Культура

Sziget 2015: не здаватись

16 Серпня 2015 2 719

Здогадуюсь, незабаром прозвітують про черговий рекорд за кількістю проданих входів – в Будапешті субота, куди ще йти.

Навіть на гучних фестивалях бувають дні, коли музика здає позиції. Організатори заздалегідь акцентували на тому, що не лайнапом єдиним, але з суботою Sziget "перестарався" – весь фестиваль, це як гігантська ужгородська маршрутка – людей битком, дихати нема чим, і музичний супровід – хоч встрелься.

Головна сцена четвертого дня – це місце, яке треба обходити десятою дорогою. Major Lazer звісно молодець, розтанцював публіку так, що натоптали куряви на цілий острів. Після диких танців на сцені були Kings of Leon. Коли хтось називає Kings of Leon альтернативним роком – у мене виривається нервовий смішок. Але тут варто зауважити тисячі, які про цей концерт мріяли, цього концерту чекали і залишились після нього щасливими – що найважливіше. Кожному своє і як тут не радіти за ближнього?!

Коли тиждень дихаєш пилом і постіно перебуваєш в епіцентрі найрізноманітніших пере- і недо- , то рано чи пізно тебе таки подолає втома. Тут важливо знайти своє місце сили на фестивалі. Для мене такою точкою став вуличний театр Fuerza Bruta, про який вже розповідала, в який знову вичекала чергу. Під купол мене так і не підняли, а от водопад оживив. Можна було далі рухатись.

Зламані обіцянки – це зле. Зламані обіцянки, які давав самому собі – це ще гірше. Я стільки разів собі обіцяла, не вірити в виконавців, яких розхвалює мережа. І от… Подалась на А38 послухати Foxes. Це було так приторно і нецікаво, що навіть Селін Діон би плакала. Такого пустого майданчика на найкращій сцені фестивалю ще не було. Навіть маленькі дівчатка розвертались і йшли геть.

Свій свого бачить здалека! Щоб знаходитись було зручніше була вигадана ота традиція з зустрічами під українським прапором. Тут натрапили на Колю Макєєва, відомого як DJ Ekspert та учасника гурту "Charlie". Він розповідає про свій перший Sziget-досвід:

– Я потрапив на фестиваль Sziget і в Угорщину вперше. Мені все дуже подобається! Мені подобається атмосфера фестивалю, плюс лайнап. Не найрозкішніший, звісно, але є виконавці, яких я з задоволенням послухав і послухаю ще в останній день фестивалю – це французький гурт C2C. Я живу в кемпінгу, це теж певного роду досвід в моєму житті, бо таких вилазок з наметами було не дуже багато. Буду знати, що брати з собою наступного разу, а що можна залишити вдома і не перейматися. В мене тут склалася така ситуація, яка одразу перейшла в розряд фану і мема – коли всі звалюють на концерт гедлайнера – я йду в душ. Першими були Florence and the Machine, я пішов в душ, там нікого не було, всі були на концерті, гаряча вода, яку нагріла напевно сама Флоренс своїм співом і енергетикою на сцені, пісня була "Shake It Up". Потім я ще встиг оцінити дві останні пісні, мені сподобалось. В неї своєрідна музика, я таку не слухаю, але це не значить, що вона не цікава артистка.

Як музикант я тут відмітив для себе багато чого. Стараюсь не думати про роботу, і в мене це, в принципі, вдається, але примітки роблю. Цікаво, як зробити так, щоб твоя музика звучала зі сцени. Тут все це в контексті живого виступу, це не студійний запис, тому для сцени необхідний інший розвиток подій. Я приїду в Київ і приблизно знаю з чого почну. Доволі непростий задум – зібрати живий гурт, щоб він звучав достойно. В цьому є певний шарм. Тут я відкрив новий для себе французький гурт Scarecrow, відмінний блюз-хіп-хоп. На разі, найбільш справжній відрив за весь фестиваль. Вони сподобались мені і всім, хто там був, весь майданчик біля сцени був забитий, хлопців не відпускали дві години, це було дуже круто. Там був хороший французький хіп-хоп, який я люблю, і скретч, і блюз, і рок-н-ролл, і зв’язок з людьми.

Також, завжди, коли буваю за кордоном, мені цікаво поспілкуватися з людьми. По суті вони такі ж як і ти, просто вони живуть в зовсім іншій країні, у них все інакше, але коли ти спілкуєшся, то знаходяться якісь спільні проблеми, не подобається уряд, ще щось таке. Тобто, все звично і немає цього відчуття, що тебе з ними розділяють тисячі кілометрів. Наступного року я обов’язково буду планувати цю поїздку, але, оскільки світ не обмежується одним Будапештом і фестивалем Sziget, лайнап стане вирішальним фактором, – каже Коля Макєєв.

Британка Палома Фейт – могла б врятувати цей вечір в музичному плані. Вона з’являється на сцені разом з бек-вокалісткою виконуючи запальний танок – настрій те, що треба. Титул "найкращий вихід на фестивальну сцену" однозначно отримує Палома! Червона сукня з бахромою до підлоги відкриває спину, яка вкрита татуюваннями птахів – Палома – прекладі з іспанської означає "голубка". Червоні шпильки, червона помада. Вона як музична пін-ап листівка. Весь час фліртує з залом. Кажу "могла б врятувати", бо мені такі концерти хочеться слухати десь, де хоча б можна пити не з пастикових кубків, не кажучи про суконьки і взуття на підборах.

На острові вирують вечірки. Вони всюди – на сценах, в клубах, біля барних стійок і на будь-яких підвищеннях, стоячи, сидячи, лежачи – будь-як, тільки не здаватись. Якщо в -1 день повітря було наелектризоване очікуванням свята, то тепер його нагнітає істерія усвідомлення безповоротного наближення до фінішу.

Певно пізно на шосту добу звітності констатувати, що суб’єктивність цих записів очевидна. Вам варто спробувати Sziget, щоб знати, який він насправді не з чужих щоденників.


Читайте також:


Катя Маріаш, Varosh

Фото: Віталій Маріаш

0 #