Блискучі яблука, однакові за розміром помідори, ідеально гладкі огірки, — саме вони частіше за все наповнюють полиці закарпатських супермаркетів. Але чи завжди ця “ідеальність” означає якість і безпеку? Чому в гонитві за зовнішньою красою продукції іноді забувають про здоров’я споживачів?
У цьому блозі засновники сіті-ферми “ЗеленьОк” Вікторія та Артем Білаки розповідають, як надмірна обробка пестицидами, віск на шкірці та інші методи підготовки овочів і фруктів до продажу можуть впливати на наше здоров’я.
Як “корисні” продукти руйнують наш імунітет
Склад макаронів, рибної консерви чи кефіру ми можемо знайти на обгортці. А от що всередині овочів, фруктів чи зелені, залишається таємницею. Маркетинг відіграє значну роль у формуванні наших споживчих звичок. Блискучі та бездоганні продукти сприймаються як більш свіжі та корисні. Дослідження показують, що споживачі готові платити більше за продукти з привабливим зовнішнім виглядом.
Уявіть себе в супермаркеті: перед вами два види салату. Один має природний вигляд, можливо, з невеликими недоліками, інший — яскраво-зелений, ідеально пружний і рівний. Більшість із нас інтуїтивно обирають другий варіант, асоціюючи його з якістю та свіжістю. Але чи замислюємося ми, якою ціною досягається цей “ідеальний” вигляд?
Виробники часто використовують різноманітні хімічні речовини, щоб покращити зовнішній вигляд і продовжити термін зберігання продуктів. Фрукти та овочі обробляються фунгіцидами, пестицидами та восковими покриттями, які захищають їх від шкідників і хвороб, але можуть залишатися на поверхні або навіть проникати вглиб продукту.
Наприклад, салати та зелень перед збором можуть обробляти спеціальними препаратами для підвищення “лежкості” — здатності продукту зберігати свіжий вигляд протягом тривалого часу.
Ці препарати знищують як шкідливі, так і корисні мікроорганізми. Тобто ми отримуємо продукт із “нульовим мікробіомом” (читайте “користю”). Але і це ще не все, адже бонусом ви споживаєте залишкову порцію хімічної обробки, що продовжує працювати. І знищувати вже ваш мікробіом шлунково-кишкового тракту, руйнуючи ваш захисний бар’єр або, іншими словами, руйнуючи ваш імунітет.
“Де народився, там і пригодився”
Ця народна мудрість, яка актуальна і для продуктів. Багато фруктів та овочів збирають недозрілими, щоб їх можна було відвезти далеко до того, як вони зіпсуються.
Для стимуляції дозрівання використовують хімічні гази, такі як етилен. Це дозволяє доставити продукти на полиці магазинів у привабливому вигляді, проте плоди часто не містять повного спектру корисних речовин, які накопичуються під час природного дозрівання.
Локальний виробник у цьому плані має конкурентну перевагу. Безпосередня близькість споживача, а відповідно і можливість передати зелень у день збору — це ідеальна взаємодія: максимальна користь для здоров’я та економія для виробництва (не потрібне тривале зберігання чи транспортування).
Читайте також: “Це не якийсь космос, це просто здоровий продукт”: як закарпатське подружжя заснувало унікальну сіті-ферму з вирощування зелені
Якість ніхто не контролює
У нашій країні контроль за вмістом пестицидів, тобто засобів хімічного захисту рослин від шкідників і хвороб, у свіжих продуктах часто залишається на низькому рівні. Продукція на полицях супермаркетів не завжди проходить належні перевірки, що робить споживачів вразливими до потенційних ризиків: отруєнь, алергій і накопичення токсинів в організмі.
Багато виробників використовують пестициди та інші хімікати без дотримання регламентів та обмежень.
Часто обробки проводять навіть за кілька днів до збору врожаю — щоб забезпечити привабливий вигляд та подовжити термін зберігання продуктів. Це призводить до того, що шкідливі речовини потрапляють на наші столи.
Не дарма пестициди називають “тихою катастрофою ХХІ століття”. Наслідки отруєння залишковими ядохімікатами стають помітними не одразу, оскільки мають накопичувальний ефект.
Які можуть бути наслідки від пестицидів
Ще в середині 1980-х років вчені заговорили про шкоду, яку пестициди зі сфери сільського господарства наносять серцево-судинній системі. Сьогодні багато досліджень свідчать про залежність між використанням пестицидів та алергією, появою новоутворень, хворобами крові та ендокринної системи.
