«Блу Беррі» — сучасна плантація лохини у с.Великі Лучки поблизу Мукачева. Саме тут знаходяться 120 га лохини, смак якої знають по всьому Євросоюзу: Італії, Іспанії, Нідерландах та інших країнах. 

ТОВ «Блу Беррі» та партнери з галузі вирішили заснувати першу Асоціацію «Виробники лохини України», щоб об’єднати зусилля та єдиною силою виходити на міжнародні ринки. В лютому Асоціація була офіційно зареєстрована, а вже у березні на Закарпатті відбулася перша зустріч 25 підприємств з усієї України.

Місія асоціації — сприяти сталому розвитку виробництва лохини в Україні та зміцнити її конкурентні позиції на світовому ринку, впроваджуючи інноваційні підходи, підтримуючи один одного та дотримуючись високих стандартів якості.

Мета першої офіційної зустрічі — надихнути, познайомити, почати складати професійні сталі відносини, і тим самим закласти надійний ґрунт для майбутньої співпраці, — каже Президентка Асоціації «Виробники лохини України» Наталія Пукшин. 

У програмі — огляд потужностей ТОВ «Блу Беррі», демонстрація весняної обрізки саджанців лохини, а також обговорення спеціалізованих тем — як знайти нові шляхи для експорту та отримання страхового відшкодування втрат від заморозків. 

Як пройшла перша зустріч та чому це важлива подія для економіки Закарпаття та України? Чому створили Асоціацію виробників лохини, хто її члени та яких змін очікувати на ринку? Розповідаємо з місця події. 

Чому необхідна Асоціація виробників лохини України?

Вирощування лохини — порівняно новий тренд серед ягід, який вже захопив світовий ринок. Лохина вважається «королевою ягід». Ягода багата на вітаміни, а її ніжний та легкий смак бездоганно підходить для свіжого споживання. Хоч це і порівняно дорога ягода, але має свого споживача в Україні та за кордоном. Ринок збуту лохини є одним з найперспективніших, особливо, коли йдеться про експорт. Проте вийти на міжнародні ринки складно. І ось чому. 

До прикладу, Великобританія є лідером у Європі за обсягами споживання лохини як загалом, так і з розрахунку на одного жителя з великим відривом від решти. У 2024 році Україна поставила до Великої Британії 390 тонн свіжої лохини – на 11 % більше, ніж минулого року. Ця країна стала п’ятим найбільшим ринком збуту для експортерів з України після Польщі, Нідерландів, Грузії та Німеччини. 

— Наразі Україні не  просто вийти на такий ринок, як Велика Британія, адже українським виробникам і експортерам потрібно консолідувати зусилля, уніфікувати сорти, стандарти вирощування, доопрацьовувати пакування. Також для доступу на цей ринок доводиться витрачати значні ресурси на додаткову сертифікацію, що також має сенс лише в разі значних обсягів торгівлі, — каже економіст інвестиційного департаменту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак.

Об’єднавшись в Асоціацію виробників лохини, підприємці отримують можливість спільно розв’язувати галузеві питання, лобіювати інтереси виробників, залучати інвестиції та впроваджувати інновації. Такий формат співпраці допомагає не лише зміцнити позиції виробників, а й формувати сильний бренд української лохини на міжнародному рівні. 

Співзасновник Асоціації — ТОВ «Блу Беррі» (с.Великі Лучки, Закарпаття)

Перші саджанці лохини на площах ТОВ «Блу Беррі» на Мукачівщині  були закладені у 2015 році. Зараз це 120 га європейських сортів, міжнародні сертифікації щороку підтверджуються з 2017 року, з експортним потенціалом понад 1000 т на 2025 рік. 

Наталія Пукшин, засновниця та керівниця двох ягідних підприємств ТОВ «БЛУ БЕРРІ» на Закарпатті (с.Великі Лучки) та ФГ “Тарасів обрій” (с.Келеберда) на Черкащині, стала також Президенткою  Асоціації «Виробники лохини України». 

Саме вона разом з ТОВ «Артберрі», ТОВ «Фемілі Гарден», ТОВ «Орнібері», ФГ «Беррі Хілс» ініціювала створення Асоціації та відкрила потужності свого підприємства для тих, хто хоче приєднатися до неї.

Перша зустріч відбулася саме на базі ТОВ «Блу Беррі» та об’єднала 25 виробників лохини з усієї України, 16 з яких вже є дійсними членами Асоціації (5 представляють Закарпаття). Загалом, це 1100 га площі під насадження лохини, що становить приблизно 20% українського ринку. 

