Ідеї

«Поїзд-привид»: чи поїде колись поїзд з Ужгорода в Рахів?

4 Листопада 2019 5 914

У Діловому, посеред самого центру Європи, старі гуцули кажуть, що останнього місяця осені при повному місяці у вузькій долині Тиси можна почути гуркіт паровоза, що роздається горами. Вночі поїзд-привид раптово виникає з тунелю і пусті вагони так само раптово зникають у таємничих ущелинах. Але ранком від них залишається дим, який ми всі можемо бачити – ранковий туман над Тисою.

Звичайно, що ця історія – видумка чистої води, як і багато інших історій наших екскурсоводів. Але одне в ній не видумка – поїзд вузькою долиною Тиси колись їздив. З Ужгорода аж до Рахова і Ясіні.

Зародження легенди

За часів Австро-Угорщини територією області було прокладено кілька магістральних гілок залізниці через карпатські перевали – Ужоцький, Верецький та Яблунецький. Ці шляхи зараз забезпечують транспортний зв’язок Закарпаття з рештою країни.

Rail Stat Bult 1

Будівництво залізниці в Карпатах. Кінець ХІХ ст.

Rail Stat Bult 12

Будівництво залізниці в Карпатах. Кінець ХІХ ст.

Але останній шлях особливий. Перша та Друга світові війни встановили кордон по Тисі, довкола якої і петляла залізна дорога. З Івано-Франківська вона прямує до Рахова і потім в районі села Ділове заходить на румунську території і знов «пірнає» в Україну біля селища Тересва Тячівського району. Зараз на ній курсують поїзди зі Львова, Києва, Харкова та Одеси, однак доїжджають тільки до Рахова. Ці 50 км могли б принести багато користі і з’єднати залізницею Ужгород та схід області, про що мабуть мріють всі лижники і туристи міста.

Kvasy Station Xxcent

Залізнична станція Кваси, поч. ХХ ст

Зрештою історично так і було – будівництво залізної дороги завершили 1895 році. З того часу до кінця 1-ої Світової війни вона постійно функціонувала. Однак після неї лінія була розділена 3 країнами – Польщею, Чехословаччиною та Румунією. На Чехословацькій ділянці рух було відновлено тільки у 1928 році після підписання двосторонньої угоди між Чехословаччиною та Румунією. Для першої вона мала стратегічне значення, оскільки поєднувала станцію Ясіня (крайню східну точку країни на той час) із столицею Прагою. Поїзд транзитом проходив через Румунію.

Після 2-ої Світової війни Залізна завіса остаточно розірвала наскрізний рух лінією. Однак вона була перешита на стандарт 1520 мм, як з української сторони, так і з румунської. Із здобуттям незалежності України були підписані двосторонні угоди з Румунією і рух колією знов відновився – ходили приміські поїзди Тересва-Сигіт та Рахів-Сигіт.

Sygit Church

Фото румунського міста Сигіт Мармароський

У  2007 році рух знов припинився. Офіційна причина – контрабанда (Румунія заарештувала український потяг через контрабанду, а Укрзалізниця відмовилася надалі продовжувати рух на цій ділянці). Неофіційна – вимога закриття Румунією пунктів перетину кордону, які не відповідали стандартам ЄС. З 2008 року Румунія в ЄС. Абсурдність офіційної причини доводить офіційна статистика – у 2007 році офіційно було зафіксовано 353 спроби здійснення контрабанди, у 2008 – 453. А у 2018 – 108. Можливо прийшов час переглянути транскордонну політику?


Привид прокидається?

Всі підстави для цього є – Україна вже 5-ий рік рухається в проєвропейському векторі розвитку і поки різких змін не очікується, Укрзалізниця після падіння пасажиропотоку на Сході починає орієнтуватися на європейські напрями. Безвізовий режим із країнами ЄС відчиняє двері Європи для все більшої кількості наших співвітчизників, а Румунія стає все більш популярним напрямком для наших туристів. І Україна, зі свого боку теж стає відкриттям для румунських туристів. Дедалі популярнішими стають гірський туризм в українських Карпатах, відпочинок у Буковелі та Драгобраті.

V Mold Train Pupu

Васіле Молдован, префект повіту Марамуреш, Румунія

Про ці причини відкриття руху говорять як місцеві жителі так і представники регіональної влади Румунії, Горіа Васіле, міський голова Сигіта-Марамороського та Васіле Молдован, префект повіту Марамуреш.

