Угорець з закарпатським корінням, що народився у Мукачеві, вчився тут у музичній школі, закінчив музичне училище в Ужгороді та Дрогобицький музично-педагогічний університет.
У 1976 році переїхав з Мукачева в Будапешт. Там 17 років пропрацював в театрі оперети в оркесті. Але 20 років тому вирішив створити ансамбль Budapest Klezmer Band. Ним займається і досі.
В колективі Ференца Яворі 7 музикантів: він – керівник, композитор та аранжувальник, фортепіано, вокал; Бенце Газда – скрипка, вокал; Іштван Коган – кларнет, бас-кларнет; Ганна Надь – акордеон; Габор Барбінек – тромбон, вокал; Ласло Мате – контрабас; Балаж Вег – ударні, перкусія.
З Ференцом Яворі нам вдалось поспілкуватись в холі готелю, де зупинився ансамбль, за годину до від’їзду з концертом у Львів.
Далі пряма мова:
Я був у дуже піднесеному настрої на концерті, перед ним та після нього. Відчуваю, що то був вибух почуттів – 700 чоловік піднялись зі своїх місць. Атомосфера, яку я відчував на сцені – найбільше щастя для артиста, колосальна публіка. Вона вчора отримала від мене десять з плюсом з 10 балів.
В Ужгороді я востаннє був 8 років тому, у Мукачеві також. Тоді один американський кінорежисер робив про мене документальний фільм «Людина з Мукачева». Стрічка була про моє дитинство, про минуле. Це було пов’язано з школою, з музичним училищем. Перед тим був аж перед від’їздом до Будапешту у 70-х.
.jpg)
Коли приїхав на ті зйомки у 2005 році, було багато незнайомого. У першу чергу звернув увагу на вулиці – їх назви змінились. Було приємно ходити по тим місцям, де був багато років тому. Місто змінилось на краще. На жаль, до Мукачева цього разу не вдалося поїхати – забракло часу. Але тенденція зміни цих міст мені подобається.
Я з колективом 20 років. Наш ансамбль грає у всіх куточках світу, а от в Ужгород вдалось приїхати тільки тепер. Два роки тому у Мукачеві був маленький фестиваль, нам вдалося побувати там. Тепер їдемо з дуже гарним настроєм концерт до Львова.
У нас дуже насичений графік: перед Ужгородом ми мали турне по Норвегії та Франції. Зараз приїдемо додому ненадовго, а потім їдемо в Італію.
.jpg)
Колектив у нас стабільний, за 20 років він змінювався всього тричі. Слава Богу, що знайти музиканта для мене ніколи не було проблемою. Бажаючих багато, я навіть конкурс оголошую на вакантне місце, а спеціальна комісія його обирає.
Наш ансамбль – не основне місце роботи музикантів. Частина працює в театрі, частина викладає. Навіть графік репетицій так складаємо, аби всім підходило. У кожного на основній роботі є людина, яка може замінити його у разі гастролей.
Для того, щоб утримати колектив, керівник має бути з сильною натурою, давати музикантам той матеріал, у якому вони б себе комфортно відчувають. Всі люди, які грають в ансамблі, мають дуже великий професійний рівень – вони закінчили консерваторію. Сьогодні ми єдине ціле.
Віталій Глагола, спеціально для Varosh.com.ua
Фото: Олександр Попович