— Головна наша цінність — це прозорість та довіра між усіма учасниками Асоціації й партнерами, тому робимо процеси відкритими для них, суспільства та інвесторів. Кожна компанія- учасник Асоціації — незалежна в веденні своєї господарської діяльності, має повне право голосу в Асоціації, — каже Наталія Пукшин. 

Робити виробників української лохини видимими для покупців, гуртувати їх — теж одне з завдань Асоціації. Перший крок вже зроблено, на сайті Асоціації можна знайти коротку інформацію про всіх виробників, а також їхні контакти. 

 — Асоціація зрощуватиме та єднатиме професійну спільноту в нашій галузі. Наша головна мета — задоволений споживач, а йому потрібна якісна, безпечно вирощена продукція, тому вже на наступній зустрічі виробників в другому кварталі 2025 року будемо говорити про процес сертифікації,  — підсумовує Президентка Асоціації.

Співзасновник Асоціації — ТОВ «ФЕМІЛІ ГАРДЕН»  (Вишгород,  Київщина) 

Іван Гречківський — виконавчий директор Асоціації «Виробники лохини України», а також — співвласник та генеральний директор ТОВ «ФЕМІЛІ ГАРДЕН». 

Наразі 155 гектарів під ягідними насадженнями робить «ФЕМІЛІ ГАРДЕН»  одним з найбільших постачальників органічної лохини у Європі. Також, саме це підприємство першим в Україні вийшло на іноземний ритейл, тобто почало працювати напряму з мережами європейських супермаркетів. У 2022 році це підприємство пережило непрості часи — опинилося під окупацією. 

— Наші працівники з родинами опинилися в окупації, в ізоляції, без продовольства. Виробничі потужності було знищено, а техніку вкрадено. Ми знаємо це, бо на іноземній техніці були GPS-трекери, які засвітилися в Чечні… 

Але, відразу після деокупації, люди повернулися. 

— 2 квітня підприємство було звільнено від окупації, а 3 квітня наші працівники вийшли прибрати поля. Просто хотіли якнайшвидше позбутися навіть згадки про росіян. Думаю, це найкраще описує, що таке українська сміливість та стійкість, — пригадує Іван Гречківський.

Нову техніку закупили в іспанських виробників, але оскільки вони боялися їхати в Україну, то всі інструкції давали дистанційно, через Zoom. Також саме «Фемілі Гарден»  почали одними з перших використовувати аграрні дрони на підприємстві. Врешті, у 2022 році українська лохина з-під Вишгорода таки потрапила на полиці європейських супермаркетів. 

Іван Гречківський зазначає, що зараз українські виробники мають об’єднуватися, ділитися досвідом та надбаннями, щоб ставати сильнішими та зміцнювати свої позиції на глобальному ринку, саме тому ТОВ «Фемілі Гарден» — це підприємство-співзасновик Асоціації. 

— Головна ідея Асоціації в тому, щоб досвідченіші компанії показали свій досвід. Було б добре, якби нові виробники вчилися на наших помилках, і той шлях, який ми проходили за 10 років, вони долали за 2-3 роки. Для того, щоб вийти на міжнародний ринок сильним гравцем, потрібно створити команду партнерів, а не команду конкурентів. Насправді їх і не може бути, на міжнародному ринку місце знайдеться всім, а нашим головним конкурентом в ЄС є Польща. 

Співзасновник Асоціації — ТОВ «Орніберрі»  (с.Шабастівка, Черкащина)

У 2024 році ТОВ «Орніберрі» ввійшло в п`ятірку найбільших експортерів лохини в Україні. Експорт складає 70% продажу, 30% — внутрішній ритейл. Перші 12 гектарів посадили у 2018 році, зараз загальна площа під лохину складає 104 га. 

Засновник компанії  «Орніберрі» Євгеній Рикун каже, що теж готовий запрошувати колег до себе на виробництво та ділитися досвідом. У компанії зараз намагаються розв’язати проблему з кількістю сезонних працівників. В цьому році розраховують залучити 600 збирачів, тому навіть будують гуртожиток для тих, хто приїде не з сусідніх громад, або ж буде виходити на роботу рано-вранці чи пізно ввечері. 

— Наша компанія була в різних асоціаціях та об’єднаннях, але, на жаль, вони або “для галочки”, або для просування інтересів одного великого виробника. А тут я бачу приклад, коли наша спільнота справді хоче підсилити один одного. Коли я закладав свій перший сад, то мав дуже багато питань, припустився багатьох помилок. Тоді й справді було важко від когось отримати дієву пораду, і я радий, що зараз ми це можемо змінювати – складати більш довірливі та відкриті професійні стосунки. Насправді саме 2022 рік дуже яскраво показав, що ми сильні тільки тоді, коли об’єднані, — пояснює Євгеній Рикун.

