На полицях дорогих італійських, французьких та німецьких магазинів із захмарними цінами все частіше можна знайти речі, на етикетках яких маленькими буквами написано "Made in Ukraine". Більше того, частину цих речей шиють в самому Ужгороді.
– Приблизно 10 років тому ми вже шили для Moschino, але в кризу виробництво скоротилось, і ми втратили замовника, однак зараз вони знову повернулись. Минулого року ми почали шити для Hugo Boss і Dolce & Gabbana. Зараз шиємо ще й для Marc O’Polo. Поступово ми переходимо до дорожчих брендів, – розповіла нам Мирослава Каламуняк, яка очолює Ужгородську швейну фабрику.
В Ужгороді на замовлення цих брендів речі відшивають колекціями. За сезон це може бути від 100 до 120 моделей, з кожної моделі в середньому 350-400 штук.
У дорогому сегменті немає великих серій, пояснює керівник фабрики. Якщо в середньому сегменті може бути замовлення на 5000 штук, то в дорогому сегменті і 1000 штук – це дуже багато.
– Дорогі бренди колись шились, до прикладу, у Франції, але ні там, ні в Німеччині вже немає фабрик, є тільки виробничі бази, де створюються колекції, які потім йдуть у країни, де дешевша робоча сила. У Німеччині зарплата 1200 євро, тому їм вигідніше завантажити каміон і відправити туди, де зарплата 300 євро, тобто до нас в Ужгород. Це можна назвати свого роду глобалізацією, – пояснила пані Мирослава.
За її словами, певний час номером один у світі з виробництва трикотажу був Китай, тепер його місце займає В’єтнам.
– Зараз дорогі бренди намагаються відшиватись у Європі. Щось, безумовно, шиється в Росії, але країни більш близької до Європи і такої дешевої як Україна фактично немає. У тій же Болгарії і Румунії все менше швачок, тому вони зараз все більше дивляться в бік України, – додала Мирослава Каламуняк.
Що ж, будете на шопінгу в Мілані, чи скажімо в улюбленому Пандорфі, що під Віднем, загляніть до бутиків Dolce&Gabbana та HugoBoss, і бодай заради цікавості перевірте бірку.
Юлія Барабан, для Varosh
