Життя

Віталій Попович: “Шариш вариш” ми записали за 15 хвилин

10 Березня 2013 6 809

Трек, що був зроблений без особливої підготовки і розуміння мети, надовго засів у головах мукачівців і не тільки.

Що вже й казати, ми теж використали це словосполучення у назві вечірки. І хоча, насправді пісня не вирізняється особливо глибоким змістом, чомусь її цитують і наспівують й досі.

Віталій Попович – автор тексту і один з тих, хто начитував його, сьогодні каже, що напевно усе це було дарма. Хлопець пише вірші і займається більш ліричною музикою, організовує поетичні та благочинні вечори. Більше того, навіть трохи соромиться за той порив юнацького максималізму, який знищити в інтернеті вже майже неможливо. 

Далі пряма мова:  

Я не позиціоную себе ні як репер, ні як виконавець, ні як поет. Мені подобається писати, тому я це роблю. Часом мені навіть здається, що у мене непогано виходить.

Коли з’явилася пісня "Шариш Вариш" у мене не було якихось чітких переконань чи істин – була лише безвідповідальність. Я не замислювався над тим, що роблю, мені просто прикольно було це робити. Ми створювали цей трек виключно по приколу: текст, нікнейми – все. 

На столі лежала пачка "Winstone", тому було щось таке: "Ага, значить ти будеш MC Вінстон, а я багато курю, то буду MC Папірос". 

Текст був написаний за п’ятнадцять хвилин. Його писав я сам, музику – вкрали. Коли я його писав, то був переконаний, що воно піде вірусом. На жаль, люди схильні до того, аби слухати таку пусту музику, музику ні про що, яка не несе нічого корисного. Втім, саме через це багато людей дізналися про те, що я займаюся й чимось іншим. Хоча мені й не дуже приємно, що асоціюють спочатку все ж з цим треком і МС Вінстононом.

Коли люди слухають такі речі, то вони ні про що не думають, їх ніщо не пригружає. Коли я писав на інші теми – змістовні тексти про те, що насправді мене зачіпає, думав над кожним словом, хвилювався, то це мало кого цікавило. А не таку дурницю звернули увагу одразу. Точно знаю, що трек розійшовся по усьому Закарпаттю. 

З Папіросом ми зараз бачимося дуже рідко. Коли ми робили цю річ, то працювали на одній роботі, але потім наші шляхи розійшлися.

"Шариш Вариш" був три роки тому. Після цієї речі у цьому ж ключі ще вийшло дві частини "Іван з Кальника". До речі, персонаж абсолютно реальний. Чесно, я не розумію цього… Чому люди це слухають?

Лірика не йде – дурня підходить. Мені трохи соромно, що тоді я сказав усе саме такими словами – там багато вульгарщини. Я б ніколи не дав цей трек послухати ні мамі, ні майбутньому синові. Але напевно тоді було так.

Те як люди сприйняли цей трек, мене дуже роздратувало. Я пообіцяв собі, що більше не зроблю нічого подібного. На радіо «Тиса», до речі, теж мене запрошували саме через нього, а хотілося б, аби з іншого приводу.

Звісно, у тих словах є правда. Коли ли туристи приїздять, то кажуть, що у нас дуже гарне місто – так воно і є – але вони не їздять по районах, не бачать, що там відбувається, як живе молодь. Тому перше враження дуже поверхове. 

Сьогодні мені хотілося б писати про щось добре, світле, про щось хороше, навіть, коли сумно. Приємно, що у Мукачеві пішов якийсь рух у цьому напрямку, на наші квартирники приходить люди, їм подобається. Що ж до себе, по я радію кожному, хто підписався на мою сторінку і читає мої вірші.

Я люблю Мукачево – це прекрасне місто. І Ужгород також – я там народився. У Мукачеві дуже багато людей, які зі мною на одній хвилі: музикантів, фотографів, художників.

Музика повинна нести світло, а не "шариш вариш, сидиш дома або отраву вариш". Але я радий, що я сьогодні до цього прийшов.

Вірші та аудіозаписи Віталія Поповича також розміщені на його сторінках у Facebook та Vkontakte. 

Росана Бісьмак, спеціально для Varosh.com.ua

Фото: Олександра Товт

0 #