Закарпаття занурилось в осінь. Люди метушаться на своїх нивах та у дворах. Збирають врожай і готуються до холодів. Яблука, картопля, кукурудза – на все свій день і своє місце у комарах. Але здається, що тільки у вина, тобто винограду, окрім дня і місця у коморі ще є місце у серці господаря. Бо з великою гордістю пізніше, місяці за три після збору, він скаже: «Пой на погарчик вина! Тать лем попробуєш, бо сього року ми ся дуже файноє вдало». Про звичайний день закарпатця, який збирає вино, читайте, та, можливо, ностальгуйте.
Якщо ваша осінь пахне листям з парку, то, певно, ви ніколи не стояли під ловгошем. Бо якби стояли, то ваша осінь пахла б солодкавістю грезників вина. Тут у «не закарпатців» очікувано могло виникнути питання «Але що таке ловгош, де його шукати і що це взагалі таке, от ті ваші, грезники вина?». Google всесильний, але ми йому трохи допоможемо.
Отже, ловгош, лугош – це виноградник у дворі перед оселею. Місце сили закарпатців. Забезпечує прохолоду влітку та й загалом сприяє відновленню душевних сил чи то пак, нервової системи. У дворах, зазвичай, під ловгошем ставлять лавиці, дітям встановлюють качелі. Влітку тут п’ють зранку каву та вечеряють усією сім’єю ввечері. Щодо грезників вина – хай не вводить вас в оману слово «вина», бо мається на увазі виноград, а грезники – це його грона.
Основу основ вивчили. Йдемо далі. На ранок у завбачливого господаря уже має бути вимитий гордув. Це бочка для вина. Зазвичай, дерев’яна. Гордув – це тільки одна з варіацій позначення бочки. Паралельно у різних районах Закарпаття вживаються – гордів, гелета, гелетка, анталаг, станов та інші. Неоднозначністю також відзначаються і розміри бочок. У декотрих поселеннях «гордувом» називають бочки на 50-100 літрів, в інших же – понад 100 літрів. Для позначення менших бочок побутують назви «гордувча» чи «гордувчик».
Безумовно, серед «маст бі» – лазиво, тобто драбина. Ну і знадобляться також спеціальні ножиці для вина та відра чи кошари, так на Закарпатті називають кошики. Останні будуть фіксуватись до ловгоша за допомогою ключок. Слово «ключка» можна зустріти у Академічному тлумачному словнику української мови. За його означенням – це металевий прут із загнутим кінцем для вимішування чого-небудь. У нашому ж випадку, це також металевий прут, тільки загнутий він у формі малої писаної літери «г». На одній опуклості фіксують посудину, за іншу – уже цю посудину фіксують на ловгоші.
Інвентар зібраний, тож можна приступати до самого збору. Без перебільшення, це важко і довго. Стоячи на драбині, піднімаєш очі та руки догори. Кожне гроно окремо береш однією рукою, іншою ж його обрізаєш.
Поміж то, маєш вгледіти лозу з кількома, близькими до ідеалу, гронами винограду. Трьома-чотирма. Обрізати варто не окремо грона, а суцільно лозу. Нею треба обвити дерев’яну палицю. Її підвісити на крючки у шпайзови, більш звичним для багатьох є слово – комора. Так, в часи відсутності супермаркетів, наші з вами діди та прадіди готували десерти на зиму. Темнота та прохолода дадуть можливість перетворитись плодам винограду на звичні для нас родзинки. Дітям треба було заслужити ласку господаря, щоб той одного вечора приніс ту палицю з висушеними гронами винограду до вечері.
Ну а далі уже час не збирати вино, а робити його. Окрім суто спеціальних пресів та млинців, до рук господаря попаде багато звичних речей з побуту – дришляк, канчув, горня, тушарик. Напоготові має бути корчашка і дубовка, яка все губиться. Тут уже треба не день і не два…
Загалом закінчиться ця історія одного уже, не осіннього, а зимового вечора. Тоді з пивниці хтось «натягне» графін вина. Баньки допікатимуться на шпаргиті. Шкварки їх чемно чекатимуть у паланчінтовці. Ну а далі розмови, аж поки не захочеться спати.
Читайте також:
- «Закарпатський діалект»: що це таке, як він виник та чому важливо його берегти
- Михайло Рошко: руйнування міфів про закарпатський діалект
Ніна Ломпарт, спеціально для Varosh
Фото: Карл Смутко до матеріалу Іван Урста: вином насолоджуюся, лікуюся та інших пригощаю
*** Цей матеріал опубліковано, як авторська колонка, відтак редакція Varosh може не розділяти погляди та думки, які автор висловив у даній публікації.
