Відоме усім висловлювання Герберта Уеллса не втрачає своєї актуальності. Він казав, що коли бачить дорослого на велосипеді, то спокійний за людство. І з цим неможливо посперечатися. Утім, минають роки, а велосипедисти, комфорт та безпека їхнього пересування – залишаються поза сферою уваги керівників українських міст.
Звісно, на Закарпатті з велосипедистами усе значно краще, ніж скажімо, у Києві, де їм майже неможливо використовувати цей транспортний засіб, як основний для пересування. Наші ж міста маленькі – середня відстань між роботою до домівкою зазвичай не більше п’ятнадцяти-тридцяти хвилин пішки. Тому, абсолютно логічним є вибір саме велосипедів для того, аби дістатися з точки А у точку В.
Велосипедні доріжки у різних країнах світу
Велосипед сьогодні – не просто засіб пересування. Це символ нового, кращого, більш насиченого та якісного життя. Окрім того, такий вибір – це величезний внесок з збереження довкілля та, у підсумку, й власного здоров’я.
У країнах Європи велосипедний рух вже давно виокремився у щось потужне та абсолютно усвідомлене: як людьми, так і державою. Тут піклуються про наявність велосипедних доріжок, велопарківок, прокатів, магазинів. У нас же поки усе лише зароджується, усвідомлюється, переосмислюється. Принаймні, маємо на це надію.
Утім, поки величезне і, бажано доругуще авто, для нас дорівнюватиме нашому Его та пихатості – велодоріжок та розуміння того, навіщо вони, так і не буде.
Велосипедні доріжки у різних країнах світу
Натхненник та співорганізатор багатьох акцій, що спрямовані на популяризацію велотуризму на Закарпатті, Йосип Торпоі теж переконаний, що велосипед – вже давно не є символом бідності.
________________
– В Ужгороді перша спроба з облаштуванням велодоріжки на набережній, вздовж липової алеї, показала, що не все так просто – є багато нюансів, які потрібно врахувати.
Перше питання – це безпека велосипедистів. Зокрема, під час велопробігу "Тур через кордонів" по Закарпаттю, міжнародну групу супроводжував міліцейський автомобіль. Для іноземців цей супровід був не дуже зрозумілим – адже в Європі не виникає такої потреби. Але в нас водії, на жаль, не завжди коректно ставляться до велосипедистів, як до рівноправних учасників руху.
Тому іноземці були вражені, що міліції, іноді у досить грубій формі, доводилося зупиняти рух іншого транспорту, – з деяким розчаруванням каже Йосип Торпоі.
Варто відзначити, що не так давно велосипедні доріжки з’явилися на Берегівщині. Прокладені вони були коштом Євросоюзу. Основна ідея проекту – це приєднатися до європейських веломаршрутів, аби велотуристи не оминали Закарпаття. Саме для цього сьогодні також розробляється система пов’язаних між собою веломаршрутів по області. Загалом їх близько двадцяти.
Також у майбутньому планують прокласти і велодоріжки між Ужгородом, Мукачевом, Береговом та Виноградовом. До того ж, цьогоріч у берегівському турінфоцентрі вперше в Україні проводилося навчання для велогідів, за зразком Угорщини, Словаччини та Румунії.
Нещодавно в Ужгороді презентували й інтегровану систему велосипедних туристичних шляхів, які проходитимуть вздовж українсько-угорського кордону. Крім того, видається туристична карта для велосипедистів. Вже закуплено й десять велосипедів, які туристи можуть взяти напрокат у турінфоцентрах Ужгорода та Берегова.
Тетяна Лемак – громадська активістка, що ратує за розвиток веложиття в Ужгороді, каже, що має велику надію, що у міській раді врахують побажання та потреби велосипедистів:
________________
– "Велосипедна" реальність це вже не щось віддалене. Вже за рік-два велосипедистів буде критична маса, і мерія не може закривати на це оці, а має створювати цивілізовані умови руху для цього транспортного засобу. Більше того, Ужгород сьогодні – одне з найбільш загазованих міст у країні. Тому єдиним виходом для нього, як мені здається, мав би стати велосипед, – каже Тетяна.
Також, в своїх пропозиціях до генплану активістка радить звернутися до іноземних проектантів, як це зробили у Львові, Вінниці та місті Долина. Причина – відсутність в Україні спеціалістів, які б могли розробити проект велосипедної інфраструктури міста.
Маємо велике сподівання, що вже цьогоріч хоча б щось у велосипедному русі зсунеться з "мертвої точки". Що ж до нас, то радимо бодай дев’ять місяців на рік не зраджувати велосипеду – це зручно, корисно і просто гарно. Ми обіцяємо саме так і чинити.
Росана Бісьмак, спеціально для Varosh.com.ua
Фото з інтернету, карти люб’язна надані Йосипом Торпоі