Але є ще одна причина, чому слід уважніше приглянутися до даної ділянки колії. На Мараморощині (рум. Maramureș) проживає значна українська община, яка нараховує близько 30 тисяч людей. Часто в них є родичі з української сторони кордону, багато хто з них підтримує постійні контакти з громадою Рахівщини.

Чи потрібно Україні підтримувати зв’язки із своєю національною меншиною в сусідній країні? Риторичне запитання. Тут не можна не згадати і про румунську меншину Закарпаття, яка опинилася в дзеркальній ситуації і теж бажає відновити контакт із батьківщиною.

Спроби підняти питання відновлення руху ділянкою залізниці Тересва-Сигіт-Рахів регулярно піднімається місцевою владою Закарпатської області з української сторони та повіту Марамуреш з румунської.

Зокрема Едуард Маляр, директор департаменту інфраструктури Закарпатської ОДА, каже, що зустрічі з румунською стороною проводилися неодноразово. Зокрема Румунія надала пропозицію, що зі своєї сторони вони готові привести колію до порядку. Українську сторону колії до порядку повинна привести Укрзалізниця, на балансі якої вона знаходиться.

Punkt Teres Rum Gogo

Покинутий прикордонний пункт пропуску Тересва-Кимпулунг між Україною та Румунією

У відповідь на інформаційний запит Укрзалізниця твердить, що за попередніми підрахунками на відновлення залізничного полотна з української сторони необхідно 204 млн грн, а попередній аналіз перевезень, обсягів пасажиро- та вантажопотоків свідчить про нерентабельність відновлення руху.


У той же час Васіле Молдован, префект повіту Марамуреш, твердить, що попит на відновлення руху колією є, і то великий. До нього часто зверталися як місцеві активісти, так і бізнесмени з проханням відновлення економічної співпраці через залізницю, як у вигляді пасажирських перевезень, так і вантажних.

Складається цікава ситуація – всі зацікавлені сторони за відновлення руху, всі згоджуються, що він необхідний, але Укрзалізниця проти. Та чи такі сильні аргументи залізничного монополіста України?

Dcim100mediadji 0062.jpg

На фото – залізничний міст Тересва – Кимпулунг між Україною та Румунією

Сценарії воскресіння привида

Відновлення руху на ділянці Тересва-Сигіт-Рахів можливе у кількох форматах:

Усі перелічені варіанти можуть бути виграшними для обох сторін, оскільки пожвавлюють транскордонне співробітництво, збільшують туристичний потік в суміжні регіони України і Румунії.

Особливо успішним для України та Румунії може бути третій варіант відновлення функціонування – формування поїзду сполученням Ужгород-Сигіт-Рахів-Івано-Франківськ-Чернівці та продовження поїзду Київ-Рахів до Сиготу.

Чи виправдає себе такий формат?


Згідно з даними щодо автобусних перевезень, щоденно офіційних автобусних рейсів між Ужгородом та Раховом відбувається близько 14-15. Між Раховом та Івано-Франківськом щоденно курсують 6 автобусів, а з Ворохти на Івано-Франківськ – 14. Ще 8 автобусів щоденно відправляються за маршрутом Івано-Франківськ-Чернівці.

Sigetstation Gugu

Залізнична станція, місто Сігет Марамороський

Ці дані, взяті з відкритих джерел, тільки підтверджують попит за даними маршрутами, які б міг об’єднати «Карпатський експрес». Такий шлях він долав би за 14-15 годин і міг дати значний поштовх розвитку туризму у всіх суміжних регіонах.

Але головне – він би поєднав Ужгород, Івано-Франківськ та Чернівці з головними гірсько-лижними курортами Карпат та Румунією, а також – між собою.

Чи можливий такий формат? Безперечно. Навіть є подібні прецеденти – поїзд Чернівці-Київ, який проїжджає територією Молдови і економить кілька годин в дорозі.

То чи справді питання відновлення руху поїздів на ділянці Тересва-Сигіт-Рахів лежить в нерентабельності та дороговартісності ремонту? Чи насправді причиною є безініціативність чиновників Укрзалізниці. Зрештою, не тільки їхньої.

Та маємо надію, що поїзд-привид таки оживе…

Rail Dilove Zhest 1

Занедбаний відрізок залізної дороги поблизу Ділового

Назар Белей, Олексій Шафраньош, спеціально для Varosh
Фото: Усі фото авторів матеріалу та з відкритих джерел

225 #
# Буковель # Драгобрат # Рахів # Румунія # ужгород