Головна Люди Олександра Скребцова: Кулінарами не народжуються, ними стають
Олександра Скребцова: Кулінарами не народжуються, ними стають
Олександра Скребцова: Кулінарами не народжуються, ними стають

Ужгородка веде "смачний" блог рівно рік. Але, як не дивно, готує лише на півроку довше. Головна пристрасть дівчини – випічка. Каже, що запікає практично усе, ніколи не смажить та майже не використовує пароварку.

Також Олександра не їсть м’яса, тому у її блозі skrebtsova.blogspot.com можна окрім випічки знайти й чимало апетитних та вишуканих овочевих страв.


– Коли ти почала готувати?

– За кілька місяців до того, як почала вести блог. До того я майже ніколи і нічого не готувала. Це робила або бабуся, або я харчувалася десь у кафе та ресторанах. Ніколи не уявляла себе на кухні, що готуватиму, варитиму якесь варення, пектиму пироги. (посміхається)

Але якогось дня я спекла один кекс, потім другий, третій і зрозуміла, що мені це дуже подобається. Більше того, що це значно смачніше, ніж їсти деінде. Власне, так усе й почалося. Сьогодні я вже не уявляю, як можна не готувати.

– Перед тим, як ми прийшли до тебе, ти пропонувала готувати на бабусиній кухні. Вона теж добре готує?

– Так, дуже. Але ми це робимо дуже по-різному. Я багато чого запікаю у духовці, нічого не смажу, часом користуюся і пароваркою, але рідко. Бабуся ж навпаки більше смажить та варить. Мама теж добре готує, але більш традиційно: у неї є фірмовий бісквіт і тістечко, але на кухні багато часу вона не проводить. Насправді, вони лише нещодавно звикли до того, що я щось готую. (посміхається)

– За яким принципом обираєш рецепти: це має бути щось унікальне чи дуже корисне?

– По-різному буває. Часом хочеться чогось фруктового з борошна з цільного зерна чи гречаного, і я так радію, що окрім користі ще й мало калорій. А іноді шалено хочеться шоколаду і побільше. (посміхається)

– Звідки береш рецепти?

– У мене дуже багато книг, постійно купую щось нове. Також сьогодні є безліч кулінарних блогів – тож спершу був інтернет. Власне, так і з’явився мій блог. Мені дуже подобалося, що люди готують щось цікаве і розповідають про це. Я подумала: чому б і собі не спробувати?

– Рецептам новим чітко слідуєш чи додаєш щось своє?

– Спочатку, звісно, я дуже чітко дотримувалася рецептів. Думаю, що інакше й навчитися неможливо. Для випічки потрібна чіткість. Особливо, якщо ти наслідуєш Ерме чи Ладюрі, які у рецепті вказують: "Вам потрібно взяти 112 грамів масла і 12,5 грамів крохмалю". Ці рецепти по-справжньому складні і вимагають неабиякої скрупульозності. 

Сьогодні ж я намагаюся зробити свої рецепти більш доступними та домашніми, дещо їх адаптувати, зробити більш сезонними. Тому такої точності у них немає. Також я часто додаю щось своє, наприклад, люблю випікати з мигдальним борошном чи з борошном з цільного зерна.

– Важко в Ужгороді знайти продукти для приготування?

– В Ужгороді – ні, а от друзі, що готують за моїми рецептами у Києві, кажуть, що їм дуже важко знайти потрібні продукти. У нас все є на будь-якому ринку, а там треба значно довше шукати.

– Багато людей читає твій блог?

– Зе цей рік тих, хто підписався на новини більше 100. Переважна більшість – з Росії та Америки. Сподіваюся, що й в Ужгороді мене теж читають і читатимуть. (посміхається)

– Фото у блозі дуже гарні: вони з інтернету чи твої власні?

– Усі фото я роблю сама. Що найцікавіше, до того як я почала вести блог, камеру в руках навіть не тримала. Але для food-блогера недостатньо тільки готувати й писати. Потрібно робити усе так, аби людям було цікаво читати, розглядати фото і готувати разом з тобою.

Коли заходиш на чийсь блог, перше, що ти бачиш – фото. Тому, вони надважливі. Також я пишу лише про ті страви та рецепти, які я особисто випробувала. Є книги, з яких я приготувала по дві страви, вийшло щось не те і я більше до них не повертаюся.

Поки я не дуже добре володію Photoshop, але спеціально для того, аби працювати з фото я купила камеру та ноутбук, консультувалася з фотографами. (посміхається)

– Як часто пишеш до блогу?

– Я не ставлю собі певних рамок, але розумію, що якщо рідко писати, то мене буде читати усе менше й менше людей. Тому пишу десь раз на тиждень.

– Комерціалізувати справу не думала?

– Кілька разів пекла на замовлення друзям. Подруга перед Днем народження каже: "Вже всі знають, як смакують тістечка Штефаньо, як з "Фантазії", а я хочу просто здивувати своїх гостей, тому приготуй те, чого вони ще точно не куштували". Я приготувала торт від П’єра Ерме та кілька тістечок, здається усім сподобалося.

Був ще час коли я пекла для одного кафе. Єдиний нюанс у тому, що я готую з якісних продуктів, тому дешево не завжди виходить.

– Який кулінарний блог радиш читати, окрім свого?

whatkatieate.com. У мене навіть є книга з цього блогу. Кеті Квін Девіс (Katy Queen Davis) – ірландка, що живе з чоловіком в Австралії. Вона надзвичайно талановита, такої майстерності непросто досягти.

Є й цікаві вегетаріанські блоги. Ми з хлопцем не їмо м’яса, тому цими блогами я теж захоплююся. (посміхається)

– Який твій улюблений пиріг?

– Чизкейк від Жан-Поля Евіна. Це дуже відомий французький шоколатьє. Мені вдалося відтворити його пиріг і він неймовірно смачний. Єдина проблема – готується близько двох годин.


Ми готували лимонний пиріг від Джеймі Олівера/Lemon Poppy Seed Cake by Jamie Oliver

Ось його рецепт:

120 г масла; 180 г мигдального борошна;

120 г білого борошна; 100 г коричневого цукру;

4 яйця; цедра лимона;

10 г розпушувача; 3 ст.л. маку.

Для сиропу:

  • сок 2-х лимонів;
  • цукор за смаком.

1. Збити масло (тепле) з цукром. По-одному додавати яйця, ретельно розмішуючи перед додаванням наступного.

2. Окремо просіяти обидва борошна, розпушувач, додати цедру, мак і змішати з рідкими інгредієнтами.

3. Вилити тісто у змащену форму і випікати близько 40 хв при 175 градусах.

4. Тим часом підігріти сік з цукром до повного розчинення останнього. Коли пиріг повністю охолоне, часто проколоти його паличкою і полити сиропом.

Більше рецептів від Олександри тут: skrebtsova.blogspot.com

Росана Бісьмак, Varosh.com.ua

Фото: Сергій Мазур

10 червня 2013, пн, 17:20     5 6740

Коментарі:



Залишаючи коментар, будь ласка, пам’ятайте, що зміст і тон Вашого повідомлення можуть зачіпати почуття реальних людей, які безпосередньо чи опосередковано мають відношення до цієї публікації.
Відправити