Триває відбір номінантів на престижну європейську архітектурну премію Mies van der Rohe Award 2022, яку вручають один раз на два роки в Барселоні, коштом Європейського Союзу та Фонду Міса ван дер Рое. Заснували премію на честь архітектора та дизайнера Людвіга Міса ван де Рое, фундатора так званого “інтернаціонального стилю”. Цією відзнакою нагороджують найкращі проєкти сучасної архітектури в Європі. Кілька років тому приєдналася і Україна.
Першим номінантом від України на Mies van der Rohe Award був львівський меморіальний комплекс “Простір Синагог” у 2017 році. У 2019 році номінували Центр Шептицького, також розташований у Львові.
Нині вже 13 українських проєктів стали номінантами архітектурної премії. Сім із них – у Києві, інші – у Львові, Харкові та Дніпрі.
Серед них:
- Меморіал пам’яті Героям Небесної сотні від студії Guess Line Architects (Львів);
- Куб – виставковий павільйон просто неба Національного музею Революції Гідності – від студії Urban Curators і архітектора Єгора Штефана (Київ);
- Вело-пішохідний міст над Володимирською гіркою від студії Project Systems (Київ);
- Кінний клуб VG від студії Drozdov & Partners (Харків);
- Дитячий садок у смт Обухівка Дніпропетровської області від студії Valentirov & Partners.
Українські проєкти.
На жаль, Закарпаття не висунуло жодного з номінантів на престижну премію.
Всього серед номінантів – 449 робіт із 279 міст 41 країн світу. Лауреатів премії оголосять у 2022 році.
У свою чергу, ми вирішили розповісти про незвичну роботу наших сусідів зі Словаччини. Це новий модерний цвинтар, який розташований у Пряшеві, в районі Шваби.
Проєкт місцевих архітекторів із родини Мацейко вже отримав у 2019 році одну транснаціональну нагороду. Тепер робота, за правилами, номінована Словацькою палатою архітекторів та двома незалежними експертами, призначеними Фондом Mies van der Rohe.
Домінуюча особливість міського кладовища – західні ворота, виготовлені зі сталевого листа, навмисно вкритого кортеновим шаром – це так звана “контрольована іржа”.
Довідка. Кортенова сталь (corten steel) – легована сталь, за певних умов, стійка до атмосферної корозії. Це група сталевих сплавів, що були розроблені для використання у важкій промисловості, суднобудуванні як конструкційний матеріал. Також використовується як декоративний матеріал при створенні будівель, скульптурних композицій тощо.
Особливість таких сплавів у тому, що сталь, після певного часу (до кількох років) перебування на відкритому просторі, піддається початковому окисленню, після чого набуває мідного кольору та більше не страждає від негативного впливу навколишнього середовища. На поверхні сталі формується захисний шар, який надалі убезпечує її від впливу атмосферної корозії. Така сталь не потребує фарбування чи іншого обслуговування. Використовується як декоративний матеріал при створенні будівель, скульптурних композицій тощо.
«Вона має символізувати природне старіння людського тіла», – зазначають автори проєкту зі студії STOA architekti.
За брамою висаджена липова алея, яка з роками має розростатися, відтак завершити простір. Новий цвинтар у Пряшеві розрахований на 2700 могильних місць. У тому числі, на урни. Загальна площа становить майже 50 000 квадратних метрів.
На новій території кладовища інтегровані нетипові елементи малої архітектури та інформаційна система. Також облаштували систему камер спостереження та провели освітлення.
Перед новим вхідним порталом побудована автостоянка на 56 паркувальних місць. Біля нового міського кладовища знаходиться будинок жалоби у Швабах, який також зазнав значної реконструкції.
Будівництво здійснила пряшівська компанія Kaping, а загальні витрати склали 1 787 531 євро.
Два роки тому проєкт міського кладовища та лісопарку в Пряшеві отримав гран-прі на конкурсі Big see Architecture Award 2019.
На думку редакції Varosh, Закарпаття теж могло би взяти участь у європейському архітектурному конкурсі. Адже нам також є чим пишатися.
Як приклад, серед останніх робіт, що з’явилися, – реконструкція аптеки “Жива вода” в Ужгороді, на площі перед будівлею Державного казначейства. Тепер там розташований магазин-пекарня “Дік”. Автор проекту – Слава Семен, засновник The One Architectural Lab.
Цю ідею ми вже анонсували: Як виглядатиме “Жива вода” в Ужгороді після реконструкції
Результат на фото:
Проєкт – один із небагатьох позитивних прикладів появи сучасної архітектури в історичному середовищі.
«Робота десятків дизайнерів, інженерів, сантехніків, електриків.., робота майже сотні працівників колективу Пекарні Дік! А головне – ідея! Ідея, з якою творили, з якою жили!», – зазначають власники модерного закладу.
Пекарня-крамниця працює у тестовому режимі. Чи не заслуговує відзнаки?
Varosh
