Робити список фільмів для перегляду на новорічні свята – означає навіть опосередковано нав’язувати комусь свою думку, та ще й "на вкус и цвет – товарища нет". Але з іншого боку, можливо комусь мій рекомендаційний лист допоможе пізнати кіно цікаве, та й по духу можливо святкове. Хоча, деякі стрічки не мають ніякого відношення до зими.
Оминаючи всі частини "Одного вдома" та "Іронію долі" у першу чергу пораджу на цей період будь-яку роботу режисера-фантаста Тіма Бартона. А конкретно можна зупинитись на "Крупній рибі" (2003). Події картини мають якусь казкову атмосферу, характерну новорічним святам. Сюжет такий – помирає батько, на смертному одрі він розповідає синові про свої найкращі молоді роки, коли він пішов у далекі мандри і що на цьому шляху йому довелось побачити.
Продивившись чверть кінополотнища починаєш розуміти, що старий прибріхує місцями, але то і не має значення, бо власне подорож настільки захоплююча, що не має часу для звинувачення у неправдоподібності. Тут і відьми з оком, яке покаже твою смерть, і велетень-людожер, низенький власник цирку, що трансформується в чорного пса і багато чого дивного. Одним словом казка, і не тільки для дітей, а й для дорослих, можна дивитись великою файтою. Кіно сміливе і фантастичне, може надихнути вас після перегляду на якусь роботу або ж просто підніме настрій. Головна роль за Єваном МакГрегором.
"Щасливого Різдва" (2005)
"Війна війною, а обід за розкладом" – можна було б це гасло зробити основним рекламним салоганом для стрічки "Щасливого різдва". 1914 рік, Перша Світова. Холодно, страшно і навколо свистять кулі, йдуть бої між німцями, шотландцями та французами. Їхні окопи зовсім поруч, кожного дня вони бачать смерть і ненавидять свого ворога. Та напередодні Різдва солдати залишили зброю в окопах і вийшли один до одного, щоб обмінятись цигарками, поділитись шоколадом, випити шампанського і кави, а також показати один одному фотографії своїх жінок, що десь далеко від них. Таке дійсно було в історії. Відповідальність за такий проступок взяли на себе лейтенанти трьох сторін, хоча подібний вчинок ніколи б не дозволило командування згори, і проблеми потім були у всіх. Головний меседж – у будь-яких обставинах треба залишатись людиною. Серед цікавих акторів фігурує Даніель Брюль та Даян Крюгер.
"Поганий Санта" (2003)
Комедія. Дійсно смішна. В першу чергу фільм тримається на акторській грі Білі Боб Торнтона, він і є той самий "поганий Санта" – алкоголик, туніядець, злодій, бабій і пройдисвіт. Він має на меті пограбувати магазин, і не один, через це і береться за роботу Санта Клауса. Вдень до нього черга дітей, що сідають на коліно і замовляють собі щось на Новий рік… серед цих дітей буде і товстячок, який змусить своєю вірою в добро дещо змінити життя головного героя. Дітям не раджу "Поганого санту", хоча б через те, що лайливе "FUCK!" в різних варіаціях звучить у картині 147 раз. А дорослі посміються від душі.
"Щасливого Різдва містер Лоуренс" Нагіса Ошима (1983)
Військовий епос про людяність, хоробрість і власне про Другу Світову війну, без бойових дій. Події відбуваються на території в’язниці для полонених десь в Японії. Полонені англійці відчувають на собі тортури імперіалістів, які намагаються остаточно вбити в них відчуття гідності і справедливості, та ніхто не хоче ставати ганчіркою в руках тиранів. Головний герой, роль якого виконав Девід Боуі, не визнає своєї провини у бойових діях, адже це такий час, і він солдат, за це його буде закопано по голову у пісок, удари батогом і багато чого в цьому дусі. Головним антагоністом молодого Боуі є надзирач в’язниці, роль якого виконав Рюікі Сакамото, що написав дуже проникливу музику до кіна, її можна вважати різдвяною, хоча назва стрічки лише опосередковано торкається теми Рідзва, це свято забороняли святкувати полоненим.
У 2013 пішов з життя режисер Нагіса Ошима, можливо і тому я раджу це кіно до перегляду. Як і інші роботи майстра, який завжди намагався поєднати культурний світ заходу та сходу.
"Морозко" (1964)
Жила-була добра дівчинка Настенька, зла мачуха змушувала її багато працювати. Одного разу навіть відправила її в ліс, щоб та і зовсім замерзла і не повернулася. В тому зимовому лісі жив хлопець Іван, якого лісний чаклун перетворив на ведмедя. І Насті, і Іванові треба пройти багато випробувань, перш ніж їхні долі пересічуться. Допоможе їм добрий Морозко. Радянські казки давно відійшли у минуле, хоча свого часу збирали біля блакитних екранів телевізорів глядачів не тільки Радянського Союзу, а і за кордоном. Стівен Спілберг і Стенлі Кубрік захоплювалися спецефектами, які робили в своїх картинах Александр Роу та Птушко.
"Велика краса" (2013)
Я не бачив цього кіна, але знаю, що воно не має ніякого відношення до зимових канікул. Проте я буду його дивитись саме в святковий час. Це буде мій камбек до літа і Одеського кінофестивалю, де "Велику красу" показували, але довелось пропустити перегляд, через щось більш важливе. Дехто жаліється, що кіно досить скучне. Та для мене, те що потрапило в основну програму "Канн" ніколи не може бути таким, та й Соррентіно – режисер, якого я лише буду відкривати для себе. А картина про чоловіка, який святкує своє 65-ліття. Він письменник, що живе в Римі. Саме зараз герой переглядає своє життя, основні цінності свої, та людей, що його оточують. Критики в один голос порівнюють цю роботу з "8½" Федеріко Фелліні. Цей фільм протистояв "Життя Адель" в боротьбі за канське золото і поступився, та все ж з цих двох стрічок, які я не бачив впершу чергу подивлюсь "Велику красу".
Олексій Уманський, Varosh
