Ідеї

Як самостійно поїхати в Стамбул: планування, бюджет, емоції

4 Травня 2021 1 013

Стамбул ніколи не був моєю мрією. Зате про нього мріяла моя подруга, яка два роки натякала, аби ми врешті поїхали. Все остаточно вирішили карантин і жагуча потреба першої саме закордонної відпустки в ці невизначені часи. Тож ми пірнули в останній вагон: за кілька днів утрьох спонтанно все вирішили і спланували на другу половину квітня, забронювали авіаквитки, готель, сформували логістику. Попри те, що країна якраз опинилася на другому місці за поширенням ковіду в світі, там почався локдаун і ми боялися, що Туреччину взагалі закриють від туристів, тож легко могли залишитися без відпустки і коштів на літак/готель/страховки.

Та все склалося: ми поїхали пожити в Стамбул на 8 днів, і навіть цього було замало, аби все побачити. Проте тижня цілком достатньо, аби відчути місто. У цьому тексті розкажу про планування, бюджет та емоції. Пишу цю статтю, щоби для себе зберегти наш Стамбул і мати готову інструкцію для наступної подорожі. І дуже раджу не зволікати і їхати! Тим паче, поки ще мало туристів. І весна, з її грайливим теплом, пустотливим вітром, першими квітами. Ніколи-ніколи не відмовляйте собі у весняній відпустці, коли все прокидається і ви готові до новизни.

Дорога

До Стамбулу зручно летіти зі Львова авіакомпаніями Turkish Airlines або лоукостом Pegasus Airlines. Ми обрали останній. Квиток можна купити як за $15, так і за сотню в один бік, ніколи не знаєш, що запропонує лоукост. Ми хотіли побачити Стамбул саме в квітні, в період цвітіння тюльпанів, нам випали квитки за $113 у два боки.

Важливо: бронюйте квитки на англомовній версії сайту. Кажуть, російськомовна може глючити.

У вартість найбюджетніших квитків включено ручну кладь – це місткий рюкзак або невеличка валіза. У вас ще може бути бананка, а ось дамську сумочку змусять запакувати в рюкзак, врахуйте це (її можна буде витягти після секюріті-контролю). У Львові нам сказали сховати сумочки, а дорогою назад уже ніхто нічого не питав. Потребуєте додатковий багаж? Тоді оплатіть його онлайн, адже в аеропорту буде дорожче.

Якщо ви ще не їздили лоукостами, то зверніть увагу на рідини – для ручної кладі вони всі мають бути запаковані в ємностях до 100 мл, інакше їх вилучають. Зате потім можете купити косметику в Duty free і вільно пронести її на борт.

За сім днів до вильоту починається онлайн-реєстрація, можете самостійно зареєструватися на рейс на сайті Pegasus або в мобільному застосунку. Дорогою назад, в аеропорту Стамбулу, можете самотужки роздрукувати посадкові талони в спеціальних апаратах, це також скорочує час у чергах.

Бюджетний і комфортний варіант дістатися із Ужгорода до Львова: блаблакар. До 300 грн із особи заплатите за дорогу до аеропорту. Перевізники пропонують також індивідуальні трансфери, наприклад, від 1500 грн до $120 із трьох осіб.
Врахуйте, що на блаблакарі можуть відмінити поїздку за 1,5 години до виїзду, але до Львова завжди є безліч варіантів. Якщо бронюєте за годину до виїзду, водій телефоном може назвати вищу ціну.

Дорога з аеропорту в готель

У Стамбулі є два аеропорти: İstanbul Havalimanı та Sabiha Gokcen. Pegasus літає до Сабіхи, за 45 км від центру міста. Приліт о 21.40, тому ідеально їхати на таксі. З таксі все доволі прозоро. Можете спокійно стопнути жовте авто в аеропорту. Пам’ятайте: ціна посадки – 5 лір, за кожен кілометр – 3,5 ліри. Відразу скажіть водієві, що ви в курсі тарифів і попросіть чітко назвати ціну.
Наш готель Sphendon запропонував нам трансфер. 30 євро – для 4 осіб. Якщо в обидва боки – то 50 євро. Це оптимальніше за таксі, велике авто, вода в салоні для всіх пасажирів.

