Життя

Юрій Костюк про новий серіал “Слуга народу” та роботу зі студією “95 квартал”

9 Листопада 2015 6 747

Ужгородець Юрій Костюк переїхав до Києва понад 10 років тому. Після завершення гімназії в Ужгороді, хлопець поїхав на навчання і залишився у столиці. Колишній гравець КВН, а сьогодні сценарист студії "Квартал 95" розповів нам про свою роботу над новим серіалом, що вийде на телеканалі "1+1" лише 16 листопада, але вже встиг наробити стільки галасу у мережі.

– Коли почалася робота над серіалом?

– Влітку минулого року ми почали написання серіалу "Слуга Народу". Хоча сама ідея була у студії "Квартал 95" вже досить давно, але, напевно, вона чекала свого часу.

– Яку саме частину роботи над серіалом виконував і виконуєш ти?

– Я один із авторів сценарію та креативний продюсер. Спочатку я займався сценарієм – це була розробка історії, сюжетних ліній та написання діалогів. Далі, коли почалися зйомки, був присутній на знімальному майданчику, допомагав режисеру. Часто тексти змінюються на майданчику – потрібно щось викинути або навпаки дописати. Буває, що актору текст просто "не лягає на язик" і тоді його потрібно дещо адаптовувати.

– Як давно працюєш зі студією і як почалася ваша співпраця?

– Я працюю зі студією близько 5 років. Почалося, можна сказати, волею випадку. Але я фаталіст, і впевнений – все, що стається є закономірним.

– Над якими проектами ти вже встиг попрацювати?

– Над повнометражними фільмами "Кохання у великому місті – 3", "8 перших побачень", "8 нових побачень". А також над серіалами "Свати – 5", "Байки Мітяя" та "Між нами, дівчатами".

– А скільки сценаристів взагалі працює в команді?

– Взагалі на "Кінокварталі" працює 14 авторів. Вони поділені на групи по 3-4 людини. Написанням "Слуги Народу" займалося троє авторів, плюс Андрій Яковлєв та наш режисер Олексій Кірющенко.

– Ти поїхав з Ужгорода понад 10 років тому, але у мережі видно, що добре товаришуєш з ужгородськими квнщиками. Можливо у вас є якісь спільні проекти?

– Це взагалі окрема історія. Я почав грати у КВН вже у Києві, і з ужгородськими квнщиками познайомився на якійсь із ігор… Зараз навіть пригадаю де… в Луганську. Виходить що за 1000 км від нашого рідного міста. Ми справді дуже добре спілкуємось, Ігор Кривошеєв та Валєра Митейко вели моє весілля, приїздили в Київ. До речі, на правах реклами скажу, що у Києві ведучих такого рівня майже нема. Гості були в захваті від наших хлопців!

– Вони справді молодці. А, у якій команді ти грав?

– Я грав у маловідомій команді свого вишу – вона називалася "Однажды вечером", потім деякий час грав з командою КПІ, зараз це студія "Мамахохотала".

До слова, в Ужгороді зараз відбувається фест "Ужгород Made in". До складу журі мене запросив якраз Ігор, тож чекаю на цікаві короткі метри віж ужгородських митців.

– Як часто в Ужгороді буваєш?

– На жаль, рідко. Не так часто, як хотілося б. Багато часу іде на дорогу, тому чекаю, коли в Україні можна буде нормально подорожувати літаком. Можливо, майбутній президент надихнеться нашим серіалом і займеться в тому числі, і цим питанням.

– Скажи, які в тебе настрої до того, як фільм потрапить на екрани? Чи є хвилювання: сподобається глядачеві чи ні?

– Хвилювання виличезне! Звичайно, дуже хочеться, щоб кіно сподобалося. Але я точно знаю, що критики завжди знайдуться. Найголовніше, щоб глядач зрозумів – це комедія. Хоча ми підіймаємо серйозні питання, але в першу чергу – це комедія.

Можливо хтось чекає від нас рецепту як врятувати Україну. І я не впевнений, що це правильно. Над цим питанням "ламають голови" тисячі аналітиків, економістів і громадських діячів. Ми ж розповіли історію, своє бачення – що було б, якби у політиці з’являтися такі люди. Люди, які не ставлять за мету особисте збагачення, а справді хочуть підняти Україну. Але це непросто.

Тому, звісно, у фіналі, наша кінематографічна Україна не стане супер-державою, з рівнем життя як у США чи Німеччині. Це питання не одного року, і ми не знімали казку. Так, у нас буде хеппі енд. Але головна функція нашого серіалу, окрім підняття настрою глядачеві, це стимул. Спроба мотивувати людей (в тому числі і політиків) – думати, аналізувати, починати зміни з себе. Хочеться, щоб усі ті речі, про які ми сказали і особливо ті, про які не встигли – з екрану перейшли у реальне життя.

– Що найцінніше було у досвіді роботи над цим серіалом особисто для тебе: як сценариста, як людини, як українця?

– По-перше, розуміння того, що все це не просто атракціон розваг. Ми намагалися закласти у наше кіно світлі і розумні ідеї. Судити звісно глядачу. Але я впевнений, що "Слуга Народу" залишить гарний післясмак. Посміявшись, люди стануть замислюватися. Не всі, але сподіваюся, що більшість. Це найголовніше для сатири. Бо, образно кажучи, якщо люди "поржали", поплескали, а потім далі кидають недопалки повз урну – значить меседж пройшов повз них, значить ми, як творці, десь недопрацювали.

По-друге, було відчуття, що ти стаєш свідком зародження нової епохи українського кіно – як би пафосно це не звучало. Що я маю на увазі? Раніше, багато фільмів знімалось у ко-продукції з Росією, плюс – великий сегмент ефіру займав російський продукт. Після заборони, виникла прогалина, яку потрібно заповнювати. Не зважаючи на кризу, в Україні знімається багато серіалів та картин. Реально, актори які знімалися у нас, мають дуже щільний графік, грають ще у декількох проектах паралельно.

Майже кожен день у столиці я проїздив повз якогось знімального майданчика… Це круто! Я думаю, що всі ці обставини дали поштовх вітчизняній кіноіндустрії, бо немає іншого виходу. Декілька років, якість багатьох стрічок буде сумнівною… Але глядач повинен стати більш вимогливим. Якшо він буде ігнорувати примітив, типу українських серіалів на зміну "Мєнтам", які насправді – те саме, тільки наше… Але лише так через 5-10 років можна сподіватись на якісне українське кіно.

Ну і по-третє, – це величезний досвід, тому що кожного дня я був на майданчику і займався не лише сценарієм. Це тісна співпраця з усією великою командою – режисером, акторами, костюмерами, гримерами, художниками… Тож, бажаю усім приємного перегляду серіалу та чекатиму на відгуки.

Росана Бісьмак, Varosh

0 #