручуються жорна, відбувається слем.
Далі через негоду на кількох сценах скасовують виступи. Всі намагаються сховатись під накриттям. Ми й далі в А38 – за кілька хвилин на сцені з’являться французи “С2С” – один з небагатьох виступів на цей день, який для себе відмітили ще до початку фестивалю.
Sziget – вже не той. Отак одразу після останнього концерту головна сцена майже наполовину розібрана. Бари, які тиждень годували і поїли тебе всім на світі тільки б тобі вистачало грошей, миттєво спорожніли і сяють пустими холодильниками. Островом гуляє дух легкого вандалізму – забирай скільки зможеш, непомітно пронести через охорону. Я чула історії про те, як саме в ніч закінчення фестивалю відбуваються найвідчайдушніші гулянки, влаштовують перегони на сміттєвих контейнерах, а власники фуд-траків, задоволені надприбутками – розливають боргач безкоштовними ріками.
Більше про п’ятий день фестивалю читайте тут.
Катя Маріаш, Varosh
Фото: Віталій Маріаш, Sándor Csudai (фото Роббі Вільямса)