Життя

Олег Скрипка: Я колекціонер краси

19 Серпня 2013 6 834

Днями гурт ВВ виступив у Мукачеві. Шанувальників вкотре вразила енергійність та харизматичність його соліста – Олега Скрипки. Співак і танцював, і читав вірші, і навіть встиг вилізти на шестиметрову висоту і співати звідти.

За кілька годин до цього Олег поспілкувався з нами і розповів про гурт ВВ сьогодні, про книги, музику, натхнення, діджейство та про те, як грали на розігріві у гурту Sonic Youth у 1987 році.

У кінці розмови ми подарували Олегу Скрипці книжку "Фіномшаг по-севлюшськи" з кращими закарпатськими рецептами. Виявилося, що співак вже давно хоче ввести у меню власного ресторану банош, і навіть прочитав нам дещо закарпатською.


Про Закарпаття


Зізнаюсь, я вже досить давно не був на Закарпатті. Але років сім тому я приїздив, як турист. Пам’ятаю, що мене тоді вразили гарні дороги. Це було дуже несподівано, бо на решті території України вони ще не з’явилися.

Звісно, у вас прекрасна природа. Наприклад, зараз, дуже гарний період – кінець літа, нема спеки. Багато зелені, квітів.

У вас дуже добрі люди, відкриті, щирі. А також прекрасна архітектура: як у містах гарно, так і в селах. Тут дуже красиво.

Закарпатську мову я добре розумію, сьогодні мені сказали одне дуже цікаве слово, але повторювати його не буду. (ред. – сміється) Загалом же у говорі багато українських слів, тому зрозуміти не складно. Просто треба частіше приїздити і спілкуватися більше.

Що ж до закарпатських страв, то я люблю банош. І угорську кухню добре знаю. Я досить багато Угорщиною їздив і селами, що одразу за Береговом.

Мукачево – дуже гарне місто. Ми приїхали увечері: підсвітка, люди гуляють, відпочивають – справжня Європа. Після перельоту ти не можеш збагнути у якій ти країні. (ред. – посміхається) Я, до речі, великі міста не люблю, бо вони шумні і їхня енергетика чавить. У маленьких містечках все інакше.

Колись, коли я приїздив до ваших купалень, то думав, як же тут гарно, от би лиш сервіс був кращим. Сьогодні ж я здивувався з того, що побачив: і сервіс, і обладнання, і обслуговування – все на вищому рівні. Це зрілість – коли ти можеш показати свої багатства у повному обсязі, розкритися.


Про ВВ


Думаю, що ми з ВВ зараз лише розкриваємося. Коли ми починали у нас технічних можливостей не було жодних. Ми не могли показати і записати пісні так, як нам хотілося. Сьогодні ми це наздоганяємо. Якщо раніше ми мали рвати баяни, то зараз життя більш спокійне та врівноважене і є час займатися тим, чим хочеться.

Наразі ми готуємо альбом. Він вийде вже за місяць і потім плануємо його презентувати по всій країні. Не знаю чи заїдемо до Мукачева, але в Ужгороді точно будемо.


Про натхнення


Мене надихає краса. Я колекціонер краси. Спіймати захід сонця, посмішку, погляд, звук поза музикою – це велике щастя. Усе це хочеться втілити у пісні. Чим більше краси буде навколо нас, тим краще нам буде житися.

Ми звикли скаржитися на негаразди і думаємо, що вони існують окремо від нас і заважають. Насправді, я думаю, що якщо ми почнемо помічати красу, то вона надихатиме нас на такі речі, які робитимуть життя значно кращим. Тоді негаразди зникнуть. Я вірю у це і знаю, що це працює.


Про книги


Нещодавно я прочитав документальну книжку про діда, якого звали Андрій Ворон. Не пам’ятаю чи він був з Прикарпаття чи з Закарпаття. Він пише про своє життя, яке було дуже складним, дає поради, як правильно жити, як з людьми спілкуватися, чим харчуватися. Вона мене дуже вразила. Там настільки красиве письмо, слово – карпатське. (ред. – автор книги "Многії літа. Благії літа" про життя Андрія Ворона, закарпатець Мирослав Дочинець).


Про музику


Музика – це для мене набагато більше, ніж для інших людей. Це те повітря і простір, в якому я живу. Усе наше життя складається з ритмів. Це субстанція, що зрозуміла абсолютно всім. Вона існує і звучить постійно.

Фото з концерту "Мукачево скликає друзів", на якому виступив гурт ВВ та Олег Скрипка, можна переглянути тут і тут.


Спілкувалися Олексій Уманський, Росана Бісьмак, Вєруня Говоруня

Фото: Рома Кайман, відео: Олексій Уманський

0 #