Про намір реставрувати фрески Горянської ротонди на Закарпатті говорять багато років — востаннє медіа писали про це в 2021. Донині вдалося відновити лише зовнішню частину храму: замінили покрівлю, оновили купол і стіни, відкрили боковий і додатковий входи до ротонди, а ще — знайшли під час розкопок стіни, які оточували церкву. Ці роботи тривали чотири роки.
Поки середньовічні розписи чекають турботливої руки, Іван і Леонід Ілько взялися за унікальний проєкт — оцифрування фресок. Завдяки їхній роботі майбутні реставратори зможуть отримати підказки з минулого, а мистецтвознавці, історики і туристи матимуть можливість якнайкраще вивчити зображення.
Леонід та Іван Ілько
Мистецтво на перетині віків
Горянська ротонда, відома також як Церква Покрови Пресвятої Богородиці, є видатною архітектурною пам’яткою не лише для України, а й для Центрально-Східної Європи. Ця кругла церква відзначається особливим дизайном і зберігає один із найбільших комплексів стінопису XIV століття. Перші згадки про зображення у цій церкві з’явилися в 1879 році, що стало початком наукових досліджень. Фрески, які прикрашають стіни ротонди, різного віку.
Найдавнішими є зображення святого Юрія-Змієборця, які датуються XIII або початком XIV століття. Тоді як найбільш цінні роботи з ознаками проторенесансу відносять до другої половини XIV століття. Останні фрески — з готичними рисами — були створені в XV столітті.
Протягом реставраційних робіт у 1911-1912 роках вдалося виявити багато фресок, а в 1932 році, коли храм перебував під контролем Чехословаччини, проводилися нові відновлювальні роботи. Після закриття церкви у 1959 році будівля стала частиною Закарпатського краєзнавчого музею, а з 1960 по 1962 роки спеціалісти з Києва виконали наступну реставрацію. Останні дослідження та консерваційні роботи відбулися в 1992-1994 роках.
Горянська ротонда
Сьогодні живопис Горянської ротонди є важливим об’єктом для вивчення образотворчого мистецтва Середньовіччя. Останнім часом інтерес до цієї пам’ятки зріс не лише серед туристів, але і серед науковців і мистецтвознавців.
“Церква неодноразово перебудовувалася, реставрувалася. Коли змінювалася конфесія, змінювалася й форма будівлі. Були випадки, коли не вистачало місця для престолу, і змінювали стіни. На жаль, старих фресок збереглося небагато. Ми вирішили, що оскільки наша діяльність пов’язана з цифровими технологіями та спадщиною, ротонда стане чудовим об’єктом для нашого дослідження”, — говорять брати Ільки.
Співпраця науки, технологій і держави
“Особисто для мене цей проєкт має глибокий сенс, — говорить Іван Ілько. — Я є аспірантом Львівської національної академії мистецтв, і моє наукове дослідження стосується теми культурної спадщини. І перенесення фресок Горянської ротонди в цифровий простір є проміжним результатом більшої наукової праці, зосередженої на пошуку нових шляхів репрезентації нашої спадщини”.
“Закарпаття завжди було перехрестям культур, і Горянська ротонда це відображає. Цей об’єкт культурно-сакральної архітектурної спадщини України має зв’язок з європейськими країнами та європейською традицією”, — додає Леонід.
Концепція проєкту виникла декілька років тому, і весь цей час брати вдосконалювали її та шукали можливості втілити.
“Ключовим елементом у реалізації цього проєкту стала підтримка Українського культурного фонду (УКФ). Фінансування дозволило провести роботу не по-аматорськи, а на високому рівні — задіяти професійних підрядників, які допомогли отримати правильний із технічної точки зору результат. Проєкт вийшов за межі простої оцифрації та став основою для створення комплексного культурного продукту.
Коли йдеться про впровадження цифрових технологій, існує три рівні: цифровізація, діджиталізація і діджитал-трансформація. Конкретно цей проєкт зосереджувався на другому рівні, тобто діджиталізації, і був кроком до діджитал-трансформації.
Головна сторінка сайту проєкту “Горянська ротонда. Цифровий вимір”
Під цим мається на увазі не просто оцифровка і відображення через інтернет або якісь електронні носії, а створення нового досвіду для споживача. Зміна парадигми і його взаємодії з культурною спадщиною, яка існувала до цього лише фізично.
Тобто наш продукт створює можливість по-інакшому через цифру сприйняти те, що є в реальності. І він тоді нівелює фізичні обмеження, зріст людини (і взагалі біологічне тіло), а також архітектурні обмеження. Бо ми забезпечуємо можливість побачити те, чого не можна побачити без цього”, — пояснює Леонід Ілько.
Він переконаний, що не менш важливим фактором, який дозволив проєкту втілитися в життя, стало поєднання компетенцій. Леонід спеціалізуються на маркетингу та менеджменті творчих проєктів. А Іван — дизайнер віртуальних середовищ: у 2019 році він створив гру-реконструкцію Невицького замку XVI століття для дипломної роботи в університеті Копенгагена.
“Наш проєкт не обмежується лише створенням цифрової копії ротонди. Він включає створення вебсайту, де будуть представлені історичні довідки, високоякісні зображення фресок, 3D-моделі та інші матеріали, які стосуються цієї унікальної пам’ятки, — говорить Леонід, показуючи напрацювання. — Ми розширили ідею так, щоб ротонда могла бути доступною не лише для вузького кола дослідників, а й для широкої аудиторії — як української, так і міжнародної. Це особливо важливо в контексті сучасних викликів, коли фізичний доступ може бути обмеженим або навіть неможливим.
