Життя

Женя Галич, O.Torvald: Ми б залюбки записали пісню з Йолкою, вона поп-співачка з рок-харизмою

30 Жовтня 2013 5 543

Одна з найбільш гастролюючих українських рок-груп O.Torvald днями виступила перед ужгородською публікою. Попри не надто чисельну аудиторію та певну інертність місцевого глядача, який примудрився пів концерту прослухати сидячи, виступ вийшов емоційним та потужним.

Самоіронічний та щирий фронтмен гурту, а також ведучий на чи не єдиній притомній столичній радіостанції Просто Радіо, Женя Галич – розповів нам про благодійні ініціативи O.Torvald, майбутній київський Sziget та брак альтернативних музичних ЗМІ.  До слова, окрім концерту в Ужгороді, хлопці зіграли кілька пісень і на радіо Тиса FM, де й був зроблений наш фоторепортаж.

– Що відбувалося у вашому житті напередодні приїзду до Ужгороду?

– В Ужгород ми приїхали з Житомира, де за день до цього відіграли концерт. Там ми нормально загуляли з Кузьмою Скрябіним і нам було на ранок трохи зле, тож виступ в студії радіо Тиса FM нам дався нелегко. Втім, той концерт був не звичайним, ми намагалися допомогти Борі, хлопцю з Житомира, приємно, що зібрали пристойну суму грошей, яка дійсно вирішить певні його проблеми. Радію, що до нашої ініціативи приєднався і Толя Тапольский, який разом з нами заграв нашу спільну програму з платівки "Використовуй нас".

Ми не робимо благодійних заходів задля галочки, ми просто граємо музику. Ніхто не змушує нас займатися чимось іншим, ніхто не може примусити нас йти в політику або допомогти комусь ставати міліціонером і брати хабарі. Все по чесному – ми можемо зіграти, а люди свідомо йдуть нас послухати, збирається певна сума грошей, яка може реально допомогти комусь врятувати життя – нас це не обтяжує. Ми затіюємо подібні речі лише з перевіреними людьми, які точно направлять отримані кошти тому, хто їх дійсно потребує.

– Ви справді багато їздите з концертами, а що ви плануєте встигнути зробити між виступами ще до кінця року?

– Плануємо виспатися, відіграти кілька концертів до Нового року, перевидати альбоми офіційно на фізичних носіях та випустити ще один музичний відеокліп. По завершенню новорічних свят ми плануємо взяти кількамісячну паузу та записати новий матеріал, а потім повернутися до концертної діяльності. Впродовж 2012-го ми відіграли близько 80 концертів, а цього року їх було ще більше.

– Тема європейських музичних фестивалів близька закарпатцям як географічно, так і емоційно, втім дедалі більше гарних фестів з’являється і в Україні, що ви можете сказати про вітчизняний фестивальний рух?

– Останнім часом українські музичні фести сміливо можуть конкурувати з європейськими. Один з найпотужніших, які я бачив – це "Захід", який проходить у Львівській області. Відчувається, що він зроблений нормальними людьми для нормальних людей. Також є такий захід як Best City у Дніпропетровську, там дуже потужний лайнап та близько 50 тисяч глядачів. Минулого року ми відіграли на фестивалі Просто Rock, де також виступали Linkin Park, Бумбокс та Garbage. Щодо ідеї реінкарнації легендарного угорського Sziget на Трухановому острові, то чесно кажучи, мене це трохи насторожує. Люди їдуть з нашої країни на Sziget за атмосферою, тікаючи від випадкових абсолютно нефестивальних людей, тож місцеві організатори сильно ризикують.

– Маючи досвід роботи і на радіо, і на ТБ, ти, як музикант, вбачаєш можливості популяризації музичного продукту без ротацій в ефірах чи одним інтернетом все одно аудиторію не сформуєш?

– У нас доволі складна ситуація з цим – до прикладу, Просто Радіо, на якому я працюю, охоплює три міста – Київ, Житомир та Дніпропетровськ. Натомість Radio Rocks покриває майже всю Україну, втім їхній формат обмежується класичним роком. Каналів немає взагалі, окрім Star TV, в якого покриття дуже маленьке. Немає потужного великого ресурсу, який би дозволяв собі сміливий альтернативний формат. Фінансування немає через те, що люди, які мають матеріальні можливості інвестувати кошти – трохи старші, відповідно їхні смаки відрізняються від потреб молодого покоління меломанів. Думаю, ми трохи підростемо, назбираємо грошей і будемо підтримувати те, чого нам зараз так бракує.

– Раніше серйозною стартовою платформою для молодих команд були конкурси на кшталт Червоної Рути або Global Battle Of The Bands, чи мають вони сенс зараз?

– Ні, вже не мають. Здебільшого у журі на цих конкурсах сидять люди, які не компетентні у тих процесах, які зараз відбуваються у музичній індустрії. Якщо хтось адекватний і є, то він оцінює учасників, спираючись на свої суб’єктивні смаки. Інформаційний потік настільки стрімкий, що як тільки поновлюється стрічка у фейсбуці – нічого ніби і не було, ніяких пісень, ніяких Global Battle Of The Bands. Навіть гурти-переможці, такі як ТОЛ або Гапочка, котрі їздили на фінал у Лондон, повернувшись в Україну не відчули абсолютно жодних змін у своїй музичній кар’єрі. Я вважаю, що треба просто робити якісний матеріал і все складеться. Я взагалі люблю хороші українські гурти, наприклад луцький "Фіолет", також мені завжди дуже подобалася Димна Суміш, Бумбокс, Океан Ельзи. Не надто люблю, коли україномовні люди співають англійською. Мені здається, що будь-хто може написати англійський текст і він буде круто звучати "I love you, I miss you, I need you every morning" – і люди, не розуміючи змісту, кайфують. Набагато важче скласти пристойний текст українською або російською мовою.

– У вас є чимало цікавих колаборацій з докорінно різними артистами, з ким би ще кортіло заспівати разом?

– Ми ніколи не плануємо заздалегідь з ким збираємося співпрацювати, просто записуємося з тими, з ким хочеться. Наприклад, Тапольский сам запропонував загарати з нами, а пісню "Не кіпішуй" з Вовою зі Львова ми написали, коли просто багато тусувалися разом. Напередодні домовилися з Кузьмою і Тапольским, що зробимо щось разом. Зараз мені б хотілося записати якусь красиву баладу з дівчиною, нехай навіть з поп-співачкою, яка має рокову складову. До речі, поки ми в Ужгороді, хочеться зізнатися, що ми залюбки б записали щось з Йолкою.

Вікторія Рижова, Varosh

Фото: Микола Романовський

0 #