Децентралізація та справа честі Закарпатської ОДА

Минулого тижня я підняв доволі скандальну але, як виявилось, надзвичайно важливу проблему для Закарпаття. Вона стосується реформи місцевого самоврядування, яку систематично блокував Геннадій Москаль з 2015 року.

Після зміни Президента України почала змінюватись кадрова політика на місцях та установки щодо реформи. Позиція президента та ключових представників його офісу дуже чітка: реформа повинна тривати і завершитись в 2020 році. Заради цього, лідери країни відмовились від ідеї позачергових місцевих виборів восени 2019 року.

Донедавна я вважав, що новий очільник Закарпатської ОДА Ігор Бондаренко дасть зелене світло всім заблокованим за попередньої влади об’єднаним громадам. Здавалось, що затримка була лише за громадами, які мали зробити формальність: подати документи в ОДА на висновок.

Тому я «кошмарив» кожного сільського, селищного та міського очільника з питаннями, коли нарешті ті подадуть документи в ОДА. Пояснював, що проти громад грає час, і необхідно встигнути до Постанови ЦВК, що оголошує перші вибори в об’єднаних громадах 2019 року. Після виборів процес об’єднання вважається завершеним (за виключенням міст обласного значення).

Уявіть мій розпач, коли я на сторінці Великоберезнянської селищної ради 20 серпня виявив відписку-відмову ОДА надати будь-який висновок, датовану 8 серпня. Її стиль був дуже схожим на ті, які підписував Москаль 5 громадам починаючи з 2017 року. Влада – нова, а відмова та сама. І насправді, не одна Великоберезнянська ОТГ. Холмківська отримала так само відписку, датовану днем раніше – 7 серпня.

Вражає, що тексти обох різняться лише останнім реченням. Це означає, що ніхто з виконавців (керівники структурних підрозділів ОДА Лазар, Ман, Павлюк, Пігуляк) «не парився», що за громада подалась на висновок. Ніхто не аналізував їхніх документів. Певно й до рук не брав папери. Вони намалювали «зі стелі» універсальну відписку і «ліпили всім ОТГ» міняючи лише назву.

І це все в серпні, коли лишаються лічені дні до Постанови ЦВК. І чхати, що громади до 2020 року не зможуть обрати голів та депутатів, а потім отримати прямі міжбюджетні відносини з 1 січня. Загроза втратити ще рік реформи.

Розуміючи все це, я вирішив діяти швидко. Немає часу гратись в коридорні та паперові переговори. Я написав гостру статтю, в якій відкрив правду щодо ситуації для загалу та офіційного Києва, прирівнявши дії адміністрації Бондаренка з діями адміністрації Москаля.

Зауважу, справедливо, бо відписки в Україні підписував лиш Москаль, ну і… Бондаренко.

Звісно, я зауважував, що проти нинішнього голови ОДА грають ті, хто є авторами цього тексту-відписки (ви ж не вірите що голова ОДА сам створює документи на підпис?), чи радниками такої стратегії поведінки. А Бондаренко, у свою чергу, навряд розумів, що підписуючи відповіді стає схожим на Москаля. Не розмовою, а діями: наданням відписок і фактичною відмовою у висновках громадам, що фінансово спроможні, і є центрами потенційних об’єднаних громад (принаймні, в усіх двох проектах перспективних планів, які виробляла ОДА в 2019 році).

Миттєво, інформація потрапила до Києва і мою позицію підтримали низка експертів-радників при Мінрегіоні. Навіть заступник міністра В’ячеслав Негода, посилаючись на мою статтю, вже наступного дня запевнив, що голова ОДА висловлював готовність підтримати реформу, а такі листи-відповіді – є непрофесійними і виглядають як спроба підставити очільника області.

Словом, всі ми зійшлись на тому, що Бондаренка ймовірно підставили, і таким чином, кожен з нас залишив гуманітарний коридор для голови ОДА – коридор порятунку. Більше того, мені цілком очевидно з цієї історії, що на Бондаренка впливають неправильні джерела, що деформують ситуацію. Відтак породжуються непрофесійні та недержавницькі дії.

Тепер одними висновками справа обійтись вже не може. По районам говорять, що Бондаренко блокує реформу, показують підписаний ним документ, а свої ховають в глибоку шухляду, як це було при Москалеві. І якщо в ОДА стоїть завдання реально змінити ситуацію в області, ставлення громад до ОДА і прискорити реформу, потрібно вчинити комплекс дій, що повернуть довіру до керівництва області.

Пропоную обговорити, як саме може виглядати шлях до порятунку честі ОДА.

