Головна Люди Ярослава Бережнюк: "Yaskrava" – сукні для душі
Ярослава Бережнюк: "Yaskrava" – сукні для душі
Ярослава Бережнюк: "Yaskrava" – сукні для душі

Невагомі, повітряні, летючі… Такі епітети приходять на думку для опису суконь ужгородської дизайнерки Ярослави Бережнюк. Дівчина творить одяг під брендом “Yaskrava”. Її стиль оригінальний, впізнаваний, жіночний. Силуети суконь вирізняє особлива витонченість і гармонія. Вони вишукані, здатні змінювати настрій, впливають на емоції і, звісна річ, яскраві.

Тож ми не могли оминути її увагою та напросилися в гості. І ось, що Яра розповіла про свою творчість. Далі – пряма мова.

Що особливого в моїх сукнах? V-подібні вирізи. Якось я сказала своїй подрузі, що я, мабуть, якась абсолютно бездарна, тому що всі сукні у мене схожі. По-перше, це артовий формат, по-друге, бохо-речі, по-третє, там завжди присутні V- подібні вирізи. Акценти на зону декольте, талії і спідниця типу лілії, щоб все летіло, коли в ній кружляєш. Дуже подобається, коли в сукні можна кружляти.

Я завжди робила те, що мені подобається. Завжди мала свою лінію, бачення і, на щастя, знаходяться однодумці, яким це також подобається. Щаслива, що мені вдається відтворити бажання клієнток у такому форматі, який відповідає і моєму смаку, і їхньому. Тоді виходить гармонія. Моя клієнтка – це я. Тому що я шию речі, які хочу я, а вже на них злітаються такі ж дівчата.

"Yaskrava" – це назва бренду і однойменний он-лайн – шоурум дизайнерського одягу в Інстаграмі. Яскрава – так раніше багато хто мене називав, це слово співзвучне з моїм іменем. І речі яскраві. Звідси й назва того, чим я займаюся.

Я не маю професійної освіти в класичному розумінні цього слова. Вчилася всюди потрошки. Кравчиня моя мама. Все, що я знаю, навчилась у неї. Але найдієвіший формат навчання – на власних помилках. У мене ніколи не було страху щось зіпсувати. Ця впевненість якась вроджена. Навіть, якщо я не знала, як точно це робиться, воно в мене інтуїтивно виходило. І з часом я почала помічати такі маленькі дрібниці, де можна робити значно краще, якісніше.

Викрійки насправді, для мого уявлення, дуже обмежені. А кожна тканина має свій характер, особливість. Тому, якщо ти хочеш вичавити щось із тканини в межах викрійки, а вона фізично не може цього зробити, то нічого не вийде. Тобі потрібно думати, шукати креативне рішення, чи прикладати до себе клаптики тканини і дивитися, як вони будуть поводитися. Звісно, є операції, на яких ти набиваєш руку, наприклад, пришивання рукава або замочка. Про такі речі я можу сказати, що роблю їх професійно. Вони досягаються шляхом тривалого здійснення типових механічних операцій. Але що стосується дизайну, то це не мій шлях. Будь-яку операцію можна з часом навчитися робити технічно ідеально, але тут важливо інше – не боятися робити помилки і йти на ризик, чути себе.

Я часто прислухаюся до інтуїції. Можливо, ці знання є вже всередині. Мій прадід був кравцем, і до нього в той час зверталися майже всі (за словами моєї бабусі). Бабуся в молодості шила для сім’ї. Мама в дитинстві ще навчилась шити. Сама собі викрійки створювала. Вона могла власноруч навіть взуття і аксесуари зробити! Але якось у мене з цим все виходить навиворіт: спершу з’являється тканина, а потім я починаю вчитися. Мабуть, так працює мій максималізм. Бо мені хочеться, щоб все було відразу та ідеально.

За фахом я економіст і юрист. При цьому, мені цікаво розвиватися саме в напрямку дизайну. Але досвід показав, що в рамках Ужгорода праця, яку я вкладаю у свою справу, є нерентабельною. Прагматичний економіст завжди сидить в мені на задньому фоні і все рахує. Тому на даному етапі я працюю у форматі відведеної під шоурум кімнати в мене вдома. Сюди можна прийти, попити кави, приміряти сукні, поговорити про ключові моменти: кольоротип, тип фігури, підібрати тканину і в результаті зробити ексклюзивну сукню.

Наразі у мене період інтенсивного навчання, самоаналізу, пошуку розуміння, в якому напрямку я хочу розвиватися, формувати цю концепцію, щоб вона набирала вже конкретних обрисів і щоб можна було рухатися далі. Важливо зрозуміти, що мені більше до душі. Тобто не робити все на світі, а конкретно щось одне. Тому треба думати, чого хоче моя клієнтка, та що я можу для цього зробити. І поки що я прийшла до висновку, що це формат індивідуального підходу, ексклюзивні сукні, які можна купити, або взяти в оренду на якийсь захід чи фотосесію.

У кожної сукні своя історія. Щойно я закінчую річ, як вона починає жити власним життям. Для мене дуже важливий ефект, коли, одягнувшись, можна відчути себе богинею, кінодівою, принцесою, янголом – ким-завгодно… Тому це сукні для душі. Вони більше працюють на відчуття. Неймовірно, коли дівчина у дзеркалі бачить своє нове відображення і розуміє, наскільки вона прекрасна. Вона та, ким так хоче бути. Приємно знаходитися біля жінки, яка собі подобається. Це те, що я вкладаю в сукні, і це те, чого я від них хочу.

Лариса Липкань, Varosh
Фото: Карл Смутко

12 березня, пн, 21:45     0 1407

Коментарі:



Залишаючи коментар, будь ласка, пам’ятайте, що зміст і тон Вашого повідомлення можуть зачіпати почуття реальних людей, які безпосередньо чи опосередковано мають відношення до цієї публікації.
Відправити