Документи

З 15 травня Туреччина обіцяє скасувати ПЛР-тест. Ми робили тести в лабораторії OneLab в Ужгороді. Дуже зручно, адже в понеділок, о 8.00, здали тест, о 13.00 – результат, о 14.00 – результат англійською, на фірмовому бланку. У вівторок ми вилітали.

Щодо страховок, то неодмінно купуйте таку, яка покриває лікування від ковіду. Страховки перевіряють, тому не нехтуйте ними.

Також для в’їзду в країну слід отримати індивідуальний HES-код. Для цього за 72 години до прильоту заповніть анкету на сайті Міністерства охорони здоров’я Туреччини. Хес-код роздрукуйте і завжди майте з собою, адже без нього не сядете на літак, не поселитеся в готель, не зможете оформити свій проїзний квиток, код у музеях і навіть у МакДональдзі.

Житло

Услід за Андрієм Любкою ми обрали готель, про який він написав у фейсбуці. І це було чудове рішення. Готелі в Стамбулі – смішні гроші. Ми зупинилися в Sphendon, район Sultanahmet в історичному центрі Стамбула, розташований в європейській частині міста на мисі між бухтою Золотий Ріг, Босфорською протокою і Мармуровим морем. Район є історичним центром міста, найдавнішим акрополем і першим пагорбом Другого Риму. У 1985 році історична частина була занесена в список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Тут розташовані видатні пам’ятки світової архітектури: Ая-Софія, Блакитна мечеть, Палац Топкапи, Цистерна Базиліка та інші. Район тихий і малолюдний, готельно-ресторанний, з бруківкою. Близько до трамвайної зупинки, але трохи далеко від метро. Всі готелі – маленькі  й милі, неначе мотелі.

Varoshstambul (72)

Готель Sphendon – пряниковий, домашній, ти неначе в гостях у аборигенів, команда щиро допомагає. Чотири поверхи, без ліфту, інтер’єр відгомінно близький до прованського. Ми зустрічали ранки з кавою на руфтоп-терасі, з морським краєвидом.
Сніданки щодня однакові, але смачні. Є доступ до чистої питної води, чаю та кави.

Ми подорожували в період Рамадану, тож о четвертій ранку нас ніжно будили мечеті. Але в цьому ж своя медитація.

Громадський транспорт

У Стамбулі повсюди розташовані жовті апарати, де купите собі проїзний квиток і поповнюватимете його. Біля автоматів часто крутяться менеджери, як вони себе називають, тож на почату допоможуть розібратися. Картка коштує 10 лір. Її необхідно зареєструвати з вашим паспортом та хес-кодом, у цьому допоможе менеджер готелю. Тільки після цього буде змога поповнювати квиток. Це можна робити тільки лірами, нема опції карткою як у європейських столицях. Апарат не видає решту. Кожна купюра – це нова транзакція. Прикладаєте картку до зчитувача, на екрані з’являється ваш баланс, вкладаєте купюру і картка поповнена. Хочете на більшу суму, то заберіть картку і зробіть все з початку.

Проїзний діє на всі види транспорту: метро, трамвай, автобус, електричку, фунікулер та пароплав через Босфор. Якщо обираєте дві подорожі одна за другою, то наступна коштуватиме дешевше. У середньому проїзд вартує 3,5 ліри, електричка – 8 лір, найдорожче — це 10 лір за півторагодинну мандрівку на найвіддаленіший із Принцових островів – Бююкада.

Під час локдауну у вихідні метро було зачинене, а трамваї курсували значно рідше. Проте можна легко на таксі, воно вартує дешевше ужгородського. 7 км ми проїжджали за 20 гривень з особи.

Гроші

Краще мати при собі ліри. Курс в обмінниках повсюди трохи різниться. 1 ліра – це орієнтовно 3,5 гривні.

Інтернет пише, що неодмінно варто шопитися на історичному Grand Bazaar або на Єгипетському. Там до тебе постійно гукають, пригощають ласощами, чаєм і кавою, але й ціни щонайменше вдвічі вищі, ніж у нетуристичних місцях. У цьому й проблема, в Стамбулі ніде нема цін, продавці неначе з голови їх беруть. Тому торгуйтеся. Завжди. В азіатській частині міста ми купували олію чорного кумину за 18 лір, а в європейській уже казали: 36. Ми кажемо: ми ж купували за 18. На що продавець: а, окей, хай буде. Ціну готові скидати всюди, навіть у мобільному кіоску на колесах з їхніми фірмовими рогаликами.

