Головна Люди Спецпроект з Jabil. Володимир Тахтасьєв про професію, музику та цілі
Спецпроект з Jabil. Володимир Тахтасьєв про професію, музику та цілі
Спецпроект з Jabil. Володимир Тахтасьєв про професію, музику та цілі

Інженер з організації та нормування праці Володимир Тахтасьєв приєднався до команди заводу Jabil в Ужгороді у 2016 році. З того часу у житті хлопця чимало змінилося. Окрім роботи в компанії, Володимир захоплюється грою на бас-гітарі, пише музику для місцевого фанк-рок гурту "White fox". До слова, познайомився він зі своєю дружиною саме на заводі.

– Як ти приєднався до команди Jabil?

– Я дуже багато чув про цей завод – американську компанію з виробництва електроніки і про те як тут все класно, але потрапив сюди не одразу – після здобуття ступеня бакалавра фізичного фікультету УжНУ розпочинав кар’єру на ужгородському «Турбогазі» у відділі якості. Приблизно за рік почав думати про те, щоб спробувати себе в компанії «Jabil». Тут успішно пройшов співбесіду і міг обирати інженерний профіль, в котрому хочу рухатися надалі – якість або відділ вдосконалення виробництва – не готовий відповісти, чому саме обрав відділ з вдосконалення виробництва, напевно на той період це здавалося найцікавішим, думаю не помилився.

– Як би ти описав свої теперішні посадові обов’язки?

– Ну, якщо коротко, то «і швець, і жнець, і на дуді грець» (ред. – сміється). Іноді мені здається, що при будь якій найменшій проблемі на виробництві всі телефонують інженеру з організації та нормування праці. Як показує практика, як би ідеально не робив свою роботу і не старався всім догодити – все одно знайдуться ті, котрі будуть чимось не задоволені, це мабуть притаманно будь якій інженерній професії.

– Що є найбільш захоплюючим та цікавим у твоїй роботі?

– Є простір для фантазії, тут найкращий плацдарм для культивації філософії постійного вдосконалення (Lean), яка дуже добре співставляється з діяльністю нашої функції. Якщо в двох словах описувати цю роботу – наша основна задача – завжди знаходити можливість зекономити 1-2-і секунди для досягнення ідеального балансування усіх виробничих ліній, а це відповідно тягне за собою постійний розвиток, покращення і т. д.

– Яким ти бачиш майбутнє індустрії електроніки в найближче десятиріччя? Твоє місце в ньому?

– Глобально для нашого заводу я не думаю, що щось дуже сильно зміниться. Я думаю, що все буде рухатися в напрямку максимальної утилізації обладнання. Наприклад, нещодавно на одному сімействі продуктів ми пробували компоненти поверхневого ручного способу встановлення переналаштувати на автоматизоване, мені би дуже хотілося вірити, що прийде такий момент, коли ми відійдемо від селективної хвильової пайки і будемо встановлювати компоненти автоматично майже повністю виключаючи людський фактор.

Що стосується автоматизації – перші роботи на нашому виробництві вже встановлено – один колаборативний лазерного маркування та інший з функцією автоматичного напаювання. Плюс, наскільки мені відомо, наша «automation brigade», зараз налаштовує робота, який буде транспортувати виробничу тару. Тому думаю, що плавно, але ми рухаємося в напрямку максимальної автоматизації усіх виробничих процесів.

Окрім іншого, я переконаний, що не всі процеси доцільно автоматизувати, адже наприклад при виробництві спортивного взуття – все одно є працівник відповідальний за ручне шнурування, деякі операції «автоматизувати» просто фінансово не вигідно та й не потрібно.

– Чи плануєш ти змінювати сферу діяльності?

– Зізнаюсь чесно, що був такий період, коли я задумувався про зміну функції, на котру не скажу (ред. – сміється), але потім, напевно знайшов для себе іншу додаткову мотивацію залишатися там, де я є. Я думаю, що у всіх буває, адже мотивація дуже хвильове явище у кожному конкретному випадку. Наприклад, зараз я відповідальний за двох замовників в компанії і коли є якась нерутинна робота (тобто не складання робочих інструкцій і вимірювання часового такту), тоді це цікаво. Така повсякденна рутина від якої нікуди не дінешся, але дуже часто саме вона є причиною втрати мотивації, як такої.

– Де ти здобув музичну освіту, навчився грати на гітарі? Що послужило натхненням?

– Як такої музичної освіти в мене немає, я не навчався в жодному музичному училищі чи консерваторії. Все, що я знаю про музику – це самостійно отримані знання. Для мене музика – це не лише набір знаків та символів, це в першу чергу можливість виразити емоційний стан, переживання, донести певні думки. Поки я жодного разу не відчував, що нестача музичної «бази» заважає мені писати музику. Маю переконання, що знання музичної теорії створює для музиканта певні рамки у творчій діяльності.

