Нещодавній скандал з угорськими шпигунами на Закарпатті нагадав подібні ситуації в минулому, зокрема, пов’язані з проросійськими силами. Русофільство мало давнє коріння у краї. В ХІХ столітті його сповідували представники так званого “будительства”, які вважали російську імперську культуру єдиною противагою мадяризації. У міжвоєнній Чехословаччині русофільство ще більше зміцнилося, адже і чехи, і словаки із симпатією ставилися до всього російського від часів боротьби з німецькими та угорськими впливами в колишній Австро-Угорщині.
Польський слід у закарпатській політиці
На Закарпатті русофільські сили в 1920-1930-х роках знайшли особливо сприятливе середовище, адже тутешнє населення ще тільки проходило період національного самоусвідомлення. Головним конкурентом проросійських сил у краї стали українські організації та партії, на чолі який стояла “Просвіта”. Боротьба між цими двома напрямками була такою запеклою й всеохопною, що третя орієнтація – “тутешняцька”, яка проголошувала окремий шлях – виявилася на маргінесі. Натомість українство з кожним роком охоплювало дедалі ширші маси, особливо серед молоді, і врешті-решт у 1938-1939 роках здобуло політичну перемогу у вигляді Карпатської України.
Крим в уяві та на мапі. Розмова з кримським караїмом Езрою Пастором
Однак популярність русофільських сил у тодішній Підкарпатській Русі трималася не лише на будительських традиціях та симпатіях православної церкви. На відміну від українства російський напрямок мав зовнішнє фінансування. Про це, зокрема, свідчить двотомник “Карпатська Україна в документах Другої Речі Посполитої”, виданий Українським католицьким університетом наприкінці минулого року.
Двотомник “Карпатська Україна в документах Другої Речі Посполитої”
Дослідник Олександр Пагіря опублікував в українському перекладі понад півтисячі документів, які виявив у польських архівах. Сенсацій там можна відшукати чимало, але найцікавішими є звіти і донесення Міністерства закордонних справ Польщі у 1938-1939 роках (саме цей період охоплює згадана праця).
Таким чином стало можливим прочитати те, що ще донедавна пильно ховалося від сторонніх очей. Однією зі своїх головних болячок довоєнна Польща вважала “українське питання”, адже після Першої світової війни в її складі опинилися значні українські терени з мільйонами українців. Тому боротьба з українським впливом у світі ставала однією з нагальних завдань польського МЗС.
Як польського агента “доктора Русинського” передали угорцям
Оскільки в Чехословаччині український рух за кордоном був чи не найсильніший, поляки почали вести в цій країні власну гру, поставивши карту на русофілів, які виступали природними ворогами “мазепинців”. Через свої дипломатичні установи польські дипломати налагодили зв’язок із одним з найвідоміших закарпатських проросійських діячів Степаном Фенциком, який очолював на той час потужне “культурно-просветительное Общество имени Духновича”, що конкурувало з українською “Просвітою”, а згодом створив і власну Російську національно-автономну партію (РНАП).
Степан Фенцик
Поляки надавали “доктору Русинському”, як назвали для конспірації свого агента Фенцика, солідні суми грошей, на які він видавав пресу, утримував штат помічників і партійців, а головне — провадив у потрібному напрямку політичну діяльність. Доходило до того, що поляки навіть писали йому тези промов, редагували статті.
Свято Міри в Лазещині і шлях до відродження вівчарства: репортаж з полонин
Не дивно, що чехословацька влада запідозрила Степана Фенцика в занадто великій прихильності до сусідньої держави, яка не виявляла доброзичливості до Чехословаччини. І в 1935 році заарештували його за підозрою в роботі на чужі спецслужби. Врятували з-за ґрат “доктора Русинського” вибори, на яких його заочно обрали в парламент, надавши депутатської недоторканності.
Оскільки згаданий збірник охоплює лише два останні роки існування міжвоєнної Чехословаччини, діяльність польської агентури протягом тривалішого часу тут не відображено. Але для розуміння суті процесів достатньо і тих документів, що наведені.
28 червня 1938 року Представництво Республіки Польщі у Празі направляє до Варшави цілком таємного листа, де пропонує розірвати стосунки із Степаном Фенциком через поразку його партії на останніх виборах. Поляки нарікаються на “вічні конфлікти між Фенциком та Бродієм” (Андрій Бродій — ще одним місцевий русофільський лідер), через що русофільські “обидві автономістські партії не зібрали навіть 30% голосів виборців”. Польське МЗС було розчароване таким не ефективним вкладенням власних коштів.
Листівка часів угорської окупації. З архіву СБУ
А тому посланник Польщі “уважає за доцільне кардинально змінити характер нашої участі в цих справах. На мою думку, найближчим часом Фенцика належить усунути від справ і всю відповідальність за стан справ на Русі перекласти на Угорщину”. Адже Будапешт фінансував альтернативну русофільську партію — “Автономний Земледельский Союз” (АЗС) на чолі з тим же Андрієм Бродієм.
