Цими днями неспокійно. Сталась трагедія. Чергова жінка довірилась черговій лагідній та милій «Джамілі» та загинула під час пологів вдома. «Джаміля» – в цьому дописі це іменник. Це збірний образ всіх повитух, що беруть на себе сміливість – без вищої медичної освіти супроводжувати вагітність та пологи.
Про добрих і лагідних повитух. Коли історія з «Джамілею» спричинала резонанс в мережі, мені почали погрожувати повитухи. В особисті повідомлення мені лилось багато бруду. Межа була перейдена коли почали писати про мою сім’ю та дитину. А тепер подумаймо про абсурдність ситуації. Жінки, що ніби-то проти насилля і несуть в маси ідеї «добра, єдинства із природою та мінімум втручань та насилля» погрожують незнайомій людині насиллям. Підміна понять?
Про блогерів, що популяризують своєю особистою думкою та прикладом небезпечні домашні пологи. Блогер, що має 5,5 млн підписників, транслює в мережу свої «легкі та романтичні» домашні пологи у надувному басейні. Є частина жінок із встановленим світоглядом, що просто пройдуть повз. А є немала частка жінок, які подивляться на бездоганну картинку – і будуть мріяти про це. Будуть мріяти додати в своє життя рожевих фарб, як у відомого блогера. Це переглядатимуть наші діти. Переглядатимуть підлітки, у яких світогляд лише формується. І будуть вважати це «трендовим». Намагатимуться копіювати ідола. А що зробить ідол? Коли станеться трагедія – скаже , що нікого ні до чого не примушував. І це лише його досвід. Він ним ділиться, хм… А те, що його наслідують, прагнучи цієї вилизаної картинки – ну в чому ж вина блогера? Це все відповідальність жінки. Сумно.
Підписники додаються, перегляди, лайки. А у когось не стало мами. Акушерство дуже романтичне. Може бути рожевим. Рівно до моменту акушерської кровотечі. Або ж нападу еклампсії. Або емболії навколоплідними водами. При цих станах рахунок іде не в хвилинах, а в секундах. І лікар повинен бути поруч, щоб дати шанс вижити двом життям. До затерпання пальців зашивати ненависну судину, що кровить, до болі в тілі робити серцево-легеневу реанімацію. А що ж «Джаміля»? Що блогер? «Це не моя відповідальність» – і гайда знімати сторіз про макіяж.
Чим лікар розплачується за те, що рятує життя? За те, що живе проблемами пацієнтів? Недостапані ночі. Відсутність вихідних в принципі. Відсутність в моменти звершень дітей. Підрив власного здоров’я. Синці під очима. Затерті руки. Шкарпетки в крові. Кров, що стікає під пахви та в білизну під час ручної ревізії порожнини матки. Нічні сновидіння, із моментом, коли не змогли, що назавжди закарбовується у пам’яті. Ласування цим моментом журналістами. Блогери, які знали, як треба краще.
Про домашні пологи. В світі є практика безпечних домашніх пологів. Як вона відбувається? Першочергово підбирається контингент – це здорові жінки, які не мають жодних ускладнень вагітності та імовірно матимуть нормальні фізіологічні пологи. Готується персонал – це акушерки, що мають медичну освіту. Що знають «запах кровотечі». Готується технічний супровід. Нерідко, це реанімобіль, що буде поруч.
Разом із цим Американськанський коледж акушерства та гінеколгії повідомляє, що навіть при таких ідеальних умовах – ризик смерті дитини при таких ідеально підготовлених доманшніх пологах зростає в 2 рази (2 на 1000 пологів) в порівнянні із пологами в лікарському закладі. Ризик серйозної неврологічної дисфункції дитини – зростає втричі (0,6 на 1000 пологів).
Як інформує ВООЗ в 2017 році близько 295000 жінок у світі померли під час та після пологів. Із них 95% народжували в нерозвинутих країнах або в країнах, що розвиваються. Більша частина загиблих не мали доступу до пологів в лікарні, народжували вдома, біля них не було лікаря та устаткування, ці смерті можна було попередити. Орієнтовно 5% трагедій стається в лікарні. Біля лікаря. Біля устаткування. Через причини, які неможливо було попередити.
Лікарі – не Боги. Як би нам не хотілось. Великі, чи маленькі трагедії є у кожного лікаря. І ми живемо з цим болем. Він сниться нам в нічних сновидіннях.
Причини? Кровотечі, інфекційні ускладнення, прееклампсія та еклампсія, наслідки «підпільних» абортів, емболія навколоплідними водами.
Питання в статистиці. 95% проти 5%.
Наразі в Україні немає безпечних домашніх пологів. Але є чудові альтернативи! Багато пологових України підтримали ініціативу «Пологи як вдома» – Київ, Рівне, та багато інших міст. Також є чудова ідея «плану пологів» – ви маєте можливість обговорити всі ваші потреби в пологах з лікарем та скласти їхній план! Це можуть бути пологи при свічках, пологи в темряві, відмова від певних маніпуляцій, особливості певних маніпуляцій. Ви можете навіть народжувати під музичний супровід Боба Марлі та головне в безпеці – це лише треба обговорити з вашим лікарем! Зважити всі плюси та мінуси. Та народжувати в безпеці.
Цей допис не має на меті переконати «просвячених». У нього інша мета. Допомогти тим, хто вагається – ухвалити рішення народжувати в безпеці. Із лікарем. У пологовому будинку.
Підтримайте лікаря. Підтримайте жінку. Будьте в безпеці.
Зазвичай кров у нас асоціюється із життям, бо це гемоглобін, що транспортує кисень, який так життєво необхідний нашим внутрішнім органам. Кров, яка на фото, на руках, на одязі у лікарів – це важка і повільна смерть, ви маєте можливість побачити на власні очі операційну бригаду, яка щойно закінчила операцію кесарського розтину у ВІЛ-інфікованої пацієнтки, народженням здорового, не інфікованого малюка. Хірург, що на цьому фото добровільно оперує 90% всіх ВІЛ-інфікованих вагітних, які поступають в Ужгородський пологовий. Чому, бо досконало володіючи безпечною для малюків технікою проведення оперативного втручання, вважає це своїм обов’язком. Без пафосу, піару і стрімів у мережі.
Юліанна та Руслан Федько, спеціально для Varosh
*** Цей матеріал опубліковано, як авторська колонка, відтак редакція Varosh може не розділяти погляди та думки, які автор висловив у даній публікації.