Найбільшу небезпеку ці хімікати несуть для дітей: вони їдять більше овочів і фруктів, ніж дорослі, а їхня печінка ще недостатньо ефективно вміє справлятися зі шкідливими речовинами.
Чи хочете ви споживати отруту, купуючи “здорові продукти”? Звісно, що ні. Але ніхто про вас не подбає так, як ви самі. Тому закликаємо всіх до свідомого споживання.
Обирайте продукцію від відповідальних виробників.
Що ми радимо робити
- Підтримуйте місцеві сіті-ферми й виробників, які використовують сучасні технології вирощування та контролюють якість на всіх етапах. Наприклад, сіті-ферми, які використовують гідропоніку, можуть вирощувати рослини в контрольованому середовищі без використання пестицидів та інших шкідливих речовин.
Це забезпечує високу якість і безпечність продукції. Детальніше ми розповідали про це в тексті “7 переваг гідропоніки: чому закарпатська сіті-ферма вирощує салати без ґрунту”.
- Шукайте інформацію про виробника. Якщо ви регулярно купуєте продукцію певного виробника, варто знайти час, щоб дізнатися більше про нього. Перевірте інформацію в інтернеті та соціальних мережах: чи є відгуки інших споживачів, чи не було зафіксовано негативних випадків або скандалів, пов’язаних з якістю продукції. Ця невелика інвестиція часу може допомогти вам зробити більш обґрунтований вибір і захистити своє здоров’я.
Якщо ж інформації про виробника нема, то перед споживанням ретельно мийте овочі та фрукти під проточною водою. Для зелені можна використовувати замочування у воді з додаванням харчової соди або спеціальних засобів для видалення пестицидів.
- Віддавайте перевагу свіжим і сезонним продуктам. Сезонні продукти менш імовірно будуть оброблені хімікатами для довготривалого зберігання. Вони мають кращий смак і більшу кількість корисних речовин.
Пестициди мають властивість накопичуватися в тканинах нашого організму, проте дослідження показують, що перехід на біологічно чисті продукти значно скорочує залишкові сліди цих хімікатів у нашому організмі вже протягом місяця.
“Ми закликаємо суспільство до змін”
Виробники та продавці повинні взяти на себе відповідальність за якість і безпечність своєї продукції. Використання сучасних технологій вирощування, таких як гідропоніка, дозволяє уникати використання шкідливих хімікатів та забезпечує контроль якості на всіх етапах. Відкритість і прозорість у спілкуванні зі споживачами підвищують довіру та лояльність до бренду.
Державі необхідно посилити законодавчий контроль за використанням пестицидів та інших хімічних речовин у сільському господарстві. Важливо запровадити регулярний моніторинг продукції на полицях магазинів і забезпечити виконання законів про харчову безпеку.
Ми всі можемо вплинути на ситуацію, роблячи свідомий вибір на користь здорових і безпечних продуктів. Обираючи продукцію від відповідальних виробників, які використовують сучасні та екологічні методи вирощування, ми підтримуємо тих, хто дбає про наше здоров’я та майбутнє планети.
Настав час переосмислити свої споживчі звички, віддаючи перевагу якості та безпечності над зовнішнім блиском. Адже справжня цінність продукту полягає не в його ідеальному вигляді, а в користі для нашого здоров’я.
Вікторія та Артем Білак
Здоров’я — це найцінніше, що ми маємо. Звісно, маркетингові тенденції можуть робити глобальний вибір замість нас. Але потрібно бути обачними з підміною понять. Орієнтир на ідеальний вигляд овочів, фруктів і зелені не може бути єдиним критерієм вибору. Потрібно більше заглиблюватися в харчову цінність і процес вирощування.
Обираючи продукти, які вирощені в контрольованих умовах без використання шкідливих хімікатів, ми інвестуємо у своє майбутнє та майбутнє наших дітей. Підтримуйте відповідальних виробників, цікавтеся методами вирощування та робіть свідомий вибір. Разом ми можемо змінити ринок і зробити здорове харчування доступнішим для всіх.
Вікторія та Артем Білаки,
засновники сіті-ферми “ЗеленьОк”
Фото Юрія Готри, “ЗеленьОк” та зображення, які є вільними від авторських прав (Creative Commons CC0)
Читайте також: “Від кордону з росією мій дім відділяв город”: історія засновниці благодійного “Базару” Мар’яни Фісунової