— Цього шматка пирога у плані експорту вистачить всім. Ми у відсотковому співвідношенні так мало експортуємо на європейські (тим більше світові ринки), що говорити про конкуренцію за експорт серед виробників в Україні просто смішно. Український ринок має величезний потенціал, тому нам треба діяти спільно. Врешті, ми всі маємо велику спільну мету — дбати про свої підприємства, робити їх успішними, а також робити нашу країну сильнішою та успішнішою, бо хто про неї подбає, як не її громадяни?

Співзасновник Асоціації — ФГ«Беррі Хілс» (м.Долина, Івано-Франківщина)

 Фермерське господарство «Беррі Хілс» висадило перші кущі лохини ще у 2010 році, що робить його одним з перших виробників цієї ягоди в Україні. 

Віктор Дитинко, керівник фермерського господарства «Беррі Хілс» каже, що за цей час встиг побувати у багатьох країнах Європи, зокрема у Польщі, Німеччині, Нідерландах й бачив, на що спроможні такі великі професійні об’єднання.

 — Я є учасником і колись обіймав посаду члена наглядової ради “Укрсадпрому” — потужної організації на ринку. Але бракувало обговорення суто по виробництву лохини. Тому я відразу відгукнувся на ідею пані Наталії створити об’єднання тих, хто працює з лохиною, щоб виробити спільні правила та рекомендації на плантаціях та на ринку. Я знайомий з пані Наталею вже 10 років, радий був сьогодні бачити давніх друзів, а з кимось і познайомитися. Часто відвідую різні конференції, і там у програмі є виступи горіховодів, малинників, полуничників і це вже не так цікаво. А сьогодні ми спілкуємося тільки про ринок лохини й це дуже круто. Ми можемо обговорити більше проблемних питань. 

Які підприємства Закарпаття увійшли в Асоціацію?

Промислове виробництво лохини на Закарпатті  почалося у 2015 році. Наразі 12 суб’єктів господарювання вирощують лохину на площі близько 300 гектарів, і цей показник має тенденцію до зростання.  

Фермерське господарство “Ласкі” (с.Нижній Студений, Міжгірщина)

 ФГ «Ласкі» — найвисокогірніша плантація лохини в Україні, адже знаходиться на висоті 800 метрів над рівнем моря. Перші 2 гектари кущів лохини посаджено ще у 2019 році, а у цьому році планується збільшити площу до 8 га. Тут вирощують морозостійкі сорти лохини, які витримують приморозки й до -5 градусів за Цельсієм. Лохину вирощують за каскадним принципом, адже поля знаходяться на високогір’ї.

Конкурентна перевага цієї плантації — тут ягоди достигають пізніше, відповідно, вони постачаються на ринок в той час, коли в інших виробників сезон вже закінчився. 

Підприємство долучилося до Асоціації одним з перших. Керівник ФГ Михайло Буришин каже, що доєднався саме через можливість комунікувати з людьми однієї сфери:

 — Кущі лохини плодоносять близько 70 років. Тобто, підприємець має мислити стратегічно й організувати свій бізнес якнайменше на 70 років —  зрозуміти, як розвивається ринок та куди рухатися. Я тут побачив людей, які займаються цим бізнесом вже роки, в тому числі й на Закарпатті. Думаю, це чудова можливість для всіх нас об’єднатися. Немає стільки ягід, щоб ми могли конкурувати на ринку, адже скільки виробимо — стільки зможемо продати. 

Приклад ФГ “Ласкі” показує, що вступити до Асоціації можуть й ті підприємці, які мають невеликі площі посадки. 

Фермерське господарство «Ґрін» (с. Сторожниця, Ужгородщина)

 Ще один виробник з Закарпаття — Василь Берча, засновник фермерського господарства «Ґрін». Перші 3 га кущів лохини засадили у 2017 році, а зараз мають вже 8 гекторів посівних площ. Цікаво, що окрім лохини тут вирощують й гриби шиїтаке,  які повністю йдуть на експорт. Особливість ФГ «Ґрін» в тому, що це єдине підприємство лохини на Закарпатті, яке має органічний сертифікат якості. Це означає, що при вирощуванні не використовуються хімічні добрива, тільки органічні. 

Основний ринок збуту — мережа супермаркетів. Продукцію “Грін” можна знайти на полицях “Дастору”, “Alma” та “Сільпо”.

