Розповідаємо про митців із Закарпаття, випускників Львівської академії мистецтв, які вражають та дивують своєю творчістю в Україні та світі. Яких несподіванок варто очікувати від цих молодих художників? Що поєднує дві мистецькі школи – галицьку та закарпатську?
Шість унікальних митців, шість творчих історій та шість художніх методів – у спецпроєкті галереї Львівської національної академії мистецтв (ЛНАМ). Протягом останніх п’яти років вони виставляли свої роботи у молодіжному виставковому просторі Львова – галереї ЛНАМ. Цьогоріч куратори галереї, за підтримки Українського культурного фонду, розповідають про відомих випускників академії. Познайомимося з тими, чия творчість є виразно-колоритною та несподіваною серед простору актуального мистецтва України.
Микола Молчан досліджує Людину в її різних проявах та, насамперед, її внутрішні суперечності. Важливе місце для митця відіграє пейзаж, який він окреслює як своєрідне тренування щодо пошуків тонально-колірних співвідношень, як вправи з кольорознавства. Це немов надає художнику право відмовитися від застосування кольору у проєкті «Вершники Апокаліпсису». Над ним він працює вже четвертий рік поспіль і ця тема для Миколи ще незакрита і актуальна.
Окрім філософської складової, для нього важлива образно-пластична, візуальна сторона твору, тому він ґрунтовно вивчає, аналізує та переосмислює анатомію людини, подекуди переводячи її частини у наближені до архітектури форми. Паперова архітектура та макетування – одне із захоплень Миколи, яке дає йому розуміння просторової форми та конструкції зображуваного об’єкта.
Сформувала митця Львівська академія мистецтв, проте свій творчий шлях Микола розпочинав в Ужгородському училищі прикладного мистецтва ім. А.Ерделі. Наразі Микола Молчан викладає на кафедрі монументального живопису ЛНАМ, співпрацює зі студентами та залучає їх до різноманітних проєктів і конкурсів, у яких часом і також бере участь.
Живописні сюрреалістичні композиції художника у стилі «lucid dream» узагальнюють та зводять зображення до цілісного сприйняття. Подекуди Гейза виділяє найцікавіші деталі, що робить полотна багатозначними, та змушують глядача щораз пильніше вдивлятися в них. Також художник працює у жанрі портрету, який у своїй стриманості суголосний портретам доби Ренесансу. У його творчості простежується послідовна впевнена робота над поглибленням змісту та форми власної художньої манери. Гейза не женеться за швидкоплинним та актуальним, так званим сучасним, а продовжує шлях, сформований його вчителями.
Виставкова діяльність художника розпочалася ще до вступу до Львівської академії мистецтв. Навчаючися в Ужгородській дитячій школі мистецтв, він уже був учасником та призером багатьох конкурсів та виставок. А участь в груповій виставці «Spin-off» у галереї ЛНАМ стала шляхом до персонального проєкту, який відбудеться у вересні 2020 року в молодіжному просторі ЛНАМ.
Нині полотна митця можна знайти в колекціях Київського музею сучасного українського мистецтва, в Закарпатському обласному художньому музеї імені Й. Бокшая, а також у приватних колекціях поціновувачів сучасного мистецтва.
Творчі пошуки Юрія все частіше приводять його до абстрактних форм у живописі та графіці. Яскрава колористична гама творів виявляє в художникові представника Закарпатської школи живопису. Після захисту диплому на кафедрі монументального живопису Львівської академії мистецтв митець здебільшого працює на Закарпатті. Його дипломна робота була представлена на виставці «НАШІ 2017» – кураторському спецпроєкті галереї ЛНАМ.
Формація «Відкрита група» двічі представляла Україну на одній із найбільших світових виставок мистецтва – Венеційській бієнале. Митці активно співпрацюють з PinchukArtCentre – найбільшою платформою сучасного мистецтва України. У 2015 році група стала Лауреатом головної премії PinchukArtPrize у Києві.
«Відкрита група» була учасником та ініціатором понад 50 спільних та персональних проєктів в Україні та за кордоном. Серед них варто відзначити проєкт «Надія!» для Національного павільйону України на 56-й Венеційській бієнале у 2015 році, виставку фіналістів PinchukArtCentre в Києві у 2017 році, та проєкт «Шлях Енея. Художники сьогодення сам-на-сам з минулим» у ErmilovCentrе у Харкові.
Троє з п’яти членів-засновників – це Юрій Білей, Павло Ковач, Антон Варга – вихідці із Закарпаття. Фундамент їх професійної освіти закладався у мистецьких освітніх закладах регіону. Згодом Юрій Білей та Павло Ковач навчалися у Львівській академії мистецтв, а Антон Варга – у Харкові.
Формат «Відкритої групи» передбачає постійну участь запрошених митців, які долучаються до створення мистецького продукту. Відходячи від традиційних практик, вони розглядають мистецтво як форму суспільної свідомості, яка є певною реакцією на навколишній світ.
Кожен із групи є творчою особистістю, а спільно вони створили унікальний проєкт «Відкрита група». Художники працюють за принципом побудови тимчасових відкритих «галерей» у публічних місцях. Актуальність та несподівані форми виразу є характерними для «Відкритої групи».
Нещодавно хлопці шокували непідготовлену громадськість проєктом «Падаюча тінь «Мрії» на сади Джардіні», створеним для 58-ї Венеційської бієнале. Митці виступили кураторами, створивши справжній міф довкола свого проєкту. Деталі його реалізації до останнього не були відомі глядачам. Але важливим елементом концепції проєкту став той факт, що будь-хто з українських митців міг безпосередньо долучитися до цього міфотворення.
Тяжіння до концептуального мистецтва спонукає Вікторію працювати з актуальними практиками, як-от інсталяція, ленд-арт, відеоарт. Спільно з Томашом Гажлінскі Вікторія представила у Харкові трьохетапний проєкт «Архів відсутній». Його концепція полягала у спробі уявити процес створення виставки без автора та подальшої її реконструкції в іншому просторі на основі спостережень глядачів.
Вікторія Дорр вражає і своїм нетрадиційним прочитанням скла як матеріалу. У дипломній роботі «Дія та наслідок» у Львівській академії мистецтв, окрім скла вона використала лід, який поступово танув та перетворювався на воду. Як зазначила художниця, їй хотілось показати принцип явища «причина-дія-наслідок» – лід поміщений під скло все одно перетворюється на воду. Ця робота була представлена на виставці кращих дипломів в галереї ЛНАМ.
ЇЇ експерименти з технологіями та формотворенням у склі призвели до створення з сестрою нішевого бренду скла та кераміки «Jane and Mery/ pottery&glass». Мисткині займаються виробництвом авторського посуду та домашнього декору.
Історично склалося, що галицька та закарпатська школи мистецтва дуже близькі у своїй творчості. Здебільшого, візуально та змістовно підходи цих художніх шкіл відрізняються, проте давні культурно-мистецькі зв’язки провокують тісну та плідну співпрацю.
Закарпаття по-особливому надихає своїх уродженців творити. Представлені нами митці своєю кропіткою працею нарощують досвід та вміння, аби надалі вражати усіх поціновувачів мистецтва. Ми бачимо їх прагнення та бажання бути яскравими представниками мистецької спільноти України та світу. Впевнені, ще не один раз почуємо про митців із Закарпаття.
Детальніше з проєктами, що відбулися у студентській галереї Львівської академії мистецтв можна ознайомитись тут.
Матеріал підготовлено за підтримки Українського культурного фонду.
Позиція Українського культурного фонду може не збігатись з думкою авторів.