Головна Люди Оксана Ващук: Не обов’язково їхати в екзотичні країни, щоб знайти яскравий кадр
Оксана Ващук: Не обов’язково їхати в екзотичні країни, щоб знайти яскравий кадр
Оксана Ващук: Не обов’язково їхати в екзотичні країни, щоб знайти яскравий кадр

Оксана Ващук – з тих перфекціоністів, що навіть хобі займаються професійно. Почавши серйозно фотографувати 5 років тому, вона вже встигла заповнити портфоліо різножанровими світлинами з усіх континентів, стати призеркою національної премії фотографів та із своїм знімком потрапити до вибраних робіт National Geographic. Ми поговорили з нею про початок захоплення фотографією, джерела натхнення та птахів, захоплення якими стає все більш популярним.

– З чого почалося ваше захоплення фотографією?

– Напевно, правду кажуть – усі ми родом з дитинства. Перші спогади про фотографію – як батько перетворював ванну кімнату у комунальній квартирі на фотолабораторію: темрява, приглушене червоне світло, а у маленьких ванночках з проявником листи фотопаперу, на котрих поступово з’являється зображення… Була якась неймовірна, чаруюча магія в цьому процесі (посміхається). Потім, вже в дорослому віці, у мене весь час були якісь "мильниці", а років 5 тому придбала собі першу "дзеркалку", відтоді і знімаю серйозно.

– Ким/чим ви надихаєтесь під час своєї роботи?

– Якщо починати називати конкретні імена – то список буде довжелезний! Дуже багато талановитих і, навіть, геніальних фотографів. Я захоплююсь travel- та wildlife фотографією, отже, в цій галузі для мене гуру – Стів МакКаррі, Себастьян Сальгадо, майстер підводної зйомки Віктор Лягушкін, Олексій Зайцев, Вікторія Роготнєва – з двома останніми мені пощастило познімати разом, повчитися у них. Серед українських фотографів – зовсім молодий, але дуже талановитий Сергій Рижков. Краще за нього птахів в Україні, мабуть, не знімає ніхто! І Михайло Богомаз. Щодо натхнення – обожнюю сюрреалізм в фотографії, навряд чи сама зможу працювати у цьому жанрі, але годинами можу роздивлятися світлини Родні Сміта, Артура Треша, Діани Арбус.

Крім того на зйомку надихає будь-яке нове місце! Кращий відпочинок – побродити з камерою по невідомій території.

– Розкажіть, які фотографії ви вважаєте своїми "візитними", історію їх створення і чому вони важливі для вас.

– Мабуть відзначу 3 світлини:

– портрет ветерана УПА, який зробила випадково у Львові на День Незалежності. Попросила дозволу у дуже колоритного дідуся зробити пару кадрів, а в результаті ця світлина стала призером національного конкурсу "Фотограф року – 2014", отримавши третю премію у номінації "Портрет";

– фото, привезене з Ефіопії, яке потрапило до Daily Dozen в National Geographic, стало кращим фото місяця та принесло мені у подарунок річну підписку на NatGeo. До речі, рейтинг фото визначався серед іншого також интернет-голосуванням, тому за цей успіх я маю подякувати усім тим, хто підтримав світлину;

– нарешті, найбільш важливе та складне за виконанням для мене фото – зроблене в підводних печерах Сент-Джонса у Червоному морі під час дайвінгу. Техніка підводної зйомки мене приваблює найбільше, але, на жаль, знімати під водою вдається тільки пару разів на рік.

– Якою технікою ви користуєтеся? Наскільки ретельно підходите до власного технічного оснащення?

– Працюю технікою Nikon та Sony, залежно від обставин. Насправді, техніка дуже важлива! І знімати, наприклад, птахів без хорошого телеоб’єктиву просто неможливо! Дуже затратна підводна зйомка: спеціальний бокс для камери, порти для об’єктивів, значна кількість комплектуючих – все це дорого і придбати в Україні доволі складно.

– Розкажете, як фотографії потрапляють до видань калібру National Geographic, як взагалі відбувається цей процес?

– Насправді, NatGeo – дуже демократичне видання! На сайті NG в розділі "YourShot" будь-хто може створити галерею і публікувати свої фото, рейтинговий відбір світлин йде за двома критеріями – відбір редакції та відбір інтернет-спільноти. Заохочуються насамперед світлини, що показують життя з різних куточків світу зсередини, світ навиворіт, так би мовити. Причому, щоб зробити таку світлину, зовсім не обов’язково їхати в екзотичні країни. Так, один з кращих матеріалів NG за минулий рік, на мою думку, – стаття про українські праліси Михайла Богомаза та Наталії Богдан.