 Василь Берча каже: 

— Ми — невелике сімейне господарство. У нас немає своєї команди юристів чи менеджменту, для нас це нерентабельно. Тому для нас Асоціація — це, окрім всього, ще й підтримка та консультація малих підприємців, таких, як я: з документацією, страхуванням ризиків, відносинах з державою. Нам всім вигідно зібратися докупи,  й ухвалювати правильні рішення щодо того, як розвивати ринок та мати в результаті задоволеного споживача. Зараз ми плануємо впроваджувати інноваційні технології, міркуємо як зробити виробництво ефективним на тій площі, яка вже є. І, я впевнений, що зможу в Асоціації перейняти цікавий досвід інших виробників.

Роль та підтримка держави

Першу зустріч Асоціації «Виробники Лохини України» відвідав також перший заступник голови Закарпатської ОВА Василь Іванчо. Службовець каже, що такі об’єднання — це показник розвитку бізнесу в Україні. 

— Коли я дізнався від Наталії Пукшин про створення Асоціації, то першим моїм питанням було: “Чим я можу бути корисний?”. Вважаю, що таким має бути підхід держави до бізнесу — сприяти роботі, яка посилює економіку та стійкість країни. Я радий, що Асоціація об’єднує виробників з усієї країни й впевнений, що ми складемо якісну конкуренцію на міжнародному ринку. 

Важливо, що Закарпатська ОДА забезпечує фінансову підтримку аграріїв. Зокрема, у межах Програми розвитку та підтримки галузі рослинництва, у 2023-2024 роках п’ять закарпатських суб’єктів господарювання, які входять до Асоціації, отримали 5,2 млн грн на часткове відшкодування витрат на поливне обладнання, спорудження шпалер, сільськогосподарську техніку та обладнання.

 Сергій Гайдай, голова Мукачівської РДА також був на заході, каже, що знайомий з роботою підприємства ще з 2015 року, коли команда ТОВ «БЛУ БЕРРІ» тільки почала свою роботу на Закарпатті. За словами службовця, зараз він бачить на власні очі, як цей бізнес попри всі критичні труднощі — ковід, а потім й повномасштабне вторгнення, зростає, розвивається та є зразком якісного підприємства. 

 — Я радий, що така Асоціація створилася, це дасть можливість розвиватися як вже досвідченим підприємцям, так і тим, хто тільки починає цей шлях. Можливо, завдяки Асоціації, хтось з учасників підпише нові контракти, збільшить площі. Зареєстрований бізнес – це колосальний плюс для громади, у яку сплачуються податки. Держава, однозначно, має підтримувати такі ініціативи, найперше, через пільгові кредити чи програми підтримки, та стежити, щоб податкове навантаження було посильним, адже все це в підсумку принесе дохід. 

Президентка Асоціації Наталія Пукшин каже, що у момент повномасштабної війни держава має концентруватися на тому, щоб вижити, захисти себе та своїх громадян. Тому бізнес, як частина країни, намагається бути максимальною опорою.

 — Держава та державні інституції мають тримати порядок, я вдячна представникам влади, які сьогодні завітали та висловили свою підтримку. Для нас це знак, що ми можемо спокійно працювати у регіоні. Для нас важливо стабільно працювати, надавати робочі місця. Якщо підприємство закривається, то добре не буде нікому — ні державі, яка не отримає податки, ні людям, які у пошуках роботи будуть їхати за кордон. Звичайно, ми втомлюємося. Але кожен раз я кажу своїй команді: “Працюймо так, щоб сплатити стільки податку, аби держава могла закупити хлопцям на передову все, що треба”. 

Тільки у 2024 році «Блу Беррі»  сплатили 16,5 млн гривень податку.

Хто може стати учасником Асоціації

Стати частиною Асоціації «Виробники лохини України» може будь-який виробник лохини в Україні. Для цього потрібна офіційна реєстрація, створення робочих місць для регіону, добросовісна сплата податків, бажання розвивати ягідну галузь, формувати професійну спільноту. Також, має бути розуміння щодо відповідальності за якість та безпечність вирощеної продукції, тому підприємства мають працювати над впровадженням та щорічною підтримкою сертифікації продукції.

•  Як якість продуктів впливає на наше життя: блог “ЗеленьОк” про мікробіом та імунітет
• Як закарпатський бізнес завойовує світ: історії підприємців, що вийшли на глобальний ринок
• Old CONTINENT: очікуване повернення легендарного ресторану у серці Ужгорода

Галина Гичка, Varosh

 Фото: Роман Пищальник

Не пропускайте цікаве з життя Закарпаття! Читайте більше в наших соцмережах — Facebook та Instagram.