Оцифрування дасть змогу детально вивчати фрески, які є надзвичайно важливими як з історичної, так і з художньої точки зору. Ми прагнемо забезпечити збереження зображень на багато років уперед, оскільки їхній фізичний стан погіршується з часом. Оцифровані зображення фресок дозволять реставраторам та історикам мистецтва детально працювати з матеріалом.
Завдяки оцифруванню фрески можна побачити в дуже високій роздільній здатності — настільки, що їх можна було б навіть надрукувати в натуральну величину. Крім того, їх можна було б відтворити за допомогою 3D-принтера.
Фрагмент зображення Христа-Вседержителя у центральній апсиді
Сайт побудований так, що користувач зможе отримати доступ до багатого архіву інформації про ротонду. У цьому проєкті дуже важливою є співпраця з місцевими експертами, мистецтвознавцями та істориками, які допомогли нам краще зрозуміти історичний і культурний контекст. Наразі вже працює веб-версія.
Тексти для сайту підготував Михайло Приймич — доктор мистецтвознавства, в.о. ректора Закарпатської академії мистецтв. Спеціалізованим перекладом англійською займався його колега і також мистецтвознавець Михайло Сирохман. Із часом, можливо, ми додамо переклади й іншими мовами, щоб зробити матеріали доступними для міжнародної спільноти”.
Однією з ключових переваг проєкту є використання найновіших технологій оцифрування, які дозволили зберегти зображення в максимально можливій роздільній здатності. У результаті вийшла детальна тривимірна модель, яка дозволить дослідникам і туристам взаємодіяти з об’єктом у цифровому середовищі.
“Ця робота також дозволяє вивчити фрески у тих деталях, які були недоступні для відвідувачів раніше. Наприклад, деякі з фресок знаходяться надто високо або їхні деталі заховані через особливості архітектури, — пояснює Леонід. — У цифровій версії можна буде легко розглядати ці елементи в зручному форматі”.
Також важливим елементом є збереження кольористики фресок у високій роздільній здатності, що є суттєвим для дослідників, реставраторів та істориків мистецтва.
Ми три рази міняли камери
Ротонда — це не просто історична будівля, але й місце, яке має велике значення для місцевої релігійної громади. Завдяки цифровому простору тепер можна буде побачити фрагменти фресок у алтарній частині — яка є недоступною для туристів і прихожан.
Реалізація цього проєкту стала справжнім викликом, згадує Іван:
“Із доступних рішень (які вже хтось практикував, – ред.) було зробити зйомку полотном — це коли послідовно знімають пласкі фрагменти, а потім просто склеюють їх. А в нас ротонда, в якій усі стіни то випуклі, то хвилясті. І потрібно було придумати, як відтворити фрески, щоб їх можна було переглянути на комп’ютері як 2D-зображення. Щоб фрески були самодостатньою картиною, на якій не видно вигинів будівлі. У цьому, по суті, й полягає унікальність того результату, який зараз є.
Ці фрески — це можливість детально, з великою точністю, переглянути площинні розгортки об’ємного об’єкта. Ми не бачили, щоб хтось раніше в Україні це робив.
А взагалі ми стикнулися з багатьма технічними труднощами, які доводилося вирішувати під час роботи. Наприклад, у процесі оцифрування були проблеми зі з’єднанням даних лазерного сканування та фотографій. Виникали деформації, які доводилося коригувати вручну, а також були труднощі з освітленням. Освітлення в ротонді достатньо мало, тому ми використовували додаткові лампи та спалахи, але навіть це не завжди працювало ідеально.
Зате проєкт надав нам можливість випробувати нові підходи в оцифруванні культурної спадщини. Наприклад, ми використовували кілька різних способів комбінації лазерного сканування та фотограмметрії.
Однак ці технології також вимагали багато часу на обробку отриманих даних. Щоб створити точну модель фресок, ми використовували спеціальні програми та алгоритми, які, проте, часто не були адаптовані для таких складних завдань. Довелося розробляти чимало нових технологічних рішень, які раніше не застосовувалися в такому контексті. Часом мені здавалося, що я латаю дірки на кораблі малярною стрічкою. При цьому свою малярну стрічку я ще й винаходжу сам, бо її ще не придумали”.
Майбутнє для минулого
Оцифрування культурної спадщини — це не лише складний технологічний процес. Це також інституційний і культурний виклик, який вимагає співпраці багатьох наукових і технічних експертів. Проте цей поступ важливий, щоб майбутні українці та українки мали доступ до культурного надбання, яке збереглося донині. Тож брати Ільки планують і надалі працювати в цьому напрямку:
“Ми плануємо продовжувати роботу над цим проєктом. Зокрема, хочемо додати більше матеріалів, розширити сайт і залучити міжнародну спільноту до обговорення та дослідження. Ротонда має величезний потенціал стати не лише національним, а й міжнародним культурним об’єктом.
За допомогою сучасних методів ми змогли не лише зберегти унікальні фрески, але й зробити їх доступними для широкого загалу. Це особливо важливо в умовах, коли багато об’єктів культурної спадщини знаходяться під загрозою.
Ми сподіваємося, що цей проєкт стане гарним поштовхом до ширшого використання цифрових технологій у сфері збереження спадщини. Ротонда — це унікальний об’єкт. Але в нашій країні багато неймовірних об’єктів, і всі вони потребують уваги та захисту”.
Відвідати цифровий простір Горянської ротонди: rotunda.digital
Проєкт “Горянська ротонда. Цифровий вимір” реалізовано за підтримки Українського культурного фонду.
Катерина Майборода, Varosh
Фото: Віталій Маріаш, Іван Ілько
*на правах реклами
Читайте також: 7 переваг гідропоніки: чому закарпатська сіті-ферма вирощує салати без ґрунту
Не пропускайте цікаве з життя Закарпаття! Читайте більше в наших соцмережах — Facebook та Instagram.