Якщо вас цікавить ринок, то завітайте на базар Араста в районі Султан Ахмет. Там ніхто не верещить, нема цієї надокучливої нав’язливості, від якої кортить втекти. Туристів обмаль. Проте персонал люб’язний, щедро пригощає і ціни вдвічі нижчі.

До речі, про супермаркети і продуктові крамниці. У центральних районах на європейській та азіатьській частинах ви не побачите супермаркети. Як і продуктові крамниці чи аптеки. Тільки подеколи – фруктово-овочеву лавку. У магазинах ціни написані також ситуативно. За 8 днів ми так і не дісталися жодного супермаркету, мабуть, вони на окраїнах. Врахуйте, що наразі продуктові магазинчики зачиняються близько 19.00.

Що побачити

У Стамбулі постійно прямуєш угору: 900 м – угору, потім – ще 900. ;)) Відчуття немов ти в перманентному поході серед гір. Так, ми багато їздили різним транспортом і пливли Босфором, але й пішки проходили щодня щонайменше 20 км. Тому: не любите спорт – не їдьте в Стамбул.

Галатська башта, 61 м, 140 м н.р.м. Вхід: 30 лір.

 

Палац Топкапи, один із найвідоміших музеїв світу. Навіть якщо буде зачинений, територія також вражає. 

 

Парк Емірган. Тюльпани, тематичні алеї, музей, тюльпанове кафе. Величезна територія, вхід безкоштовний. 

 

Varoshstambul (25)

Фортеця Румеліхисар на пагорбах біля Босфору. Ми були в суботу, окрім нас було, може, четверо людей. Вхід: 25 лір.

Varoshstambul (26)

Балтійська атмосфера Стамбулу. Набережна біля фортеці Румеліхисар.

Мечеть Сулейманіє. Одна з найбільших у місті і відкриває дивовижну панораму. Саме тут знаходиться гробниця Сулеймана І та його дружини Роксолани. 

 

Varoshstambul (68)

Блакитна мечеть наразі на реконструкції.

Розкішна Ая-Софія.

 

Мечеть Ортакей та годинникова вежа Долмабахче.

 

Varoshstambul (5)

Сучасний район біля вежі Сапфір.

Вежа Сапфір, 54 поверхи, 200 м. Вхід: 45 лір.

 

Острів Бююкада, найвіддаленіший від Стамбулу один із Принцових островів, оточений Мармуровим морем. Пливти 1,5 години.  

Їжа

У Стамбулі всюди готують дуже смачно: в ресторанах, кафе, на вулиці. З власне турецької кухні найпопулярнішим є кебаб зі всілякого м’яса в різних варіаціях. Шашлик, стейк, котлетки, м’ясо в лаваші з овочами. Подають кебаб переважно з двома видами гарніру (картоплею та рисом або ж булгуром), салатом, рожевою капустою й трьома соусами. На берегах Босфору працюють кафе з морським напрямком, дуже раджу скуштувати рибу в лаваші.

У певних закладах подають компліменти, після яких уже ситий. Теплий лаваш, цадзикі, хумус, а також турецький чай із фісташковою пахлавою. Де неодмінно вам подадуть цю смакоту – це в затишній і дружелюбній ресторації Dubb Ethnic у районі Султан Ахмет. Навколо нас було безліч закладів, але майже щодня ми прямували на вечерю саме туди.

Dubb Ethnic

Страви подають за 10-15 хвилин. Ми з подругою інколи замовляли порцію м’яса на двох або забирали з собою, адже їжі дуже багато.

Щодо розрахунку, то нерідко чайові вже включені в чек. Також турецькі офіціанти дуже бентежаться, коли просиш окремий розрахунок. Для них це екзотика, тому вашій компанії буде ефективніше і швидше самостійно розібратися із оплатою.

Неодмінно варто завітати на кілька руфтоп-терас. Так, ціни вищі, але ж панорами розкішні. З ресторану Hamdi відкриються архітектура, Босфор та галас сучасного Стамбулу. А в En La Luna Terrace офіціанти вміють закликати чайок, тому знімете собі гарне відео годування пташок.