1. Холмківська та Великоберезнянська громади повинні в найкоротші терміни отримати позитивні висновки від ОДА. А разом з ними всі інші громади, які подалися і отримали подібну ганебну відписку.
2. ОДА повинна пояснити громадськості, що сталося, чому були надані відписки і що зроблено щоб подібне не відбувалось в майбутньому. Відмовчуватись – теж стиль Москаля.
3. ОДА повинна відмовитись від практики визначати з ким повинна об’єднатись громада, доки реформа є добровільною. Ніхто не вправі змушувати громади об’єднуватись. А пасивність чи інертність громад, не має ставати підставою для гальмування сусідніх їм. Якщо Малий Березний, отримавши пропозицію від Великого Березного, не захотів об’єднуватись – Великий Березний має законні підстави продовжувати свій об’єднавчий шлях в меншій конфігурації. Уся Україна йде саме за таким принципом.
4. ОДА повинна закликати всіх «хто спить» розпочати швидке об’єднання/приєднання. В 20році створення ОТГ відбудеться примусово. Про це має знати кожен депутат і голова місцевих громад. Я не вигадую, про це говорять перші особи країни.
5. Всі громади, що пройшли/пройдуть процедуру об’єднання/приєднання і нададуть документи в Закарпатську ОДА для висновку – повинні його отримати. Саме висновок, а не відписку. Закарпаття згаяло купу часу, і щоб надолужити, кожна громада в області повинна знати про готовність ОДА сприяти всім хто об’єднується добровільно.
6. ОДА повинна надавати висновки якомога швидше. Давайте відверто, не обов’язково чекати 10 робочих днів, щоб його надавати. Як документ, висновок з розпорядженням готується за кілька годин (підготовлений мною примірник за посиланням https://docs.google.com/document/d/1urYMCBtm76KU-mmYIwkkxN_pNSi4zZ74Lc7qmOnityQ/edit?usp=sharing.
7. ОДА повинна оприлюднити проект Перспективного плану формування об’єднаних територіальних громад Закарпатської області з усіма додатками. Про те що він підписаний і скерований до обласної ради написала лише громадська організація «Центр розвитку місцевого самоврядування», з посиланням на офіційний сайт Закарпатської ОДА. Однак, станом на час оприлюднення цього матеріалу – жодної інформації на сайті ОДА чи на ФБ сторінці адміністрації – немає.
8. ОДА повинна надати публічну характеристику підготовлену Перспективному плану. Цьому документу приділено багато часу, і тепер він має  потрапити до обласної ради для ухвалення. Якщо його підготовка не була формальною, і в ньому закладено державне бачення – документ треба пояснити, так само як це робить кожен автор проекту перед депутатами. А їм та громадськості потрібно розуміти, чим керувалась ОДА формуючи якісне та кількісне перспективне бачення громад.
9. Для швидких змін і реформування в короткі строки, варто створити традицію щотижневих системних публічних зустрічей з головою ОДА та очільниками структурних підрозділів, що беруть близьку участь у реалізації реформи. Лишилось два місяці, і є низка проблем з якими стикаються громади на місцях. Пройшли часи Москаля, потрібно виконувати частину 2 статті 9 закону про об’єднання «Організаційну підтримку та інформаційно-просвітницьке сприяння добровільному об’єднанню територіальних громад та приєднанню до об’єднаних територіальних громад забезпечують місцеві державні адміністрації». Зрештою, там можна «звіряти годинники» і консолідувати зусилля всіх охочих реалізовувати реформу. І не треба кивати в сторону міжвідомчої робочої групи з підготовки пропозицій щодо адмінтерустрою базового та районних рівнів у Закарпатській області. Після всієї історії з відмовами, всім очевидно, що вона не спроможна видавати якісні та професійні позиції, бо жоден чиновник чи учасник від громадськості не захистив процес від грубих помилок в реформі та її фактичного блокування.

Власне, це ті дії які мені хочеться побачити з боку Закарпатської ОДА. І немає сенсу всіх нас в чомусь переконувати. Та й часу не варто на це витрачати. Необхідно вже сьогодні і зараз своїми діями показувати, що «період москаля» –  це ганьба, яка повинна відійти в історію, яку потрібно забувати службовцю, правоохоронцю, бізнесмену і громадськості. Забути як страшний сон, бо ми будуємо нову країну. В якій немає місця для #зради, в якій існує #перемога.

Володимир Феськов, експерт з децентралізації Фонду підтримки професійної політики спеціально для Varosh

*** Цей матеріал опубліковано, як авторська колонка, відтак редакція Varosh може не розділяти погляди та думки, які автор висловив у даній публікації.

0