Вже неодноразово збирався написати про сучасну закарпатську музику, тобто про її відсутність. На сьогоднішній день можу назвати тільки один музикальний колектив, що грає власні композиції на належному рівні.
Це гурт 4исла з Ужгорода. Не без недоліків, звичайно на мій погляд, але це вже той рівень, з яким не соромно вийти на сцену і не соромно в кінці концерту покинути її. Бо їхня музика не сподобається тільки тим, кому до вподоби інші музикальні жанри. Та й вони не скажуть нічого поганого про колектив. І якщо прийняти до уваги, що хлопці власними композиціями спроможні наповнити повноцінний концерт, то вони взагалі поза конкуренцією!
Ще що маємо? Декілька колективів з явним бажанням щось донести слухачам своїми віршами, але з східняцькою сверблячкою у пальцях зробити це обов’язково з гітарою в руках. Як кінцевий результат – ані вірш, може й непоганий, ані музики, навіть супер популярний ля-мінор не врятує ситуацію. Інші, маючи гроші на круті інструменти, апаратуру, намагаються заграти чиїсь композиції. На щастя, далі підвальних репетицій з пивом вони не виходять. Хтось просто вважає це модним, або просто побути на сцені з гітарою заради ави для Вконтакте) А де ж музика?
В чому причина? Невже наш край такий скупий на таланти? Та ні, вони є у нас! Але вимушений привести приклад з народної музики, коли на Закарпаття повинен приїхати австрієць, почути нашу самобутню, автентичну музику і зібрати відомий на всю Європу колектив. Так, я про Гудаків, котрі більше потрібні європейцям, ніж нам. Та й нам тільки для того, аби понтанутися на весіллі.
Де та людина, що спроможна зібрати життєздатний музикальний гурт? Як не дивно, наші багатії можуть утримувати свої футбольні команди дворового рівня, змагаючись між собою вмінням домовитися з суддею, а на мистецтво грошей не вистачає. Чому б не позмагатися у цій галузі? В кінці кінців справа може навіть принести неабиякий прибуток. Правда, тут свої ризики, враховуючи музикальні вподобання наших «гаманців», Ужгород може перетворитися на європейську столицю шансону, упаси Боже!)
І на кінець… Знаю, у багатьох виникне питання, чому ані слова про Рокаш?) Ну про них і так багато пишуть, ще може щось не те скажу…
Карл Смутко, для Varosh.com.ua