Varoshstambul (77)

З вікна ресторану Hamdi.

Varoshstambul (9)

En La Luna Terrace.

Вулична їжа також напрочуд смачна й дешевша втричі. Під час приготування кухар неодмінно вас чимось пригостить. Місцеві полюбляють пікнікувати в парках, як це заведено в європейських столицях і маленьких містах. Ми в Ужгороді якось повільно прямуємо до цієї чудової традиції.

Часто в місті видніються возики, де роблять фреш. Вручну, під пресом й дуже хутко мужчина готує фреш із маленьких червоних помаранчів та гранату. Фрукти в Туреччині направду смачні, тому дуже раджу балувати себе свіжовичавленим соком: апельсин-гранат або гранат-ананас. В Ужгороді такого не скуштуєш.

З морозивом – це така маленька атракція. Хлопчина жонглює і заграє з тим морозивом, тому можна зняти смішне відео, як вам подають морозиво. На найширшій торговельній вулиці Стамбулу – Істікляй – готують якісне морозиво і чавлять великі склянки фрешу. Скуштуйте.

Щодо цін, то можете класно поїсти і за 10 лір на галявинці, і за 20 в кафе, якщо з подружкою на двох, і за 40-50-70 лір.

Спиртне тут вартує дорожче, ніж, наприклад, в Австрії, Італії чи Швейцарії. Так собі вино – від 450 гривень за пляшку в магазині. Це коли в Італії просеко ріками за 2 євро за пляшечку. Власне турецький алкоголь теж коштує в межах імпортного.

Кава

Продавці на ринках залюбки пригощають кавою. Так смачно, коли вона з електричної турецької кавоварки, з молоком, корицею та кардамоном. Так, каву по-турецьки готують і з молоком також.

Подекуди чашка кави по-турецьки може вартувати 20 лір. Це, мабуть, задорого. Зате Старбакс тут більш бюджетний, ніж всюди в Європі, тож якщо любите цю милу інстаграмну банальність, то гайда. Є місця із кавою третьої хвилі. Наприклад, на вулиці Істікляй працює модна кав’ярня Espresso lab. Якщо ви цінуєте каву, то вам точно сюди. За 11.50 лір вам приготують ідеальне еспресо-макіато, яке не забути.

Varoshstambul (60)

Сувеніри

Додому можна придбати сухофрукти, в Ужгороді нема таких солодких і соковитих. Олію чорного сезаму називають панацеєю від усього, але уважно читайте рекомендації в інтернеті. Щодо рахат-лукуму, то не варто брати в коробках, адже він не найсмачніший, не надто презентабельний і його мало. Купуйте на вагу: розкішний, направду багатогранно-смачний, можете сформувати яскраве асорті для друзів. Дуже смачні гранатовий і яблучний чаї, варто брати на вагу.

Карантин

У Туреччині – строгий карантин, локдаун, комендантський час увечері та у вихідні. Проте це не відчуваєься і для туристів практично нема обмежень. Кілька разів перехожі гукали мені через дорогу натягнути маску на носа, а одна пані навіть бігла за мною. Інколи поліція зупиняє таксі і перевіряє, хто в салоні. Подеколи правоохоронці перевіряють речі.
Музеї, торгові центри, транспорт працюють. І кафе запрошували на тераси навіть під час комендантського часу у вихідні. Переважно всі туристичні й гастрономічні об’єкти працюють саме в європейській частині Стамбулу.

Коти

Не любите котів – не їдьте в Стамбул. Адже вони всюди. На ресепшені в готелі, з вами за столом у кафе, на трамвайній зупинці, в мечеті. При кожному об’єкті постійно мешкає щонайменше один чотирилапий. На кожному кроці – їхні хатинки й мисочки з кормом та водою. Вони завжди оточені увагою і мають їжу, але все одно бігтимуть за вами, а люб’язний офіціант з радістю віддасть ресторанного кота у ваш готельний номер.

Varoshstambul (33)

Кіт та його охоронці в мечеті Ая-Софія.

Якщо котам так добре в Стамбулі, тоді й не дивно, що людям – тим паче. Я ніколи не хотіла в Стамбул, але готова повернутися хоч відразу.

Евеліна Гурницька, Varosh

31 #
# подорожі # Стамбул # Туреччина