– Закарпаття – прекрасне місце для пейзажної фотографії. Можливо, розкриєте декілька своїх секретів і поділитеся якимсь переліком найбільш живописних краєвидів, куди варто податися?

– Моє улюблене місце на Закарпатті – це Долина нарцисів на світанку, дуже люблю Драгобрат, водоспади Воєводин та Шипіт. Обов’язково хочу побувати на Мармаросах та відвідати обсерваторію на горі Піп Іван. Але Закарпаття – це не тільки плацдарм для пейзажної фотозйомки, це унікальний регіон, де можна знімати майже в усіх жанрах, не дарма у нас стільки класних фотографів!

– В яких країнах вам доводилося фотографувати?

– Ми з чоловіком любимо подорожувати, і я дуже вдячна, що він підтримує мене навіть у найбільш шалених ідеях! Тож, у нас вже назбиралась достатньо велика колекція світлин з подорожей. Фотографувала в Австралії, Ефіопії, Південній Кореї, Канаді, США, Індії та на Мальдівах. Остання поїздка була у Бразилію. В листопаді збираюся в Уганду. І колись мрію потрапити в Антарктиду.

– Чи є у вас якісь цікаві історії, пов’язані з подорожами?

– Лише нещодавно трапилася доволі кумедна ситуація. Я шукала яскравий знімок макових полів, об’їздила 500 кілометрів по Тоскані в пошуках і зняла лише 3 квітки на узбіччі, щоб потім повернутися додому і десь під Жидачевим знайти просто шалене макове поле!

– Ви більше фотограф-фрілансер чи все ж таки працюєте на замовлення і саме вони вас направляють?

– Однозначно, я більше фотограф-фрілансер, ніж професіонал. Це швидше моє хобі, принаймні, витрачаю на фотографію я в рази більше, ніж нею заробляю (посміхається). На замовлення практично не знімаю, в основному, продаю свої світлини на мікростоках.

– І яке приблизне відсоткове співвідношення?

– Ну, приблизно 90% – то зйомка для себе і лише 10% – "комерційна".

– Ви здебільшого працюєте в техніці макрозйомки та пейзажного фото, інколи це портрети, інколи весільні.

– Справді, спробувала різні жанри – від пейзажної до весільної та фуд-фотографії. Сьогодні найбільше задоволення приносить зйомка тварин у природніх умовах (особливо птахів) та підводна зйомка. Хотіла б і далі розвиватися у цьому напрямку.

– А чи є в вас тема, яку б ви колись мріяли втілити у вигляді feature story?

– Щодо feature story – є одна задумка, але боюся наврочити, тому залишу ідею поки при собі.

– Я знаю, що ви належите до руху Birds & Birdswatching. Бьордвотчинг доволі популярний тренд у світі сьогодні, розкажіть трохи, що він дає власне вам?

– Насправді, бьордвотчинг – неймовірно захоплююче зайняття, яке, щоправда, вимагає достатньо багато часу. Сьогодні він справді дуже популярний. За статистикою, в США більше 40 мільйонів бьордвотчерів, а у деяких європейських країнах за кількістю вони обходять мисливців і рибалок. Я, власне, роблю тільки перші кроки у цьому напрямі. Вступила до Українського товариства охорони птахів, минулого місяця була на бьордвотчингу в Херсонській області, на Кардашинських озерах. А поки вчуся основам спостереження у себе вдома – розставила годівнички на подвір’ї, придбала маскувальну сітку та спеціальну літературу.

– Якби не фотографія, чим би ви займалися по життю?

– Напевне, це була б орнітологія.


Цей матеріал було підготовлено в рамках Програми міжредакційних обмінів за підтримки міжнародного медіа-проекту "MyMedia".


Микита Богданов, Varosh

Фото: Оксана Ващук

28 липня 2016, чт, 12:32     0 2077

Коментарі:



Залишаючи коментар, будь ласка, пам’ятайте, що зміст і тон Вашого повідомлення можуть зачіпати почуття реальних людей, які безпосередньо чи опосередковано мають відношення до цієї публікації.
Відправити