Думаю, початковим натхненням взяти до рук гітару стало для мене відкриття творчості гурту «Red Hot Chili Peppers». Так я купив свою першу бас-гітару «Cort Action» і так по-тихеньку почав розбирати улюблені композиції пісень культових гуртів та відточувати свою музичну майстерність. Першим гуртом, в якому я проявив себе самостійно, як бас-гітарист був вже сьогодні не існуючий місцевий гурт «Елегантно зіпсовані», а вже потім нинішній – «White Fox».

– Як з’явилася ідея створити музичний гурт? Чи плануєте виходити на «велику сцену»?

– Мене запросили у фанк-рок гурт «White Fox» через кілька місяців після працевлаштування в компанії. Так вийшло, що у вже існуючому гурті однієї з колег було вакантне місце бас-гітариста, я вирішив спробувати і як виявилось не дарма. Зараз наша музика, в основному – це іронія над сучасним суспільством та нами самими, існуючими стереотипами.

– Які цілі у музичній сфері ставиш перед собою у найближчому майбутньому?

– Як би банально це не прозвучало, але зараз нам дуже потрібен гітарист (ред. – сміється). Основна проблема не в тому, що їх в Ужгороді мало, а в тому, що музичних однодумців важко знайти. В майбутньому нам би дуже хотілося записати альбом, моя найамбітніша музична мета – стати учасником першого українського музичного гурту, котрий ввійде в список світової Зали Слави рок-н-ролу.

– Назви свої 3 основні життєві досягнення.

– Отримання диплому магістра з другої спроби (ред. – сміється). Одруження. Досягнення того рівня музичної майстерності, який маю сьогодні.

– Що тобі подобається робити у вільний від роботи час (окрім музикування)?

– Катаюся на велосипеді – для мене це просто хобі, спосіб розвіятися і прямувати «куди очі бачать», коли гарна погода. Також прогулянки з друзями, книжки, комп’ютерні ігри та ін.

– Які плюси і мінуси роботи в одній компанії з дружиною?

– Станом на тепер я не бачу жодного конфлікту інтересів у нашій співпраці, адже по роботі ми практично не перетинаємося. Мінусів наразі не бачу. Плюсом є те, що ми більше часу проводимо разом і не доводиться половину робочої доби проводити порізно. Мене радує можливість разом йти на роботу та з роботи, це чудово.

– Як ти справляєшся зі стресовими ситуаціями?

– Є три основні способи боротьби зі стресом, які я постійно практикую. Перше – повністю заглибитися в творчу діяльність, щоб абстрагуватися від того, що відбувається навколо. Друге – веселі посиденьки з друзями. Третє – це час, проведений з дружиною.

– Яка, на твою думку, найважливіша характеристику «бездоганного інженера з організації та нормування праці»?

– Перше – це критичне і послідовне мислення, друге – це вміння бачити так звані «підводні камені», що можуть бути наслідком конкретної діяльності, третє – «вагон терпіння» (ред. – посміхається) та високий рівень стресостійкості.

– Яка цитата характеризує тебе найкраще?

– Мені симпатизує фраза бас-гітариста гурту «Red Hot Chili Peppers»: «Завжди є кращі за мене і завжди є куди рости». Ця думка чудово відображає сутність кожного професіонала у будь якій галузі, ким би ти не був і що б не робив.

– Чи є в тебе рольові моделі/кумири для наслідування в музичній творчості. Якщо так, то хто і чому?

– Майкл Балзарі, Маркус Міллер, Кліф Бертон та ін. Кожен цікавий по-своєму, їх стиль виконання дуже сильно відрізняється, але те, як вони виконують – це вище будь яких похвал.

– Про що мрієш?

– Про музичну славу. Якщо коли-небудь з’явиться можливість заробляти на життя творчістю – то це буде втіленням моєї найзаповітнішої мрії.

– Що порадиш новачкам на Джейбілі? Який позитивний досвід може отримати кожен з них?

– Перше – це не соромитись задавати запитання, вчитись новому. Друге – цікавитись не тільки своєю функцією, а й роботою у суміжних. Таким чином збільшується та покращується розуміння циклу усіх процесів у компанії. І останнє – постійно розвиватись, як професіонал та особистість.

Якщо говорити в рамках Закарпаття та й України в цілому – я вважаю, що наша компанія – це дуже хороший стартовий майданчик в галузі виробництва для подальшого руху, я знаю дуже мало аналогів вітчизняних підприємств, котрі пропагують таку культуру, тут є чудові можливості для отримання унікальних знань і навичок для фахівців на майбутнє.

Читайте також:


Матеріал створено за підтримки Jabil

         

26 липня, чт, 23:05     0 485

Коментарі:



Залишаючи коментар, будь ласка, пам’ятайте, що зміст і тон Вашого повідомлення можуть зачіпати почуття реальних людей, які безпосередньо чи опосередковано мають відношення до цієї публікації.
Відправити