Бізнес

“Створювати кластери”: експерти kmbs показали, якою може бути стратегія Закарпаття

3 Жовтня 2017 3 057

У рамках тижня Києво-Могилянської бізнес-школи в Ужгороді, який пройшов з 19 до 24 вересня та був організований Агенцією регіонального розвитку Закарпатської області, окрім серії майстер-класів та публічних лекцій, відбулася ще одна подія, яка вирізнялася з-поміж інших.

Це була дискусія з елементами мозкового штурму. Тривала вона не день, чи два, а лише кілька годин. Але її значимість сьогодні важко оцінити, бо стосувалася вона не однієї проблеми, людини чи бізнесу, а цілого регіону.

Саме її викладачі kmbs вважають найважливішою з-поміж тих, які були заплановані в рамках їхньої тижневої мандрівки на захід. Називалася зустріч “Розвиток Закарпаття: сучасні управлінські підходи”.

“Скільки можна продукувати стратегій?! Почніть уже щось втілити”, – парирує дехто. Гаразд, багато-хто. Але власне, заради дієвих стратегій і була організована зустріч, на яку запросили не тільки підприємців.

Невипадкові учасники

– Поняття “еліта” сьогодні в Україні серйозно деформоване. На нашу думку, це тому, що бракує системного мислення у всіх сферах. Відтак, однією з нових цілей, яку ми поставили перед собою в бізнес-школі кілька років тому, є виховання нової справжньої еліти не тільки в бізнесі, а взагалі в країні, зокрема безпосередньо в регіонах, – зауважив на самісінькому початку В’ячеслав Геращенко, заступник декана kmbs з MBA-програм.

І тоді стало очевидно, чому на цю зустріч у галереї Ілько запросили не тільки місцевих підприємців, а й депутатів облради, освітян, чиновників. Пазли остаточно складуться, коли йтиметься про передумови створення кластерів як поєднаннях 3-х компонентів – академії, влади та бізнесу. Але зачекайте хвильку, про це дещо згодом. На початку було ще кілька надважливих дрібниць.

Стратегія як набір управлінських рішень найвищого рівня

Інтригуючи фразами про “цілісне мислення” та “системи” В’ячеслав Геращенко разом з колегою Віктором Оксенюком, який власне курує в kmbs розвиток кластерів, не просто підвели до теми стратегії, а й намалювали просту схему. Ось вона.

За якість світлини автор перепрошує: сидів хоч і по центру, але далі за інших, довелося зумити

Ось вам ще одна версія цієї ж схеми, вже з конспекту автора

Коротке тлумачення. ДНК – це так би мовити вихідні дані. У випадку з регіоном йдеться про характеристики, дані йому, скажімо так, Богом та історією. Візія – це ідеальний образ регіону, якого слід досягти. І власне стратегія – це набір управлінських рішень найвищого рівня, завдяки яким регіон на основі свого ДНК досягає бажаного образу.

Звичайно, це спрощена схема, але В’ячеслав і Віктор наполягають, що саме так працюють і втілюються стратегії. Не вірити їм підстав нема. Тим паче, що за ними стоїть найкраща бізнес-школа країни, яка має доступ до світової експертизи.

Кілька порад і уточнень щодо описаної схеми від викладачів kmbs:

– “стратегія”, “візія”, і навіть частково “ДНК” – це змінні, які слід переглядати кожні 5-7 років;
– візія не може бути контекстом виживання, це має бути мрія, але не комуністична;)
– успішність стратегій слід оцінювати за 3 критеріями розвитку, а саме закономірність, цілеспрямованість та незворотність.

У межах цієї частини учасники дискусії разом з викладачами kmbs визначали ДНК Закарпаття, в тому числі у контексті, що ж заважає регіону розвиватися. І у списку бар’єрів були як і гори з поганою інфраструктурою, так і тотальна корупція з контрабандою та кадри. Списки були довжелезні, довелося об’єднувати. Впоралися, – і підійшли до “десерту” у вигляді завдання: розібрати кейс іспанського міста Більбао, врятоване від занепаду музеєм Гуггенхайма. Насправді, не аж так просто. Більбао врятували стратегії та кластерна модель розвитку.

Кластери і Закарпаття

На описаній у цій статті зустрічі за участі викладачів kmbs ніхто й не згадав, що “кластер” вигадав бізнес-гуру Майкл Портер лише в 1990 році. Про це автор уже згодом прочитав у симпатичному журналі Open. Той впав йому в око через дизайн, який зробили брати-близнюки. Вони ж є авторами листівок, про які писав Varosh, а також чудернацької футболки з ногами, яку автор цього тексту носить досі. Невипадково ці дизайнери назвали себе брендом Braty. Обов’язково почитайте цей журнал, його принадний дизайн – то лише омана. Найцікавіше всередині. І це не реклама, а констатація факту.

Про кластери там окрема стаття саме за авторства В’ячеслава та Віктора. Вони пишуть, що для розвитку кластерів в Україні потрібна критична маса управлінців нового зразка, які розумітимуть, як конкуренція може існувати паралельно з тісною співпрацею тих, хто конкурує між собою, і це забезпечуватиме успіх їм обом.

Кейси існуючих кластерів у світі наштовхнули учасників зустрічі в Ужгороді на думки, що Закарпаття має усі передумови для створення цілої низки кластерів. Більше того, вони вже роками існують, але так би мовити неоформлені, неформалізовані.

Йдеться про “автомобільний кластер”, який без умислу створили на Закарпатті Jabil, Yazaki, Точприлад, Automotive і навіть Fischer, які виробляють комплектуючі для автомобілів світових брендів.

Jabil та Flex фактично створили окремий кластер “контрактної електроніки”. Ніде у світі заводи цих світових гігантів не розташовані так близько, як на Закарпатті – на відстані менше 50 км.

Говорили і про “термальний кластер” на Берегівщині, “агрокластер” на Виноградівщині та інші. І зрештою зрозуміли, що усім їм бракує не тільки тіснішої співпраці між бізнес-учасниками, а й ролі влади та академії (університету, експертного середовища).

Аби змінити ситуацію очевидна потреба у менеджерах кластерів, які б стали модераторами/фасилітаторами та ким завгодно за бажанням, аби за прикладом викладачів kmbs на цій зустрічі в Ужгороді змусили бізнес, владу та академію об’єднати зусилля заради зростання регіону.

Дмитро Тужанський, Varosh

Фото: Віталій Маріаш, для Ilko Gallery

0 #