Двоє відомих українських мандрівників-автостоперів, Іван Онисько та Юрій Регліс, розпочали свою багатомісячну пішу подорож з Ужгорода до Харкова. У порівнянні зі своїми минулими мандрівками, вони значно ускладнили собі умови: назвавши свій проект Prostoboso, вони відмовилися не тільки від грошей та речей, а й і від взуття.
Хлопці пройдуть Вишиваним шляхом – туристичним маршрутом, який нещодавно вигадали задля популяризації внутрішнього туризму в Україні. Він пролягає через 10 областей, його довжина – 2080 км. Окрім великих міст (Львів, Київ, Полтава), маршрут охоплює безліч живописних місцинок та архітектурних пам’яток, найцікавішими з яких організатори вважають палац Шенборнів, Підгорецький замок та руїни палацу Терещенків. Ідейним натхненником шляху стала відома паломницька Дорога Святого Якова, якою збирався пройти один з відчайдухів – Юрій, доки не отримав запрошення від Івана.
Познайомившись під час Революції Гідності, хлопці згодом потоваришували і працювали разом у Пошті Майдану, але, не дивлячись на досвід подорожей усіма континентами Старого Світу, разом їм мандрувати не доводилося. Початковий план був пробігти Україною, як це колись зробив з Америкою Форрест Гамп, але тут згадалося, що подорожують друзі вдвох, і перспектива тримісячного мовчазного пихтіння їм зовсім не усміхалася. Натомість вони вирішили не занадто полегшувати собі завдання – подолати шлях пішки, проте – босоніж. Звісно, це перша подорож такої довжини і в таких умовах в Україні.
Вдягнені мандрівники відповідно назві свого маршруту – це вишиванки і лляні штани зі старого полотна. На плечах – крихітні, не більші за дамські, сумки, в яких лише необхідний сучасним монахам мінімум: паспорти, телефони, портативна камера з запасними батареями і флешками, один тюбик протигрибкового крему та зубна паста з щітками. З їжі – огірки, морква та пляшка меду. Найцінніші предмети – це навушники (одні на двох, коли комусь набридне слухати балачки іншого) та блокнот з побажаннями міцної волі від українців, який має підбадьорити у часи скрути.
Хлопці планують йти 20-25 км на добу. Якщо їм вдасться тримати запланований темп – закінчать подорож десь у жовтні. А далі нові звитяги – на черзі історичний Соляний шлях, яким за часів Київської Русі возили з Криму до столиці сіль. Мрія Івана – зробити це на возі, запряженому справжніми волами.
Слідкувати за свіжими фотографіями та дописами сучасних пілігримів можна на сторінці проекту у соціальній мережі.
Цей матеріал було підготовлено в рамках Програми міжредакційних обмінів за підтримки міжнародного медіа-проекту "MyMedia".
Микита Богданов, Varosh
Фото автора