Далі посол пише: “На практиці усунення Фенцика уявляю собі так: Фенцик отримує відразу дво- або тримісячну дотацію, при тому йому можна пообіцяти протекцію Угорщини, якщо він забажає. Угорцям ми повідомили б про нашу відмову надалі підтримувати РНАП і передали б їм Фенцика… Вважаю, що в Угорщині Фенцик був би все-таки бажаною особою з огляду на те, що здібностями та агітаторською майстерністю він перевищує не лише Бродія…”.
13 липня 1938 року польський консул в Ужгороді таємно повідомляє посла Польщі в Празі про свою зустріч зі Степаном Фенциком: “Я мав довгу розмову з Русинським, під час якої поінформував його щодо прийнятого принципового рішення про ліквідацію РНАП, і сказав, що цю ліквідацію він має здійснити так, як уважатиме за потрібне. Ця несподівана для Русинського звістка спершу викликала в нього справжню паніку і сильну істеричну реакцію. Спершу він не хотів і чути про зміну політичної орієнтації…”.
Якщо жінка хоче стати військовою – її не зупинити: історії п’яти захисниць із Закарпаття
Однак, опинившись без польської фінансової підтримки, Степан Фенцик зробив так, як йому порадили нещодавні господарі: став угорським агентом і взяв найактивнішу участь в окупації Карпатської України.
Степан Фецик – “вже відпрацьований матеріал”
З чим було пов’язане бажання поляків розлучитися з довговічним агентом впливу? В донесенні за 13 жовтня 1938 року зазначено:
“Степан Фенцик від 1932 року є рупором нашого МЗС і головою русофільської партії (РНАП), яку сам і створив… Особа багато разів скомпрометована і непопулярна… Русофільський рух створений штучно, не має особливих перспектив на майбутнє”.
У листі за 14 січня 1939 року польський консул у Карпатській Україні характеризує Степана Фенцика ще категоричніше: “Безперечно, це вже відпрацьований матеріал”.
Степан Фенцик мав агентурне псевдо доктор Русинський
У пам’ятній записці про український рух на Підкарпатській Русі, підготовлений польською розвідкою, зазначено: “Загальновідомо, що діяльність куртяківців (АЗС Андрія Бродія) була інспірована з Будапешта, а фенциківців – з Варшави. Разом обидві партії репрезентували понад 30% руського населення”.
Однак Фенцик до кінця не хотів покидати щедру руку своїх колишніх утримувачів. З угорцями йому було далеко не так комфортно, тому весь час пропонував відновити “співпрацю”. І навіть 25 березня 1939 року надіслав міністру закордонних справ Польщі вітальну телеграму з нагоди угорської окупації Карпатської України, яку назвав “визволенням”.
Кавування по-закарпатськи у ветеранській кав’ярні Gato: історія Михайла Кузьми
Доля цього політика, який змінював орієнтації, залежно від фінансування, сумна. Закарпатські русофіли швидко розчарувалися в політиці Угорщини, яка так і не надала обіцяної автономії краю.
Як зазначає у рапорті 12 квітня 1939 року польський консул з Ужгорода, Степан Фенцик “будучи позбавленим субсидій від Польщі, шукає їх у Німеччині та в Празі, і там їх отримує… Ця група явно перебуває під впливом Німеччини, одержує інструкції та гроші і створює власні організаційні структури на кшталт націонал-соціалістичних, причому на роль фюрера поряд з Фенциком дедалі сміливіше висувається Ковач. Цим можна пояснити, чому Фенцик останніми днями знову намагається налагодити контакти з нами”.
Прогноз поляків виявився точним: Степан Фенцик став провідником “русских фашистов”, чим хизувався у своїй пресі вже після того, як самої Польщі не стало у вересні 1939 року.
Вітання Степана Фенцика, депутата угорського парламенту, російським фашистам
Щоправда, його власному краху довелося чекати недовго: у 1946 році він був засуджений до смертної кари за колаборанство з окупантами. Точне місце його поховання в Ужгороді, як і постійного конкурента за русофільську булаву Андрія Бродія, так і не встановлено.
Ось такий сумний кінець “доктора Русинського”, про якого ще 13 червня 1939 року польський консул в Ужгороді зазначав: “Кар’єра Фенцика, здається, наближається до завершення”.
Якщо вам подобається те, що робить команда Varosh — підтримай нас донатом тут.
Олександр Гаврош для Varosh
- Резиденція Горище у гірській Латірці на Закарпатті: як режисерка перетворила втрату на простір сили й відновлення
- Як Роман Шухевич-«Щука» тричі березневу Тису перепливав
- Як ветеранам повернутися до цивільного життя й роботи: досвід Семена Махліна
Не пропускайте цікаве з життя Закарпаття! Читайте більше в наших соцмережах — Facebook та Instagram.
